Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.

Документом в соціології називається спеціально створений людиною предмет, призначений для передачі для збереження інформації.

Досвід соціологічних досліджень свідчить про те, що практично кожне дослідження починається з аналізу документів по проблемі, яка досліджується: мова може йти про дослідження плинності кадрів, стану трудової дисципліни, тощо. Отже, первинна інформація дослідника на початковому етапі найчастіше є документальною. Тому перше, що треба зробити – це визначити коло документів, які можна досліджувати, оцінити їх цінність і надійність. Для цього треба класифікувати документи.

Аналіз документів – це сукупність методичних прийомів і процедур, застосовуваних для добуття з документальних джерел соціологічної інформації при вивченні соціальних процесів і явищ.

Методи аналізу документів розрізняються за практичними потребами, метою, специфікою дослідження:

- традиційний (класичний, якісний метод): такий аналіз документів передбачає ряд розумових операцій, спрямованих на інтерпретацію (роз’яснення, тлумачення) відомостей з певної точки зору. Основний недолік такого аналізу – можливість суб’єктивного судження; Традиційний зовнішній аналіз має за мету аналіз історичного контексту документа і всіх обставин, що супроводжували його появу: тип документа, час і місце появи, автор, заявлена чи передбачувана мета створення і т.д. Внутрішній традиційний аналіз пов'язаний з дослідженням змісту документа: чинників, що обумовили його появу, соціальну ефективність, розробку практичних рекомендацій. Саме на цей аналіз спрямована основна робота дослідника при аналізі документів взагалі;

- формалізований (кількісний) аналіз – контент-аналіз документів: має за мету знайти ознаки, риси, властивості документа, які б піддавались підрахуванню і відбивали б істотні сторони його змісту.

Контент-аналіз використовується у випадках:

- коли потрібен високий рівень точності чи виявлення соціальних фактів, викладених в документах;

- при наявності великого і несистематизованого матеріалу;

- коли текстовий матеріал неможливо охопити без сумарних оцінок.

Найчастіше об’єктами контент-аналізу виступають повідомлення преси, радіо, телебачення, протоколи зборів громадських організацій, листи громадян в різні органи управління, накази і розпорядження органів управління, дані вільних інтерв’ю і відкриті питання анкет.

Етапи контент-аналізу:

- формулювання теми, завдань, мети і гіпотез дослідження;

- визначення емпіричних об’єктів дослідження, в тому числі формування репрезентативної вибірки і добір необхідних джерел – об’єктів аналізу.

Найчастіше контент-аналіз проводиться на річній вибірці: протоколів повинно бути не менш, ніж 12, номерів газет чи журналів – не менш, ніж 12-16 номерів, вибірка повідомлень ЗМІ, як правило, включає 200-600 текстів різних джерел;

- розробка методики контент-аналітичного дослідження: визначення категорій і вибір одиниці аналізу, тобто найбільш загальних ключових понять, що відповідають дослідницьким завданням. За категорії можуть бути обрані: знаки, що повторюються в тексті, цінності, тема, герой, автор, жанр і ін. При виборі категорій необхідно уникати двох крайностей: не застосовувати численні і дробові категорії, що майже повторюють текст, і не вибирати занадто великі категорії – це може привести до спрощеного і поверхневого аналізу. Одиницями аналізу можуть бути обрані: слово, просте речення, судження, тема, висловлена в образах, частинах тексту, соціальна ситуація і ін.;

- встановлення одиниці розрахунку, кількісних мір взаємозв’язку текстових і поза текстових явищ. Найбільш вживаними є одиниці рахунку: час-простір (число рядків, знаків, час, протягом якого висвітлюється досліджуваний факт); поява ознак у тексті, частота появи одиниць рахунку (інтенсивність);

- проведення пробного (пілотажного) контент-аналізу як умови перевірки розробленої методики на надійність. Зазвичай при проведенні пілотажного дослідження використовується 30-50% документів від обсягу вибірки.

Збір інформації і реєстрація одиниць аналізу проводиться в спеціально розроблених таблицях – кодових матрицях, в яких кожна категорія (питання) припускає наявність ряду ознак (відповідей). При невеликому обсязі вибірки (до 100 одиниць) кодована матриця заповнюється вручну. По вертикалі записується назва кожного окремого документа, по горизонталі – ознаки-одиниці контент-аналізу. На пересіченні робиться знак про їх присутність в документі. Наприкінці дослідження визначається питома вага тієї чи іншої категорії: число одиниць аналізу, фіксуючих категорію, поділене на загальне число одиниць аналізу.

Головна перевага методу контент-аналізу: саме він забезпечує можливість уникнути впливу дослідника на досліджуваний об’єкт та досить високий рівень надійності отриманої інформації. Основний недолік методу – складність та громіздкість.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. D) методу мозкового штурму.
  3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  4. I Метод Шеннона-Фано
  5. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
  6. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  7. SWOT-аналіз у туризмі
  8. SWOT-аналіз.
  9. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  10. V. Нюховий аналізатор
  11. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
  12. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод




Переглядів: 3560

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Опитування як метод збору інформації, його різновиди. | Теоретичні підходи до виявлення відхильної поведінки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.