Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Основні етапи виконання курсової роботи

Курсова робота – наукове дослідження, метою якого є встановлення закономірностей розвитку та функціонування досліджуваного об’єкта, продукування нового знання про нього в інтересах подальшого використання в людській діяльності.

Основні положення, які визначають спрямованість, логіку та умови підготовки та проведення наукового дослідження, є його науковим апаратом (Додаток В). Він включає: актуальність дослідження, тему, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи, наукову новизну та практичне значення дослідження.

Розробка наукового апарату курсової роботи передбачає такі етапи:

І. Перший етап включає обґрунтування теми, вибір об’єкта, предмета та визначення мети дослідження і способів реалізації.

Під час написання курсової роботи з загальної педагогіки студент третього курсу має можливість обрати собі тему курсової роботи з переліку тем, затвердженого кафедрою загальної педагогіки та педагогіки вищої школи (Додаток Д).Обираючи тему курсової роботи студент має зорієнтуватися в тому, щоб результати дослідження, отримані в процесі роботи, можна було використати в подальшій професійній діяльності.

Актуальність дослідження – обов’язкова вимога до курсової роботи, вступ до якої починають із обґрунтування актуальності обраної теми. Уміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує ступінь професійної зрілості студента.

Актуальність теми курсової роботи визначається тим, наскільки її результати будуть сприяти вирішенню конкретних практичних завдань або усуненню існуючих суперечностей у суспільному житті, виробництві, науці тощо.

Логічним закінченням опису актуальності є висновок про те, що, не зважаючи на наявні праці, наукові знання в галузі, що розглядається, недостатні, або вони застарілі, або відсутні. Далі формулюється проблема та визначається потреба у дослідженні (описі, розробленні тощо) будь-чого.

Мета дослідження – усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з вищими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення. Поставленої мети потрібно досягти обов’язково. І це чітко повинно відображатися у висновках.



Интернет реклама УБС

Наприклад: мета дослідження – виявити ефективні форми організації навчальної діяльності молодших школярів.

Об’єктом дослідження є частина об’єктивної реальності, на яку спрямована пізнавальна активність практичної і теоретичної діяльності дослідника; уся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії і практики, що є джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження – це сторона об’єкта дослідження та його досліджувані якість та галузь використання, сутнісні зв’язки та відношення, якості об’єкта, які досліджуються з певною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного конкретного дослідження. Предмет курсової роботи є більш вузьким, ніж його об’єкт. Об’єктами, наприклад, можуть бути методи навчання, а предметом – тільки одна група цих методів, наприклад, методи розвитку інтелектуальних здібностей учнів. Отже, об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що служить предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага студента, саме предмет дослідження визначає тему курсової роботи, що позначається на титульному листі як її заголовок.

Наприклад: об’єкт дослідження – організація навчальної діяльності молодших школярів; предмет дослідження – ігрова технологія як форма організації навчальної діяльності.

ІІ. Другий етап. Відповідно до мети, об’єкту, предмету визначаються основні завдання курсової роботи. Формулюючи завдання, потрібно не описувати дії, а пояснювати, з якою метою буде зроблено той чи інший крок і як це сприяє досягненню мети. Завдання курсової роботи можуть передбачати:

1. Вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, розкриття категоріального апарату, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо).

2. Аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в курсовій роботі, включаючи як методи загальнонаукові, так і методи емпіричного дослідження проблеми, аж до аналізу інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз тощо).

3. Всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження даного напрямку.

4. Обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми, яке, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого – на матеріали досягнень емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження. Обґрунтування системи заходів практично збігається з конкретизацією гіпотези дослідження.

5. Емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу й зусиль. Таке завдання може ставитись автором лише за умови його фактичної необхідності, а також наявності всіх необхідних умов його реалізації.

6. Розробка рекомендацій і пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Крім вище вказаних варіантів завдання дослідження можуть варіюватися, це залежить від індивідуальних особливостей студента, рівня його підготовки з даного предмета, попереднього досвіду наукової роботи.

Кількість завдань дослідження має бути мінімальною за ознакою їх необхідності й достатності у рамках конкретного дослідження (як правило, це 3-4 завдання).

Наприклад: тема: «Тести: сутність, вимоги до них»; мета – з’ясувати особливості використання тестів у навчальному процесі; об'єкт дослідження - навчальний процес; предмет дослідження –тести як форма контролю навчальної діяльності школярів; відповідно до мети, об’єкту, предмету визначено основні завдання дослідження:

1) на основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити сутність дефініції «тести» як форми контролю;

2) визначити роль і функції тестів у навчальному процесі;

3) узагальнити досвід та намітити способи використання тестів;

4) визначити переваги і недоліки тестів як форми контролю;

5) з’ясувати особливості використання тестів при вивченні різних навчальних дисциплін.

ІІІ. Третій етап передбачає розробку гіпотези, яка є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом теорії. Вона має формуватися як таке припущення, при якому на основі низки факторів можна зробити висновок про зв’язок між явищами або про причини явищ, при чому цей висновок не можна вважати повною мірою доведеним. Гіпотеза має формуватися так, щоб із її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведення й захисту; вона по праву вважається головним методологічним стержнем будь якого дослідження.

