Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття смертності. Екстенсивний та інтенсивний аналіз смертності.

Література

Контрольні питання

Лекція №17 статистичне вивчення смертності.

План

17.1. Поняття смертності. Екстенсивний та інтенсивний аналіз смертності.

17.2. Надсмертність та її вимірювання.

17.3. Стандартизація показників смертності як умова міжнародних порівнянь.

17.4. Смертність немовлят і материнська смертність.

1. Що таке смертність.

2. В чому полягає екстенсивний статистичний аналіз смертності.

3. Які розраховують показники передчасної смерті дорослих в аналізі смертності.

4. Що розуміють під факторами смертності.

5. Що таке причина смерті.

6. Які існують основні групи причин смерті.

7. Що таке таблиці смертності й середньої тривалості майбутнього життя.

8. Які показники належать до показників таблиць смертності.

9. Які існують напрямками статистичного аналізу показників середньої тривалості майбутнього життя.

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 179-212.

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 28-40.

4. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000, с.222-233.

5. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с.185-223.

Смерть (припинення життя) є неминучою подією для кожної живої істоти, а отже, і для людини. Смертність- властивість населення в цілому. суть якого полягає в тому, що населення неодмінно в процесі свого існування втрачає частину життів на кожному відрізку часу. Смертність є масовим статистичним процесом.

Джерелом відомостей про смертність у нашій країні є поточний облік, який ведуть бюро записів актів громадянського стану.

Під факторами смертності розуміють сукупності умов суспільного життя, що впливають на його тривалість. У поточному статистичному спостереженні ґрунтом вивчення є запис в акті про смерть на основі лікарського свідоцтва про факт і причину смерті.

Причина смерті – це безпосередня подія, що привела до випадку смерті людини – хвороба, травма тощо. Сучасна статистика зводить всю різноманітність причин смерті до п’яти основних груп:

· інфекційні захворювання;

хвороби органів кровообміну;

злоякісні новоутворення;

травми;

інші причини.

Динаміку числа померлих аналізують за допомогою звичайної системи показників динаміки (абсолютних приростів, темпів зростання, темпів приросту — за весь період, що вивчається, за певні проміжки часу та середні), Велике значення, особливо для прогнозування населення і причинного аналізу, мають вивчення і розрахунок параметрів функцій і трендів.

Основною часовою одиницею при вивченні смертності традиційно є рік, але оскільки процес смертності має сезонну хвилю, є сенс вивчати розподіл смертей в середині року.

Розподіл смертей за місяцями дає можливість виявити найсприятливіші та несприятливі для життя місяці року. Чим нижчий рівень сезонності смертності, тим вищий рівень соціальної захищеності.

При вивченні сезонності для погашення варіації смертей в середині року, що можуть статися через особливості саме цього року (погодні умови, епідемічну ситуацію, катастрофи тощо), доцільно користуватися середньомісячними даними за кілька років. При аналізі сезонності використовують показники варіації —розмах варіації, лінійні відхилення, середнє лінійне відхилення, коефіцієнт варіації та індекси сезонності. Найпростіші індекси обчислюють як відношення індивідуальних даних до середніх за рік (найкраще— за відносними даними).

На сучасному етапі розвитку населення головним завданням демографічної статистики є пошук резервів зниження смертності. Статистика повинна вивчати фактори, що сприяють подовженню життя, зниженню смертності, створенню у суспільстві однакових умов для захисту життя всіх громадян.

Екстенсивний статистичний аналіз смертності являє собою вивчення обсягу і складу сукупності померлих на певній території за певний проміжок часу у цілому, в розрізі статі та по окремих вікових групах. Узагальнюючим показником смертності є абсолютне число померлих. Джерелом відомостей про смертність в нашій країні є поточний облік, який ведуть бюро записів актів громадського стану. Сукупність померлих диференціюють за демографічними (статтю, віком, сімейним станом) і соціально-економічними (національністю, освітою, професією, заняттям, соціальним статусом, майновим станом) ознаками. Окремо групуються померлі за причинами смерті: в наслідок хвороб (за видами); народжених аномалій; нещасних випадків; вбивств; самогубств та інших зовнішніх дій. Ці поділи здійснюються за статтю та за окремими регіонами.

Кількість народжених та померлих порівнюється за допомогою коефіцієнта життєвості Покровського:

Він показує, яка кількість народжених (N) припадає на 100 випадків смертей(М) за рік.

Середній вік померлих розраховують як середню арифметичну інтервального ряду розподілу за віком, зважену на число померлих. Медіанний вік померлих – вік, до і після якого вмирає половина сукупності, що вивчається в аналізі поєднується з показником модального віку життя – віку, в якому число померлих найбільше. Показники середнього віку померлих застосовують для населення в якому нормально представлені всі покоління – діти, батьки, прабатьки, а середню моду і медіану віку померлих – для динамічних, територіальних, демографічних і соціальних аспектів аналізу смертності.

В інтенсивному аналізі застосовують систему показників інтенсивності, які за своєю будовою є відносними величинами, що визначаються в розрахунку на 1000 населення і подаються в проміле,%0

Розрізняють коефіцієнти інтенсивності: загальні (відносно всього населення регіону або виду поселення; спеціальні (відносно окремої групи населення, що продукує процес), часткові (відносно вікової групи чи вікового контингенту).

Загальний коефіцієнт смертності показує скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається:

де М - число померлих за рік; - середньорічна чисельність населення.

Спеціальний (диференційований) коефіцієнт смертності розраховується окремо для кожної статі:

де , — відповідно коефіцієнти смертності чоловіків та жінок. За їх допомогою можливо розрахувати загальний оефіцієнт смертності як средньоарифметичну зважену на частку чоловіків та жінок у всьому населенні:

Рівень вікової смертності оцінюють часткові(вікові) коефіцієнти смертності:

де Мх — кількість померлих за рік у х-віковій групі, Sх -середньорічна чисельність населення х-віковій групи.

На основі часткових (вікових) коефіцієнтів можна розрахувати спеціальний або загальний коефіцієнти смертності за средньою арифметичною зваженою:

где Sx - частка населення x-віковій групи у загальні його чисельності.

Інтенсивний анализ смертності передбачає порівняння рівнів окремих груп населення за статтю, за місцем їхнього постійного помешкання (міські та сільські поселення), за характером праці (переважно розумової чи фізичної) тощо. Здійснюються також міжнародні порівняння загальних та спеціальних коефіцієнтів смертності по окремих країнах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальна структура населення.	\|	Надсмертність та її вимірювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.