МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ВАТ «ШАНС» ЗА 20ХХ Р.
РОЗДІЛ З
3.1. Склад грошових коштів, порядок відображення їх у фінансовій звітності, організація внутрішнього контролю. 3.2. Документальне оформлення та облік грошових коштів на банківських рахунках. 3.3. Облік грошових коштів у касі. Метою вивчення даного розділу є формування знань щодо складу грошових коштів та їх еквівалентів, порядку відображення їх у фінансовій звітності та ведення синтетичного і аналітичного обліку касових операцій, грошових коштів на банківських рахунках, а також набуття практичних навичок документального оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів та їх еквівалентів, використання облікової інформації в управлінні грошовими потоками. ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ: • розкрити склад грошових коштів та їх еквівалентів; • розкривати інформацію про грошові кошти та їх еквівалег нти у фінансовій звітності з урахуванням особливостей різних країн; • організувати документальне оформлення та синтетичний і аналітичний облік касових операцій і операцій з руху грошових коштів на банківських рахунках із застосуванням передового зарубіжного досвіду; • організувати облік короткострокових фінансових інвестицій та відображати їх у фінансовій звітності; • створити систему внутрішнього контролю за збереженням грошових коштів, їх обліком та відображенням у звітності; • виявити відмінності національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку стосовно обліку грошових коштів та їх еквівалентів у порівнянні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
тівки в касі і депозитів до запитання. Еквіваленти грошових коштів— це короткострокові високоліквідні інвестиції які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким властивий незначний ризик зміни вартості. У Балансі грошові кошти відображаються у розділі «Поточні активи» («Current assets»). Баланси компаній США, як і операційний цикл діяльності підприємства, починаються з грошових коштів. Ця стаття має назву «Cash» (готівка). Компанії Франції, Великої Британії, Австралії відображають грошові кошти у статті «Cash in bank and in hand» (готівка у банку і в касі). Зміна стану грошових коштів внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності відображається у Звіті про рух грошових коштів (Cash Flow Statement). Готівка надзвичайно вразлива до шахрайства і крадіжок, тому система внутрішнього контролю повинна забезпечити її збереження, ретельний облік і звітність. Уникненню як навмисних, так і ненавмисних викривлень в обліку запобігає такий розподіл обов'язків, який забезпечує виконання трьох правил: 1. Розподіл матеріальної відповідальності і бухгалтерського обліку.Якщо одна особа є матеріально відповідальною за активи і здійснює їх бухгалтерський облік, то існує ризик того, що вона використає ці активи для власної вигоди і відкоригує бухгалтерські записи, щоб уникнути відповідальності. 2. Розподіл санкціонування операцій і матеріальної відповідальності за пов'язані з цими операціями активи.Порушення цього правила підвищує ймовірність зловживань. 3. Розподіл відповідальності за здійснення господарських операцій і за відображення їх в обліку.Щоб забезпечити одержання неупередженої інформації, ведення обліку доручають окремому структурному підрозділу, яке очолює головний бухгалтер. Ефективне управління грошовими коштами також передбачає: • впевненість у тому, що готівки вистачить для поточних операційних потреб і для своєчасних розрахунків за зобов'язаннями компанії; • розміщення зайвої, тимчасово вільної готівки з метою отримання доходу. Такі грошові кошти можуть інвестуватися у цінні папери і зберігатися у такій формі до виникнення потреби в них. Загальна сума надходжень, видатків та залишків готівки відображається на синтетичному рахунку «Грошові кошти» (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Схема рахунка «Грошові кошти» Конкретні операції з руху грошових коштів групуються в спеціальних журналах грошових надходжень та грошових виплат. 