Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Правові основи діяльності прокуратури.

Загрузка...

Історично склалося так, що система права України належить до романо-германської правової системи (сім'ї), де головне місце посідають норми права, а не судовий прецедент. Тому в Україні історично постійно приділяється увага вивченню, удосконален­ню та реформуванню правових норм, що регулюють суспільні відносини в державі, особливо це стосується кримінальної, кри­мінально-процесуальної сфери, де не останніми є займають організація та діяльність органів прокуратури.

Загальновідомо, що будь-яке правове регулювання визна­чається насамперед з допомогою норм права і зумовлено об'єктив­ними та суб'єктивними чинниками — рівнем економічного стану суспільства та його соціальної структури, зрілості та стабільності соціальних відносин, правової культури громадян і посадових осіб, а також рівнем наукової розробки предмета, способів і ме­тодів правового регулювання та його механізму в цілому.

За Законом України «Про прокуратуру» (ст. 3) правові ос­нови діяльності прокуратури визначаються тим, що повноважен­ня прокурорів, організація, засади та порядок діяльності проку­ратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури в установ­леному порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.

На сучасному етапі розвитку державності організація і поря­док діяльності органів прокуратури України за основними пара­метрами визначаються і регулюються понад 120 основними нор­мативними актами різного рівня, які розрізняються за юридич­ною силою, рівнем правового регулювання і призначенням. Їх можна поділити на певні рівні:

1. Нормативно-правові акти вищих органів влади України, котрі, у свою чергу, поділяються на ті, що визначають загальні положення, організаційно-правові основи діяльності прокура­тури, матеріально-технічне, фінансове та соціально-правове за­безпечення, статус прокурора в судочинстві, а саме в господарсь­кому, цивільному чи кримінальному процесі, в адміністратив­ному провадженні; при здійсненні прокурорського нагляду, і ті, що визначають повноваження прокуратури.



Интернет реклама УБС

На вищому рівні ці суспільні відносини в межах своєї ком­петенції регулюють Верховна Рада України, Президент Украї­ни та Кабінет Міністрів України.

2. Відомчі нормативні акти, що регулюють організаційно-правові аспекти діяльності органів прокуратури, а саме: органі­зацію і порядок діяльності, роботу з кадрами, з встановлення організації прокурорського нагляду і організації роботи з окре­мих напрямів діяльності. Прийняття таких актів належить в основному Генеральному прокуророві України.

3. Нормативні акти з міжнародного співробітництва, з по­ділом на міжвідомчі акти Генеральної прокуратури України і юридичних установ зарубіжних держав; відомчі акти Генераль­ної прокуратури України з питань міжнародного співробітниц­тва з виділенням тих, що визначають загальні положення, пи­тання виконання угод про міжнародне співробітництво та пра­вову допомогу.

Усі понад 120 нормативних правових актів, які регулюють весь комплекс найважливіших соціальних відносин, що виникають у першу чергу при здійсненні конституційних покладених на про­куратуру функцій і виходячи з принципів її організації та діяль­ності, а також інших інститутів прокурорського нагляду за своєю суттю і спрямованістю, впливом на діяльність прокуратури мож­на теж поділити на чотири самостійних групи:

А. Закони в широкому їх розумінні (власне закони, нормативні постанови Верховної Ради України, делеговане і санкціоноване законодавство). Вони постійно перебувають в полі зору органів проку­ратури з тим, щоб виконавці належним чином їх додержувались і правильно застосовували в конкретних життєвих ситуаціях.

Саме названі акти визначають суть, зміст, і предмет програм проку­рорських перевірок з дотримання законності. Відсутність за­конів вказує на безпредметність прокурорського нагляду та іншої діяльності по здійсненню конституційних функцій про­куратури.

Б. Самостійну групу складають юридичні акти, що належать до об'єкта прокурорського нагляду і аналізуються, оцінюються прокурорами з точки зору того чи відповідають вони вимогам закону. Це насамперед акти з виконання законів, застосування їх норм при вирішенні конкретних життєвих ситуацій юридич­ного значення (постанови слідчого, судді, вироки, ухвали суду, накази, розпорядження керівників установ, підприємств, орга­нізацій тощо).

