Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Галузеві стандарти

МСБО 41 Сільське господарство

МСФЗ 4 Страхові контракти

МСФЗ 6 Дослідження та оцінка корисних копалин

') Стандарти з консолідації

МСФЗ 3 Об єднання підприємств

МСБО 27 Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства

МСБО 28 Облік інвестицій в асоційовані компанії

МСБО 31 Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності мають характер рекомендацій, вони не домінують над місцевими Положеннями з бухгалтерського обліку. Але якщо фінансові звіти випускаються не тільки для внутрішнього використання, а призначені для акціонерів, кредиторів, широкої громадськості, вони мають відповідати Міжнародним стандартам.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності широко використовуються в усьому світі. Вони є методологічною основою бухгалтерського обліку і орієнтиром для розробки національних стандартів (положень).

В Європі роботу з гармонізації бухгалтерського обліку з 1957 року проводить Європейське Економічне Співробітництво(ЄЕС), згодом Європейський Союз(ЄС). Інтеграційні процеси в країнах Західної Європи об'єктивно вимагали перегляду як законодавства цих країн, так і системи обліку, звітності та статистики. Після створення Європейського Союзу значно активізувалися процеси уніфікації та стандартизації законодавства, а також обліку, звітності і статистики європейських країн.

Зусилля ЄС в напрямку упорядкування обліку та звітності фірм привели до прийняття директив, обов'язкових для всіх кра-їн-учасниць.

Так, перша директива містить положення з реєстрації та публікації основної інформації про компанії. Друга директива обумовлює питання створення компаній з обмеженою відповідальністю, підтримки і функціонування їх капіталу. До неї включено положення, що регулюють збільшення чи зменшення статутного капіталу, випуск акцій, одержання дивідендів тощо. Третя директива регламентує аспекти злиття компаній країн—членів ЄС; визначає гарантії для кредиторів, найманих працівників, акціонерів, розглядає питання відображення відпсзідної фінансової інформації.

Четверта директива вважається фундаментом корпоративного законодавства ЄС. Вона містить положення про форму річних звітів, принципи обліку, аудиту, вимагає оприлюднення інформації для тих, на чий добробут впливає робота компанії. П'ята директива містить основні напрямки проведення річного аудиту, питання призначення та оплати аудиторів, забезпечення їх незалежності. Шоста директива встановлює норми, яких необхідно дотримуватися при виділенні із компанії дочірнього підприємства, а також випуску на ньому акцій з подальшим розповсюдженням їх серед акціонерів материнської компанії. Інші директиви встановлюють єдині правила для складання, подання,

оприлюднення та аудиту консолідованої фінансової звітності у державах—членах Європейського Союзу {директива № 7), методи оцінки кваліфікації аудиторів {директива № 8), висвітлюють питання формування груп компаній та заходи захисту прав меншості {директива № 9), розглядають питання міжнародного злиття компаній {директива № 10) та вимагають відображення інформації про зарубіжні відділення компаній {директива № 11).

17 травня 2006 року Європарламент та Рада ЄС схвалили Директиву 2006/43/ЄС щодо обов'язкового аудиту річних фінансових звітів і консолідованих звітів, яка вносить зміни до Четвертої (Директива 78/660/ЄЕС) і Сьомої (Директива 83/349/ЄЕС) Директив та замінює Восьму Директиву (Директива 84/253/ЄЕС).

Ставлячи за мету створення єдиного європейського ринку, ЄС приділяє велику увагу уніфікації і зіставності фінансової звітності. Удосконалення, узгодженість показників фінансової звітності в усьому світі з метою задоволення потреб різних її користувачів є центральною проблемою, на вирішення якої передусім спрямована діяльність міжнародних організацій зі стандартизації бухгалтерського обліку.

З 1 січня 2005 року відповідно до Регламенту ЄС 1606/2002 від 19 липня 2002 року про застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), консолідовані фінансові звіти товариств, акції яких знаходяться на лістингу на регульованому ринку держави—члена ЄС, повинні складатися за МСФЗ.