3.2. Документальне оформлення та облік грошових коштів на рахунках у банках Підприємство відкриває в банку два види рахунків: поточні і депозитні. Поточні рахунки використовують для повсякденних банківських операцій і зняття готівки. Банк може вимагати від компанії зберігати на рахунку мінімальну суму грошових коштів (компенсаційний залишок). Це фактично накладає обмеження на наявну суму готівки, якою може скористатися компанія, і зменшує її ліквідність. Тому Комісією з цінних паперів і біржових операцій США ставиться вимога розкривати у Примітках до фінансового звіту суму компенсаційного залишку. Депозитні рахунки використовуються для розміщення на визначений строк тимчасово вільних коштів з метою одержання процентів. Таким чином підприємство надає позику банку і не має права знімати гроші до закінчення встановленого терміну. Тому ці кошти є менш ліквідними, ніж розміщені на поточних рахунках. При відкритті рахункадо банку подається картка із зразками підписів осіб, які мають право підпису платіжних документів. Власнику рахунка виписується чекова книжкадля здійснення розрахунків. Грошові видатки оплачуються, як правило, безготівковим шляхом за допомогою чеків. Чек є письмовим наказом банку сплатити
визначену суму коштів отримувачу з рахунка платника. Чеки мають серійні номери і доступ до них має бути сбмеженим. Бажано, щоб кожний чек підписувався двома особамі. Необхідною умовою є наявність первинних документів, що виїравдовують видачу чеків. При сплаті зобов'язань на первинних документах проставляються дата, номер чеку і штамп «оплачено». Бажано, щоб наявні кошти на рахунку перевищували розмір платежу. У разі необхідності сплатити суму, більшу, ніж залишок на рахунку, банк може погодитися на овердрафт — особливий вид надання короткострокового кредиту на суму, що перевищує залишос коштів на рахунку. Право користування овердрафтом надається найбільш надійним клієнтам за договором, у якому встановлкється максимальна сума овердрафту. Банківські овердрафти повиїні виключатися зі складу грошових коштів і відображатися як юроткострокові зобов'язання. Особливістю овердрафтів є те, ще на їх погашення спрямовуються всі суми, що надходять на поточити рахунок клієнта. Щомісячно банк надсилає власнику рахунка банківський звіт (виписку з банківського рахунка), в якому відозражені всі операції з надходження і вибуття коштів за звітний геріод і залишок їх на кінець місяця. Коли компанія одержує виписку з банківського рахунка, вона повинна перевірити правильнісіь банківських записів і порівняти кінцеве сальдо. Як правило, кінцевий залишок банківського івіту не збігається із залишком по рахунку «Грошові кошти» у Головній книзі. Причинами можуть бути: 1. Гроші в дорозі— гроші, відіслані власнигом до банку, але ще не оприбутковані банком і не відображені у його звіті. Як правило, такі ситуації виникають у кінці звітног) періоду. 2. Непогашені чеки — чеки, виписані власшком рахунка і відображені ним за кредитом рахунка «Грошові юшти», але ще не пред'явлені банку і не погашені ним. 3. Чеки, не забезпечені коштами — чеки, передані до банку для отримання коштів, але відображені у банквському звіті як зменшення коштів на рахунку, тому що на той час на рахунках дебіторів не було достатньо коштів для оплати щх чеків. 4. Витрати на банківське обслуговування — плата за банківські послуги. Ці витрати, як правило, стають віджими тільки після отримання банківського звіту. 5. Помилки {як банківські, так і власника рисунка). Банківська звірка є важливим елементом внутрішнього контролю і повинна здійснюватися відразу ж після отримання банківського звіту. Для зручності здійснення банківської звірки банки забезпечують власника рахунка спеціальною формою на звороті банківського звіту (табл. 3.1). (суми мають бути тотожні) В сучасних умовах компанії здійснюють електронні перекази грошових коштів через засоби електронного зв'язку без застосування чеків. Для обслуговування клієнтів банки пропонують банківські автомати і картки, надають можливість сплачувати рахунки по телефону або за допомогою кредитних карток. Найбільш розповсюдженими є кредитні картки «American Express», «Diners Club», «MasterCard», «Visa». Покупець укладає кредитну угоду з кредитором (компанією, що випускає кредитні картки) і отримує пластикову картку. Якщо продавець приймає замість грошей картку, то у момент продажу виписується рахунок-фактура, яка підписується покупцем. У покупця, що придбаває товари у роздріб з використанням кредитної картки, сума придбання