Інноваційні види лекцій.

Проблемна лекція починається з питань, з постановки проблеми, яку в процесі викладення матеріалу необхідно вирішити. На перших етапах у групах з високим рівнем пізнавальної діяльності викладач може побудувати лекцію таким чином, що сам ставить проблему і демонструє можливі шляхи її вирішення. У подальшому можна переходити до частково-пошукових методів, а саме: лектор створює проблемну ситуацію і спонукає студентів до пошуку рішення. Саме так організовується такий вид проблемної лекції, як лекція-брейнстормінг ("мозкова атака"). Проблемна лекція передбачає високу активність студентів й ефективність засвоєння інформації. Це досягається шляхом самостійної роботи студентів під час лекції.

Такий тип лекцій включає два етапи: 1) мозкову атаку; 2) селекцію ідей.

За допомогою проблемної лекції забезпечується досягнення трьох основних дидактичних цілей:

1. засвоєння студентами теоретичних знань;

2. розвиток теоретичного мислення;

3. формування пізн інтересу до змісту навчальної дисципліни та проф мотивації майб спеціаліста.

Лекція-провокація.Розроблена для розвитку у студентів вміння оперативно аналізувати професійні ситуації, виступати в ролі експертів, опонентів, рецензентів, виокремлювати недостовірну або неточну інформацію. Такі вміння можна формувати, використовуючи принцип ігрової діяльності – конфліктності, проблемності, спільної діяльності. Лекції із запланованими помилками.

Після оголошення теми викладач повідомляє, що в лекції буде допущена певна кількість помилок різного типу – змістових, методичних тощо. Наприкінці заняття вони повинні вказати на ці помилки, порівняти з переліком викладача, а далі разом з ним чи самостійно знайти правильні рішення. Поведінка слухачів на такій лекції характеризується двоплановістю: з одного боку, сприймання й осмислення навчальної інформації, а з другого – своєрідна гра з викладачем. Викладання матеріалу повинне бути природним. Виконує не тільки стимулюючу та діагностичну, а й контролюючу функції, тому її доцільно проводити як підсумкове заняття з теми або розділу після формування у студентів базових знань та вмінь.

Бінарна лекція (лекція удвох):навчальний матеріал подається в живому діалогічному с-нні двох викладачів між собою (теоретиком і практиком, прихильником або противником тої чи іншої точки зору).

Доцільна, коли, існують різні підходи до вирішення проблемних питань і кожний з викладачів відстоює власні позиції, або для здійснення міжпредметних зв'язків. Максимально демократизує спілкування лекторів і студентів. Підготовка бінарної лекції передбачає: Вибір теми. Вибір партнера. Розробка сценарію. Бінарні лекції спонукають студентів до активного творчого процесу.

Лекція-конференція. Проводиться за схемою наукових конференцій. Складається із заздалегідь поставленої проблеми і системи доповідей (до 10 хвилин) по кожному питанню, що висвітлює проблему. Такий вид лекцій, з одного боку, значно підвищує роль самопідготовки, з іншого - дозволяє виявляти резерви науково-педагогічних кадрів.

Лекція – «прес-конференція».Викладач оголошує тему лекції і просить студентів протягом 2-3 хвилин подати у письмовій формі питання, на які він дає відповіді.

Лекція-діалог (лекція бесіда).Передбачає безпосередній діалог викладача з аудиторією. Перевага полягає в тому, що вона дозволяє спрямовувати увагу студентів на найбільш важливі питання теми, визначати зміст и темп викладення навчального матеріалу з урахуванням особливостей студентів.

Методична специфіка лекції-бесіди полягає в тому, що лектор виступає і в ролі інформатора, і в ролі співбесідника, що вміло направляє хід діалогу зустрічними питаннями.

Кіно(відео)лекція.Лекція-екскурсія.

Лекція-візуалізація. Забезпечує перетворення усної інформації у візуальну форму ТЗН. Лектор широко використовує такі форми наочності, які є носіями змістовної інформації. Ця форма лекції передбачає перекодування текстової інформації в графічну. Викладач у даному випадку виступає в ролі коментатора. Негативні риси: важкість сприймання матеріалу і його конспектування.

Лекція із застосуванням техніки зворотного зв'язку (інтерактивна лекція).Така лекція передбачає активний діалог з аудиторією. Після викладу певного змістовного блоку чи проблеми студентам ставлять контрольні запитання, на які ті відповідають за допомогою спеціального обладнання на робочих місцях.

Позитивні: студент перестає бути пасивним об'єктом навчання, вдається здійснювати диференційований підхід, діагностуючи рівень обізнаності в темі, з'являється час на детальний розгляд найбільш складних моментів лекції, оскільки не потрібно диктувати основні положення і визначення - вони вже зафіксовані в конспектах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.