Не важко помітити, що акти перших двох груп перебувають поза межами власно прокурорської системи і створюють суттєві елементи середовища її «мешкання», функціонування як об'єкт і предмет прокурорського нагляду. Стосовно конкретної діяль­ності того чи іншого органу прокуратури середовище функціо­нування прокурорської системи завжди ситуативне, змінюване, оскільки прокурору доводиться мати справу з конкретною людською поведінкою, котра далеко не постійна. Удоскона­люється, змінюється і відповідне законодавство.

В. Правові норми, котрі безпосередньо визначають проку­рорську систему, встановлюють її структуру, порядок форму­вання органів прокуратури, принципи діяльності, задачі, функції і обов'язки прокуратури в цілому й на самостійних напрямах її діяльності тощо. Тобто у даному випадку маються на увазі ті норми, що регулюють статичну сторону прокуратури.

Г. Через те, що прокурорська система функціонуюча й дина­мічна, вона має норми, що регулюють безпосередню практичну діяльність органів прокуратури, сам процес, порядок здійснен­ня її конституційних функцій.

Враховуючи їх величезний масив, варто спинитися лише на найбільш важливих і актуальних питаннях нормативно-правового регулювання організації і діяльності органів прокуратури України.

Найвищою щаблиною серед нормативних актів, що регулюють організацію і діяльність органів прокуратури, є Конституція України, де окремий розділ VII присвячений прокуратурі. Цим Основний Закон на законо­давчому рівні надав прокуратурі значення, як самостійного виду форми державної діяльності, поставив її за межі відомих гілок влади, наділивши такими специфічними функціями, як

- підтрим­ання державного обвинувачення в суді;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених зако­ном;

- нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої сво­боди громадян.

Функція нагляду за додержанням і застосуван­ням законів (загальний нагляд) і функція попереднього (досудового) слідства Конституцією України були залишені за про­куратурою лише на п'ятирічний перехідний період. Але по закінченні його не вдалося створити альтернативних органів, які б повною мірою здійснювали загальний нагляд, проводили досудове слідство, тому ці конституційні функції продовжує ви­конувати прокуратура.

Конституцією України визначені також:

- порядок призначення на посаду Генерального прокурора України та звільнення, відставки його з посади, а також

- скликання Всеук­раїнської конференції працівників прокуратури, на якій призна­чаються до складу Вищої ради юстиції два її члени (Генераль­ний прокурор України входить до її складу за посадою).

Основ­ним правовим актом, котрий широкомасштабно регулює суспільні відносини, що виникають при організації і діяльності органів прокуратури, є Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року з подальшими змінами. Розділ перший Закону має назву «Загальні положення», другий — «Система, структура і організація діяльності органів прокуратури», розділ третій — «Прокурорський нагляд», розділ четвертий — «Кадри органів прокуратури», розділ п'ятий — «Інші питання органі­зації і діяльності органів прокуратури».

Основні відносини, що регулює Закон, стосуються

- визначен­ня об'єкта, завдань прокурорського нагляду щодо всіх його га­лузей і функцій;

- принципів, на яких організується і діє проку­ратура;

- правового статусу Генерального прокурора України та підлеглих йому прокурорів.

Закон зазначає також повноважен­ня прокурорів з усіх напрямів їх діяльності, матеріальне, фінан­сове, соціальне, пенсійне забезпечення, заходи правового захи­сту працівників органів прокуратури. Цим законом регулюють­ся також інші суспільні відносини щодо організації і діяльності органів прокуратури.

Організаційно-правову основу діяльності прокуратури виз­начають ще Дисциплінарний статут прокуратури України і По­ложення про класні чини працівників органів прокуратури, зат­верджені Верховною Радою України.

У Дисциплінарному статуті зазначається, яким вимогам ма­ють відповідати працівники прокуратури, а також в який спосіб слід вирішувати питання про заохочення й дисциплінарні стяг­нення щодо прокурорсько-слідчих працівників. При цьому спе­цифічними заохоченнями можуть бути: подяка; грошова премія; подарунок; цінний подарунок; дострокове присвоєн­ня класного чину або підвищення у класному чині; нагороджен­ня нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України».

До специфічних дисциплінарних стягнень віднесені: догана, пониження в класному чині, звільнення з позбавленням клас­ного чину, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України», звільнення, звільнення з позбавленням класного чину.