знімається банком з рахунка. Продавець висилає рахунок-фактуру кредитору і отримує від нього грошові кошти. Розрахунки із застосуванням кредитних карток дають певні переваги торговельним підприємствам, у яких не виникає необхідності надавати покупцям кредит, отримувати від них гроші або відволікати кошти у дебіторську заборгованість, нести ризик виникнення безнадійних боргів. Тому торговельні компанії спла- 12* 179 чують кредитору (банку) комісійні (надають знижку) у розмірі від 2 до 6 % від суми рахунку-фактури на продаж за кредитними картками. Облік короткострокових фінансових інвестицій Підприємство звичайно має у своєму розпорядженні грошових коштів більше, ніж необхідно для сплати поточних зобов'язань. Воно може спрямувати їх для отримання доходу, зробивши інвестиції в цінні папери. Під інвестиціями розуміють придбання активів(сьогоднішні витрати) з метою отримання вигоди у майбутньому.Інвестиції в цінні папери можуть бути як довго-, так і короткостроковими. Вони по-різному відображаються в обліку і фінансовій звітності, тому чітке їх розмежування є дуже важливим. Цінні папери відносять до короткострокових фінансових вкладень,якщо вони: 1. Вільно обертаються наринку — тобто легко можуть бути перетворені на гроші. Перелік таких цінних паперів є, як правило, на кожній фондовій біржі; 2. Призначені для утримання терміном не більше одного року. До таких цінних паперів належать: • депозитні сертифікати; • облігації та інші боргові зобов'язання; • акції інших підприємств. Депозитний сертифікат — це свідоцтво про надання позики банку у вигляді грошових коштів. Цим свідоцтвом (контрактом) зумовлюється: 1) термін контракту, наприклад, 90 днів, 6 місяців, один рік 2) процентна ставка по контракту. Як правило, процентна ставка зростає пропорційно сумі та терміну вкладення. Депозитні сертифікати гарантують відносно високий доход і є досить ліквідними активами. Але підприємство сплачує штраф у разі дострокового зняття коштів. Тому ці вкладення є менш ліквідними, ніж грошові кошти на поточному рахунку. Облік депозитних сертифікатів здійснюється за вартістю їх придбання. Наприкінці облікового періоду відображається нарахування процентного доходу. Оцінка та облік короткострокових фінансових інвестицій здійснюється за типами інвестицій (портфелями), а не за окремими об'єктами інвестування. Згідно з принципом собівартості короткострокові фінансові вкладення відображаються в обліку спо- чатку за первісною вартістю. Вона містить у собі купівельну вартість плюс додаткові витрати, понесені при купівлі цінних паперів. Поточна ринкова вартість короткострокових інвестицій відображається у звітності довідково: Дебет рахунку «Короткострокові фінансові вкладення» 5000 (1000 акцій по $5 кожна) Тимчасові вкладення в цінні папери здійснюються з метою Кредит рахунку «Доходи від дивідендів» 1250 Одержані дивіденди будуть записані в обліку: Кредит рахунку (Дивіденди до отримання» 1250 При реалізації цінних паперів різниця між продажною та купівельною їх вартістю відображається як прибуток чи збиток. Наприклад, реалізовано 200 акцій по $7 кожна: Дебет рахунку «Грошові кошти» 1400 (200 акцій по $7) (200 акцій по $5) Інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів оцінюється спочатку за вартістю придбання. У фінансовій звітності інвестиції, що класифікуються як поточні активи, відповідно до МСБО № 25 «Облік інвестицій» можуть відображатися: 1) за нижчою з двох оцінок: собівартістю або ринковою вартістю; 2) за ринковою вартістю. Якщо поточна ринкова вартість акцій стає нижчою, ніж вартість їх придбання, портфель акцій втрачає частину своєї фактичної вартості. При цьому в бухгалтерському обліку відображається коригування вартості придбання акцій до їх ринкової вартості. Наприклад, ціна акцій зменшилась з $5 до $4. Наприкінці звітного періоду складається бухгалтерська проводка: Дебет рахунку «Нереалізовані збитки по Кредит рахунку «Зменшення ринкової вартості Падіння вартості акцій розглядається як позареалізаційні збитки, які повинні бути визнані у періоді, коли сталося падіння вартості акцій. Тому у фінансовій звітності буде відображено: У Звіті про прибутки та збитки: Витрати: нереалізований збиток по короткострокових цінних паперах 1000 У Балансі: Поточні активи: Короткострокові цінні папери