Визначення понять біогеоценоз, фітоценоз

ОСНОВИ БІОГЕОЦЕНОЛОГІІ І ЛІСОВОЇ ФІТОЦЕНОЛОГІЇ

1. Визначення понять біогеоценоз, фітоценоз.

2. Взаємодія між рослинами у фітоценозах.

3. Рослини та їх консорти.

4. Організація фі тоценозів.

5. Динаміка фітоценозів.

6. Класифікація рослинності. Синтаксономічні одиниці.

Ліси у житті людини відіграють величезну роль. Надзвичайно важливими, крім постачання деревини, є їх водоохоронні, гідрологічні, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні та інші корисні функції. Це ліси пом'якшують клімат, в результаті чого підвищується ефективність сільськогосподарського виробництва. Ліси є найбільш ефективним засобом підтримання природного стану біосфери, як середовища життя і діяльності людей.

Разом з тим ліси є джерелом деревини, цінної сировини для різних галузей виробництва. Якщо врахувати що найсильніший вплив живої природи на неживу здійснюється саме через ліси, то стає зрозумілим їх велике значення в житті людини.

Що стосується України, то площа лісів становить близько мільйона гектарів (980 тис. га), або 16% території. Запас деревини в лісах України близько 750 млн.м³ або всього-на всього 0,4 % від світового. На душу населення в нас припадає 0,18 га лісу та 14 м³ деревини.

Питання про ліс - основне серед екологічних проблем людства. Особливо загрозливе становище тропічних лісів - легень планети.

Лісова рослинність найбільш різнобічна щодо різних напрямків використання. Тому питання про будову рослинних угруповань, в т.ч. лісових є актуальним.

Щоб говорити про примноження і раціональне використання лісової рослинності треба її добре знати. І рубання, і догляд за насадженнями, і всі інші лісогосподарські заходи будуть ефективними лише тоді, коли спеціаліст буде орієнтуватися у будові і взаємодії різних компонентів лісу: дерев і чагарників, кліматичних, ґрунтових, гідрологічних умов; лісової фауни, мікрофлори і т.д. Адже кожна ділянка лісу – це єдність організмів і факторів середовища.

Вже здавна, з самого початку виникнення лісознавства ботаніки і лісівники почали виділяти такі єдності, тільки називали їх по-різному: мікрокос, біокос, біоценоз, біогеоценоз, екосистема, фація тощо.

Корифей наукового лісівництва в Росії Г.Ф. Морозов на початку XX сторіччя дав таке визначення лісу: "Лісом ми будемо називати таку сукупність деревних рослин, в якій спостерігається не тільки взаємовплив одних на одних, але також і на зайнятий грунт і атмосферу".

Отже, він підкреслює що ліс – це своєрідна єдність організмів і факторів середовища. А для того щоб успішно вести лісове господарство, потрібно знати природу лісу у всій її всебічності.

Вчення Г.Ф.Морозова розвинув В.М. Сукачов і створив науку про біогеоценози – біогеоценологію.

За В.М.Сукачовим (1964), біогеоценоз – це сукупність на певному проміжку земної поверхні однорідних природних явищ - атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу і світу мікроорганізмів, грунту і гідрологічних умов, що має свою особливу специфіку взаємодії цих складових компонентів і певний тип обміну речовиною та енергією між собою та іншими явищами природи, що є внутрішньо суперечливою діалектичною єдністю, яка знаходиться у постійному русі, розвитку.

Як видно з рис. 1, біогеоценоз має п'ять основних складових:

• фітоценоз – сукупність багатоклітинних рослин, що займають певну площу;

• зооценоз – сукупність всіх багатоклітинних тварин на даній території;

• мікробоценоз – сукупність одноклітинних організмів на цій же території;

• едафотоп – грунтові умови;

• кліматоп – атмосферні умови.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Польові записи результатів спостережень за групою особин виду чи за популяцією	\|	Взаємодія між рослинами у фітоценозах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.