Гіпотеза виступає в ролі проміжної логічної побудови між існуючим і необхідним, знову створюваним теоретичним знанням і є логічним засобом перетворення емпіричного знання на теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуїтивного процесу побудови гіпотези в першу чергу визначається наявністю факті про об’єкт дослідження, а також умінням їх опрацьовувати й осмислювати.

Побудова гіпотези можлива лише після ретельного вивчення характерних рис явища, обставин, умов тощо. І лише після цього можна висловити припущення про можливу причину даного явища, почати побудову гіпотези. Для правильної побудови гіпотези перш за все необхідно пам’ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Тобто, гіпотеза повинна відповідати конкретній меті та описувати конкретний об’єкт наукового пошуку.

Для уникнення можливих помилок у формулюванні гіпотез слід дотримуватись таких підходів:

ü гіпотеза повинна бути сформульована чіткою грамотною мовою, відповідати предмету дослідження;

ü гіпотеза повинна бути або обґрунтована попередніми знаннями, випливати з них, або, в разі повної самостійності, хоча б не суперечити їм;

ü гіпотеза може виконувати функції захисту інших гіпотез перед новими і попередніми знаннями;

ü гіпотеза повинна бути сформульована так, щоб істинність висунутого в ній припущення не була очевидна.

У кінцевому рахунку, гіпотеза передує як вирішенню проблеми в цілому, так і кожного завдання курсової роботи окремо. Гіпотеза може в процесі роботи уточнюватися, доповнюватися або змінюватися.

У науково-методичній літературі пропонуються шаблони формулювань гіпотез:

1. … впливає на … в тому випадку, якщо…

2. Передбачається, що формування … стає дієвим за умови …

3. … буде успішним, якщо … .

4. Передбачається, що застосування … дозволить підвищити рівень …

5. У ході дослідження було зроблено припущення, що ефективність формування … забезпечується розробкою та запровадженням …

Подальше дослідження полягає в перевірці гіпотези. Перевірена, обґрунтована, підтверджена дослідженнями, фактами, аргументами, вона перетворюється на достовірне знання.

Проте гіпотеза може як підтвердитись, так і не підтвердитись. Негативний результат дозволить у майбутньому провести нові дослідження, висунути нові гіпотези. Не варто сприймати непідтверджену гіпотезу трагічно і тим більше – підтасовувати результати. У науці це не припустимо.

IV. Четвертий етап. Визначення методів курсової роботи (див. попередній підрозділ). Четвертий етап є завершальним у написанні вступу курсової роботи.

V. П’ятий етап.Розробка основної частини дослідження, яка складається з теоретичноготапрактичногорозділів, у яких розкривається зміст теми курсової роботи.

У першій частині (теоретичній) курсової роботи з психолого-педагогічних дисциплін дається аналіз наукової літератури, який може містити історико-педагогічний аспект проблеми, її філософське і психологічне обґрунтування з позицій сьогодення, провідні концепції сучасної педагогічної теорії з даної проблеми. На завершення необхідно чітко виділити теоретичні позиції, з яких треба виходити при розробці основних питань теми.

На цьому етапі наукового пошуку здійснюється розробка програми теоретичного дослідження (у випадку теоретичної роботи), програми та методики емпіричного (теоретико-дослідницькі роботи) дослідження та його проведення.

Ця програма відображається в плані дослідження, де вказані послідовність і зміст підрозділів теоретичної частини.

Розробка другої (практичної) частини курсової роботи містить опис педагогічного досвіду роботи з даної проблеми школи (вчителя). При цьому використовуються матеріали спостережень, бесід з учителями, дітьми, батьками, або публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним є опис власного педагогічного досвіду чи елементів експерименту.

Останнім часом зросла кількість курсових робіт присвячених питанням порівняльної педагогіки. Так, у практичній частині студенти звертаються до вивчення різних аспектів організації системи освіти у Великобританії, Франції, Швеції, Росії, КНР, Японії, США та ін.

VІ. Шостий етап –написання висновків до першого та другого розділів основної частини, які коротко (близько 1 сторінки) відображають зміст та результати кожного з розділів.

VIІ. Сьомий етап передбачає формування загальних висновків та рекомендацій за результатами дослідження. Працюючи над висновками, студент повинен чітко мати перед собою завдання дослідження і за ними описувати результати своєї роботи, такими чином доводячи, що під час проведення наукового пошуку досягнуто мету курсового дослідження і підтверджено гіпотезу.

VIІІ. Восьмий етап – літературне оформлення роботи і підготовка до захисту. Курсове дослідження повинне бути орфографічно, стилістично вичитаним, інакше це впливає на оцінку роботи. Ефективним є взаємовичитування студентами своїх робіт та вичитування фахівцями. Допускається до трьох виправлень на одному аркуші друкованого тексту, здійснених чорною пастою. В іншому випадку робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання. (Щоб цього уникнути, студентові потрібно дотримуватися індивідуального плану написання курсового дослідження, узгодженого з науковим керівником.)

Підготовка до захисту включає розробку доповіді основних положень дослідження, спірних питань, які можуть викликати дискусію під час обговорення результатів наукового пошуку.

На захисті під час доповіді викладач звертає увагу на володіння матеріалом, його зміст, культуру мовлення доповідача і оформлення самої доповіді.


 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.