Ризики туристів

Бурхливий розвиток масового туризму, особливо міжнародного, його поширення в усіх регіонах земної кулі все гостріше ставить проблему забезпечення безпеки туристів і вивчення ризиків, що можуть супроводжувати їх як на маршрутах, так і при підготовці до подорожі.

При наданні туристичних послуг має бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя і здоров'я туристів як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях. Аналіз цих ризиків показує, що туристичне підприємство має принципову можливість наявними у нього засобами якщо не звести нанівець, то значно зменшити імовірність цих ризиків.

Травмонебезпека виникає в результаті різних непередбачених ситуацій, а також необережних дій під час відпочинку і переміщення туристів. Це можуть бути дорожно-транспортні пригоди, несприятливі ергонометричні характеристики туристського спорядження й інвентаря, небезпечні атмосферні явища, каменепади, лавини і тій.

Небезпека терористичних актів висувається сьогодні чи не на перше місце в ряді країн, причому заздалегідь її передбачити важко, майже неможливо, оскільки останніми роками вона стала проявлятися саме в благополучних розвинутих країнах.

Політична нестабільність у різних країнах проявляється по-різному. МЗС Німеччини виділяє три групи країн і регіонів, де туристів з найбільшою імовірністю очікує той чи інший вид неприємностей.

І група - країни, що перебувають у стані військового конфлікту, і райони широкомасштабних бойових дій. Там туристам рекомендується взагалі не з'являтися. До цією групи входять: Афганістан, Азербайджан (Нагорний Карабах і прилеглі райони), колишня Югославія (насамперед, Боснія і Герцеговина, частково Хорватія), Сомалі, Західна Сахара.

II група - країни, в яких діють терористичні угруповання, існує внутрішньополітична нестабільність. Там рекомендується виявляти підвищену обережність і утримуватися від відвідання окремих районів. До них належать Ангола, Алжир, Бангладеш, Бутан, Гаїті, Гватемала, Грузія, Єгипет (провінція Асьют), Індія (північні штати), Ізраїль, Ірак (північні райони), Камбоджа, Китай (Тибет), Колумбія, Ліберія, Ліван, Мавританія, Малі, Мозамбік, Мьянма, Нігер, Пакистан, Папуа-Нова Гвінея (острів Бутшкль), Перу, Сальвадор, Північна Ірландія, Сенегал, Судан (південні райони), Сьєрра-Леоне, Росія (Північний Кавказ), Руанда, Таджикистан, Туреччина (східні вілайєти), Уганда, Філіппіни (острів Манданао), Хорватія, Шрі-Ланка (район Джафни), Чад.

ІІІ група - країни з високим рівнем злочинності: Алжир, Азербайджан, Бєларусія, Болгарія, Бразилія (район Ріо-де-Жанейро і південні штати), Гаїті, Гамбія, Гватемала, Грузія, Домініканська Республіка, Заїр, Італія (південні області), Ємен, Казахстан, Кенія, Колумбія, Латвія, Литва, Малі, Мексика, Нігер, Нігерія, Перу, Польща, Росія, Румунія, США (Вашингтон, Даллас, Лос-Анджелес, Майамі, Нью-Йорк, Сан-Франциско, Чикаго), Таїланд (Паттайя, північні райони), Узбекистан, Україна, Філіппіни, Франція (Прованс, Блакитний берег, острів Корсика), Естонія, ПАР, Ямайка.

При цьому передбачається, що в інших державах, що не потрапили до цього переліку, якісь особливі небезпеки туристам не загрожують.

Небезпека інфекцій є однією з основних. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у світі зберігається небезпека інфекційних захворювань, що відносяться до карантинних. Щорічно реєструються спалахи холери, чуми, лихоманки Ласса і Ейбола, жовтої лихоманки, захворювань, викликаних тропічними гельмінтами і паразитами. Час від часу з'являються повідомлення про нові захворювання. Найбільш яскравий приклад - спалах атипічної пневмонії в Китаї і ряді інших країн у 2002 році.

У країнах тропічного пояса для туристів, особливо які прибувають з інших кліматичних зон і не мають належного імунітету до місцевих інфекцій, велика імовірність захворювання на малярію, жовту лихоманку, холеру, тиф, чуму та інші інфекційні захворювання. За даними ВООЗ, малярія загрожує сьогодні майже половині населення планети і від 300 до 500 млн чол. хворіють на неї щороку.

Спалах бубонної чуми зареєстрований у 1995 році на Мадагаскарі (Африка), випадки захворювання на чуму — в Перу і США. По сьогоднішній день продовжується сьома пандемія холери, яка втягує в епідемічний процес все нові країни.

У Заїрі і Габоні відзначався великий спалах лихоманки Ейбола, а в Перу, Габоні, Гані, Беніні і Ліберії - жовтої лихоманки з дуже високим відсотком летального результату (до 61%).