за нижчою вартістю 4000 (вартість придбання 1000 акцій по $5 = S5000) Правило нижчої вартості є винятком із принципу оцінки за собівартістю, але воно відповідає принципу обачності (консерватизму) і не призводить до визнання нереалізованого прибутку у статтях доходів. При подальшому підвищенні ринкової вартості портфеля акцій буде дана зворотна проводка — на збільшення ринкової вартості акцій, але лише в межах минулої собівартості. Як бачимо, правило нижчої вартості призводить до недооцінки акцій у Балансі. Воно забороняє підвищення їхньої вартості до ринкової, незалежно від того, наскільки обгрунтована така вартість. Разом з тим, ринкова вартість має декілька переваг порівняно із собівартістю: 1) ринкова вартість забезпечує інвесторів більш корисною інформацією, ніж собівартість; 2) інформація про ринкову вартість цінних паперів сприяє визначенню ефекту від їх володіння, що не менш важливо, ніж виявлення прибутку чи збитку від їх продажу; 3) інформація про ринкову вартість дозволяє будувати більш реалістичні прогнози руху грошових коштів. 3.3. Облік грошових коштіву касі Для здійснення дрібних платежів готівкою, визначена адміністрацією сума постійно тримається в касі як фонд дрібної готівки. Розміри цього фонду (малої каси) не обмежуються, вони залежать від розмірів і поточних потреб компанії і можуть становити від S50 до $10 000 і більше. Такий фонд призначено для оплати поштових витрат і витрат на проїзд працівників, придбання канцелярських товарів, видачі авансів торговим представникам тощо. Компанія може створювати малі каси у всіх її офісах і підрозділах. При створенні фонду призначається матеріально-відповідальна особа і встановлюється його фіксований розмір, який періодично (раз на тиждень або раз на місяць) поповнюється до визначеної суми. Щоб створити фонд дрібної готівки, необхідно отримати по чеку в банку суму готівки, яка вважається необхідною для існування такого фонду: Дебет рахунку «Фонд дрібної готівки {Petty Cash Fund)» 100 Дрібні платежі готівкою здійснюються з цього фонду тільки на передбачені цілі. Виплати підтверджуються витратними документами, які підписує одержувач коштів. Особливістю є те, що на такі платежі не дається жодних облікових записів. Коли фонд дрібної готівки вичерпався, виписується чек на загальну витрачену суму, підзвітна особа складає звіт про витрати, подає його до бухгалтерії і на підставі цього звіту даються бухгалтерські записи за дебетом рахунків витрат і кредитом рахунка «Грошові кошти»: Канцелярські витрати 14 Поштові витрати 10 Телефонні витрати 11 Витрати на доставку 25 Витрати на таксі 10 Витрати на ремонт офісного обладнання 22 Витрати на каву 5 Грошові кошти 97 Оскільки фонд касової готівки створюється на постійній основі, він повинен бути поповнений сумою, необхідною для його відновлення (у нашому прикладі $97). При цьому за американською практикою, на рахунку Головної книги «Фонд дрібної готівки» не робиться жодних облікових записів. Залишки на цьому рахунку змінюються лише при створенні фонду та у випадках збільшення чи зменшення його розміру. У Великій Британії застосовується інша методика обліку операцій з малою касою: на момент видачі готівки із малої каси дебетуються рахунки відповідних витрат і кредитується рахунок «Фонд дрібної готівки», а при поповненні малої каси на суму здійснених і підтверджених витрат дається запис: Дебет рахунку «Фонд дрібної готівки» Кредит рахунку «Грошові кошти « Готівковий фонд потребує дотримання жорстких контрольних процедур для запобігання його витрачання на неналежні цілі. Квитанції на видачу грошових коштів із фонду необхідно погашати після отримання за ними готівки з метою запобігання їх наступного використання і зловживань виплатами із фонду. Сума дрібної готівки відображається у Балансі в складі інших залишків грошових коштів. Тому зручною формою ведення аналітичного обліку грошових коштів є використання касової книги з двома колонками: «Каса» і «Банк». Таким чином, синтетичний рахунок «Грошові кошти» (Cash) деталізується двома аналітичними рахунками, представленими в одному реєстрі. Такий підхід властивий компаніям Великої Британії, які відображають у Балансі грошові кошти як «Cash in bank and in hand». Переглядів: 550 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|