1.6. Характеристика систем та моделей бухгалтерського обліку

Класифікація систем бухгалтерського обліку

У системах бухгалтерського обліку і звітності різних країн існують суттєві відмінності, обумовлені впливом численних факторів, до яких можна віднести: правове регулювання, фінансову та податкову системи, професійну підготовку бухгалтерів та аудиторів, загальну економічну ситуацію у країні, потреби користувачів облікової інформації, вплив інших держав тощо.

Системи обліку різняться за організаційною будовою, складом ¹ кількістю об'єктів та суб'єктів, рівнем сумісності облікової інформації, сферами дії, характером взаємодії із зовнішнім середовищем тощо.

Відмінності практики ведення бухгалтерського обліку та її наслідків проілюстрував ще у 1990 році Д'Ільєрс (D'llliers), який навів приклад розрахунку прибутку на акцію, базуючись на правилах різних систем бухгалтерського обліку. Результат був таким:

— за німецькими правилами — З ЕКЮ;

— за французькими — 4 ЕКЮ;

— за британськими — 6 ЕКЮ.

Відмінності бухгалтерських правил різних країн впливають на інформацію фінансової звітності, ставлячи під сумнів її надійність, що гальмує вільний потік капіталів, та ділову активність у бізнесі.

Перші спроби класифікувати системи бухгалтерського обліку різних країн були зроблені ще на початку XX ст. Тоді американський учений Генрі Ренд Хетфілд (Hatfield) виділив три групи: Великобританія, США, континентальна Європа. Критерії класифікації ним не були визначені.

Наприкінці 1960-х років Матлер (MutUer) запропонував свій варіант класифікації систем бухгалтерського обліку, виділивши в ній чотири групи:

1) системи бухгалтерського обліку і звітності, що базуються на макроекономічному підході. Такий підхід означає, що система бухгалтерського обліку є інструментом формування національної економічної політики (Швеція);

2) системи бухгалтерського обліку і звітності, що базуються на мікроекономічному підході. Такий підхід є характерним для країн з ринковою економікою і значною питомою вагою малого та середнього бізнесу. При цьому все більше проявляється тенденція оцінки активів за поточною вартістю (Нідерланди);

3) бухгалтерський облік як незалежна дисципліна, що розвивається, виходячи із практичних завдань бізнесу (США, Великобританія);

4) уніфікована система бухгалтерського обліку. Такі системи існують у країнах, де облік і звітність використовується урядом для моніторингу та контролю за економікою (Франція).

Американською асоціацією бухгалтерів у 1977 році була запропонована класифікація систем бухгалтерського обліку «за зонами впливу» з виділенням п'яти зон:

— британська;

— франко-іспансько-португальська;

— німецько-голландська;

— американська;

— комуністична.

З 1978 по 1990-ті роки розробкою класифікацій бухгалтерських систем займалися Да Коста (Da Costa), Ноубс (Nobes), Hep (Nair), Франк (Frank) та ін.

Українські дослідники М. Лучко та І. Бенько [25, с 22—23] виділяють шість національних і міжнародних бухгалтерських систем:

1. Країни Східної Європи — єдина бухгалтерія; витратна база плану рахунків; мета облікової системи — зниження собівартості.

2. Країни Європейського Союзу (ЄС) — дві бухгалтерії (загальна й аналітична); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи — збільшення прибутку.

3. Англосаксонська система— дві бухгалтерії (фінансова й управлінська); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи — збільшення прибутку.

4. Французька система — дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії — збільшення доходу.

5. Країни Африканського Союзу — дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії — збільшення доходу.

6. Організація Об'єднаних Націй (ООН) — дві бухгалтерії;
виробнича база плану рахунків; мста облікової системи — збіль
шення доходу.

Із наведених класифікацій систем бухгалтерського обліку сучасні економісти виділяють такі моделі обліку; британо-амери • кансьь-v, континенїи.іьну та швдскноамопи.кп".:;,;-»-

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.