У деяких країнах зберігаються природні вогнища таких карантинних інфекцій:

♦ холери - майже в 70 країнах Азії, Африки, Америки і Європи. За даними ВООЗ, в 1997 році у світі зареєстровано 95 191 випадок захворювання на холеру. До холеронебезпеч-них районів належать Поволжя і район Одеси;

♦ чуми - В'єтнам, Болівія, Бразилія, Перу, Заїр, Замбія, Зімбабве, Мадагаскар, Мозамбік, Танзанія, Уганда, Росія (Астраханська обл., Карачаєво-Черкеська Республіка, Дагестан) і ряд країн СНД. У 1997 році зареєстровано 1289 випадків захворювання на чуму;

♦ жовтої лихоманки - в Америці й Африці. У 1997 році, за даними ВООЗ, у світі зареєстровано 42 випадки жовтої лихоманки.

Вплив навколишнього середовища зумовлений підвищеними або зниженими температурами, вологістю і коливаннями повітря в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску. Показники мікроклімату в приміщеннях, де обслуговуються туристи, а також у транспортних засобах повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

Пожежонебезпека пов'язана з можливістю нанесення збитку життю і здоров'ю туристів під час пожежі. Дотримання правил пожежної безпеки може значно зменшити імовірність цього ризику. На території України пожежонебезпека регламентується вимогами ДСТ 12.1.00491 ССБТ. За кордоном ці вимоги в кожній країні різні, однак турфірма повинна робити все можливе, щоб уникнути цього ризику. Про те, що він великий, свідчить численні випадки загибелі і травматизму туристів в наслідок пожеж в готелях та інших місцях.

Біологічні фактори: патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни і тварини, які є переносниками інфекційних захворювань, що викликають опіки, алергійні та токсичні реакції.

Психофізіологічні фактори ризику - фізичні і нервово-психічні навантаження, пов'язані з труднощами пересування і перебування в незнайомому середовищі.

Небезпечними випромінюваннями вважаються: підвищений рівень ультрафіолетового і радіологічного випромінювання. Дію цього фактора ризику необхідно враховувати при плануванні графіка руху за маршрутом (відкритий, не затіненими ділянками маршруту, у гірських, водних, лижних та інших походах).

Підвищена запиленість і загазованість. Вимоги до припустимого рівня шкідливих речовин у повітрі зон обслуговування туристів, приміщень, транспортних засобів повинні бути не нижчими за санітарно-гігієнічні норми, встановлені ДСТ 12.1.005, санітарними нормами і правилами.

Специфічні фактори ризику в туризмі зумовлені:

♦ технічним станом використовуваних об'єктів матеріально-технічної бази: туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і бугельних підйомників, туристських трас (у тому числі гірськопішохідних, лижних, гірськолижних, водних), верхових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, архітектурних, природних пам'яток;

♦ складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, моренними, скельними, льодовими ділянками туристських трас і т.д.);

♦ рівнем професійної підготовленості обслуговуючого персоналу (інструкторів, екскурсоводів);

♦ підготовкою туристів до пересування маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування і т.д.);

♦ інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози, маркування трас туристичних маршрутів);

♦ можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристичного підприємства чи маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій.

До надзвичайних ситуацій належать громадянські заворушення, воєнні дії, блокади, кримінальні прояви (грабежі, крадіжки, шахрайство), тобто ті, що передусім політичними причинами. Другу групу надзвичайних ситуацій утворюють так звані стихійні лиха: виверження вулканів, шторми, урагани, зливи і повені, землетруси, спалахи небезпечних інфекційних захворювань, що ставлять під загрозу життя туристів і призводять до неможливості реалізації подорожі.

Стихійні лиха і природні катаклізми не піддаються безпосередньому контролю. Туристичні підприємства зобов'язані ознайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної туристичної послуги і заходами для його запобігання.

До інших факторів ризику відносяться небезпеки, пов'язані з відсутністю інформації про послугу та її номінальні (запроектовані) характеристики.

Існування і широка дія факторів ризику в туризмі підтверджують конкретні статистичні дані страхових компаній, які страхують ці ризики. Вони, звичайно, різні залежно від виду туризму, але в будь-якому випадку існують і проявляють себе. Так, статистику страхових випадків за кордоном для України характеризують дані табл. 1 та діаграма, що ілюструє ці дані на рис. 1

зубний біль, 5% напади, 10%

Рис. 1. Страхові випадки з туристами за кордоном

Таблиця 1

Статистика страхових випадків, які сталися з туристами за кордоном у 2009 р.

№ у порядку значимості	Види страхового випадку	Відсоток від загальної кількості
	ОРВІ
	Травми
	Шлункові розлади
	Серцеві напади
	Гострий зубний біль
	Отит
	Інше, у тому числі алергія і сонячний опік

Статистику страхових випадків з туристами в Україні характеризують дані табл. 2 .

Таблиця 2

Статистика страхових випадків, які сталися з туристами на території України

№ у порядку значимості	Види страхового випадку	Відсоток від загальної кількості
	Травми
	ОРВІ
	Пневмонія
	Загострення хронічних захворювань
	Харчові отруєння
	Інше
	Алергія

Проведений огляд дозволяє зробити висновок, що ризики в туристичній діяльності численні, масштабні і без спеціальних заходів щодо їх запобігання, зменшення імовірності їх виникнення, а також гарантій з боку туристичного підприємства по відшкодуванню збитку, проводити туристичну діяльність не професіонально і небезпечно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості прояву ризиків туристичного підприємства	\|	Місце страхування серед методів керування ризиками в туристичній діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.