ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ

Відомо, що людина – складна саморегульована система, яка здатна, залежно від ситуації, гнучко використовувати свої можливості для досягнення відповідної мети, уникаючи при цьому небезпек.

Діяльність організму, або окремої його частини називають фізіологічною функцією, яка має пристосувальне значення. Завдяки фізіологічним функціям організм пристосовується до змін оточуючого середовища, які склалися саме на даний момент.

Керує всіма функціями нервова система організму, яка має нижчу та вищу форми нервової діяльності.

Нижча форма нервової діяльності регулює внутрішній стан організму на рівні рефлексів. Форми їх запрограмовані генетично і передаються спадково.

Вища форма нервової діяльності забезпечує доцільну поведінку організму в зв’язку зі змінами в оточуючому середовищі. Пристосувальні реакції, які здійснюються вищою формою нервової діяльності є наслідками індивідуального навчання.

Пристосувальні функції людського організму на рівні нижчої нервової діяльності називають адаптацією. Адаптація забезпечує підтримку нормальної ЖД організму в умовах постійної зміни факторів оточуючого середовища.

Адаптивними механізмами є:

1. Збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостаз);

2. Стійкість до інфекційних та інших речовин, що потрапили в організм зовні (імунітет);

3. Відновлення структури ушкоджених органів чи тканин (регенерація).

Велику роль в захисті організму грають так звані неспецифічні фактори захисту. До них відносять:

1. Непроникливість нормального шкіряного та слизового покриву для більшості мікроорганізмів;

2. Наявність в шкіряних секретах (виділеннях) і кислому вмісті шлунку речовин, які несприятливо впливають на мікроорганізми;

3. Наявність в крові та рідинах організму (слині, сльозових та інших) ферментних систем, які руйнують мікроорганізми.

Наприклад, на ділянку здорової шкіри людини нанесли 30 млн. мікробів, через годину їх залишилось 720 тис., а через дві години – тільки 7 тис.

Багато індивідуальних реакцій можна розвити шляхом тренувань. Так, наприклад, внаслідок тренувань важкоатлет починає піднімати більшу вагу, альпініст пристосовується до нестачі кисню в горах та ін.

Зупинка в тренуваннях запускає механізм зворотного процесу – працюючи без навантаження тканини починають зменшуватись в об’ємі, втрачаються набуті раніше можливості.

Основним в забезпеченні БЖД людини є забезпечення її життя і здоров’я.

У преамбулі Статуту Всесвітньої організації здоров’я (ВОЗ) поняття “здоров’я” визначається як “стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів”. З цієї точки зору фізичне здоров’я людини визначається правильним харчуванням, відсутністю внутрішніх небезпек і захищеністю від зовнішніх небезпек (схема). Але людина є соціальна істота, яка має ще й духовні потреби.

Духовні потреби включають намагання людини пізнати навколишній світ та своє місце та призначення в ньому.

Соціальні потреби включають бажання належати до певної соціальної групи і посідати і ній певне місце, користуватись прихильністю оточуючих, бути об’єктом їх уваги та любові.

Спостереження за людиною показує, що завдяки своєму розуму, волі можна значно підвищити свої індивідуальні захисні можливості. Так, проведенням комплексу заходів спрямованих на загартування свого організму, людина може краще переносити перепади температур, тривалі фізичні навантаження та багато іншого, не втрачаючи при цьому здоров’я.

На індивідуальний захист людини суттєво впливає її обережність, вміння розпізнавати небезпеку та приймати адекватні рішення. Всі ці навички частково є рисами характеру людини, а в основному набуваються протягом її життя. Одним з основних завдань дисципліни “БЖД” саме і є навчити студентів бути розсудливо обережними, перебуваючи у сфері небезпек, а також вміти ідентифікувати і оцінювати небезпечну обстановку та приймати розумне рішення щодо захисту від небезпек.

Стан здоров’я людини, її самопочуття безпосередньо зв’язані з діяльністю. Праця для людини є джерелом фізичного та морального задоволення. Активний інтерес до праці різко підвищує працездатність. Праця дисциплінує, створює відповідний ритм життя, є джерелом здоров’я та бадьорості. Порушення звичайного ритму праці та відпочинку часто веде до зниження працездатності, а також до одряхління організму.

Таким чином, людський організм має дуже складну багатофункціональну структуру, яка дозволяє йому захищатися від багатьох небезпек. Але в житті часто трапляються випадки, коли людина не може себе захиститись без сторонньої допомоги і потребує втручання колективного захисту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СТРУКТУРА СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЖД.	\|	ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЖД НА ВИРОБНИЦТВІ ТА В ПОБУТІ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.