У Положенні про класні чинивстановлено десять класних чинів, з яких чотири — класи державних радників юстиції (генерали), три — ступені радників юстиції (старші офіцери) і три — юристів (офіцери).

Зазначено порядок присвоєння класних чинів. Працівники органів прокуратури, які мають класні чини, під час виконання службових обов'язків повинні носити формений одяг.

Відповідні постанови Кабінету Міністрів України, укази Пре­зидента України регулюють питання фінансового й матеріаль­ного забезпечення працівників прокуратури. Участь прокурора в різних видах судочинства регулюються відповідними процесу­альними кодексами та іншим законодавством. А предмет проку­рорського нагляду в інших сферах діяльності складають також чинні закони, наприклад «Про міліцію», «Про Службу безпеки», «Про Збройні Сили», «Про звернення громадян» тощо.

Верховна Рада України практикує і прийняття делегованого законодавства. Так, своєю постановою від 17 листопада 1993 року «До ратифікації відповідних міжнародних угод» Верховна Рада уповноважила Генерального прокурора України підписувати від імені України договори (угоди) про прийом громадян України, засуджених судом іншої держави, для відбування покарання на території України і про передачу громадян іноземних держав, за­суджених судами України, для відбування покарання на території цих держав.

Волею законодавця (ст. 15 Закону України «Про прокуратуру») письмові вказівки Генерального прокурора України з пи­тань розслідування є обов'язковими для виконання всіма орга­нами дізнання і досудового слідства, тобто для тих органів, що не входять у систему органів прокуратури.

Прийняті також рішення і Конституційним Судом України, які на вищому рівні з окремих питань регулюють діяльність органів прокуратури, зокрема

- про те, що по суті немає обмежень про оскарження рішень прокурорів до суду,

- про те, що народні депутати України не мають права втручатися в конкретні спра­ви прокуратури при здійсненні нею своїх конституційних функцій.

Законодавство, що регулює організацію і діяльність органів прокуратури України, уточнюється, доповнюється відповідни­ми наказами, положеннями, інструкціями, розпорядженнями та іншими актами Генерального прокурора України. Лише чинних наказів нараховується понад 35. Усі вони в основному стосу­ються організації роботи органів прокуратури, а також проку­рорського нагляду в певних напрямах діяльності (галузеві на­кази).

Це, наприклад, накази:

про організацію роботи з кадрами,

про основні принципи управління, організації роботи і поста­новки контролю виконання в органах прокуратури України;

про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, підвищення якості й ефективності участі прокурорів у кри­мінальному судочинстві;

про діяльність прокурорів з представ­ництва інтересів громадян і держави в судах;

про організацію роботи зі зверненнями громадян в органи прокуратури;

про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство;

про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів на транспорті тощо.

У наказах, як правило, конкретизуються завдання відповід­них органів прокуратури та прокурорів, уточнюються їх повно­важення в конкретних напрямах діяльності, звертається увага на найбільш актуальні, пріоритетні сфери прокурорського на­гляду. У разі необхідності певною мірою в наказах роз'яснюють­ся відповідні правові норми, встановлюється контроль за вико­нанням актів Генерального прокурора України.

В Україні діє понад 30 нормативних актів про міжнародне співробітництво Генеральної прокуратури (накази, інструкції, угоди, меморандуми, протоколи тощо). Це передусім угоди про правову допомогу і співробітництво Генеральної прокуратури України з прокура­турами інших держав, в основному з колишнього СРСР.

Відповідні меморандуми співробітництва з конкретних пи­тань укладені з юридичними установами Австрії, Канади, США, Великої Британії та Уелса, Швейцарської Конфедерації; прото­коли про наміри з співробітництва з прокуратурами країн Балтії. Діють також інші міжнародні акти, що мають відношення до організації і діяльності органів прокуратури України.

Враховуючи розширення міжнародних зв'язків з питань пра­вової допомоги і їхній вплив на стан і ефективність слідчо-про­курорської діяльності, Генеральний прокурор України видав відповідний наказ, спрямований на забезпечення дотримання в діяльності підлеглих прокуратур і відповідних підрозділів ви­мог міжнародних договорів. Особлива увага звертається на інститут екстрадиції, так званого кримінального переслідуван­ня, недопущення порушення прав і свобод людини і громадя­нина тощо.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.