Технологічні фактори

Політичні фактори

Керівництво фірми повинно враховувати політичну ситуацію в країні, будувати свою діяльність відповідно до норм, законів та інших правових аспектів.

Під час аналізу політичних факторів треба слідкувати за:

· Угодами з тарифів та торгівлі між країнами

· Митною політикою, спрямованою проти третіх країн

· Нормативними актами місцевих органів влади та центрального уряду

· Рівнем розвитку правового регулювання економіки

· Відношенням держави та головних політиків до антимонопольного законодавства

· Кредитною політикою місцевої влади

· Кримінальним станом в країні

Їх повинно визначити керівництво в галузі застосування технологій. Керівництво організації повинно постійно слідкувати за технологічним зовнішнім середовищем, щоб не пропустити появи в ньому тих змін, які становлять загрозу організації, її існуванню. Треба не пропустити момент початку створення принципово нових технологій застосування обчислювальної техніки для проектування нових товарів та послуг, в управлінні, змін в технології збирання, обробки та передачі інформації.

4.Методи дослідження зовнішнього середовища(зовнішній моніторинг, зовнішнє спостереження,цільове спостереження, неформальний пошук, формальний пошук)

У наш час все більшого використання набуває термін «моніторинг», разом з тим його інтерпретують неоднозначно. Розуміння, запровадження та організація моніторингу є новацією в освіті, що потребує ґрунтовного та всебічного вивчення. Термін моніторинг повязаний з такими джерелами: monitor (від латинської) – попереджуючий, monitoring (від англійської) – контроль. Узагальнюючи наукові інтерпретації поняття «освітній моніторинг» (Б. Бодряков, Н. Вербицька, Г. Єльнікова, Є. Заїка тощо), можемо зазначити, що його осмислено як форму організації, збору, обробки та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує безперервне відстеження за її станом і прогнозування розвитку. Конкретніше, це комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання перетворень в освітній системі, а також спрямування цих перетворень на досягнення визначених параметрів розвитку досліджуваного об’єкта.

Сьогодні менеджери як дрібних|мілкий|, так і крупних організацій все ширше користуються методом спостереження за зовнішнім середовищем|середа|,що дозволяє передбачати і правильно трактувати будь-які скільки-небудь помітні зміни навколишнього оточення. Слід зазначити, що|слід відзначити , що,следует отметить | одне з досліджень, проведених в цій сфері, показало, що компанії, що упровадили|запровадили,впровадили| нові системи вивчення зовнішнього середовища|середа|, в переважній більшості збільшують свій прибуток, і їх доходи|доход| зростають. Компанії, які не стежать за змінами зовнішньої обстановки, швидше за все|скоріш за все|, опиняться в прямо протилежній ситуації. Одним з аспектів діяльності, пов'язаної із спостереженням за зовнішнім середовищем|середа|, що найшвидше розвиваються, є|з'являтися,являтися| збір|збирання| інформації про конкурентів.Це процес, в ході якого організація збирає інформацію про своїх конкурентів і шукає відповіді на наступні|слідуючий| питання: «Хто наші конкуренти?», «Чим вони займаються?», «Яким чином їх діяльність впливає на роботу нашої компанії»? Збір|збирання| інформації про конкурентів - процес спостереження за зовнішнім середовищем|середа| для виявлення нових конкурентів і з'ясування їх основних характеристик, сфери їх діяльності, а також того, як їх дії впливають на роботу організації. Спостереження — найбільш поширений і доступний метод діагностування педагогічних проектів. Під науковим спостереженням розуміють спеціально організоване сприйняття досліджуваного об'єкта, явища або процесу у природних або навмисне створених умовах. Наукове спостереження суттєво відрізняється від ненаукового, побутового або наївного, як називають його у зарубіжній діагностиці. Головні відмінності наукового спостереження такі: 1) чітко визначаються мета і конкретні завдання спостереження; 2) розробляються програма і план; 3) результати спостереження обов'язково фіксуються; 4) одержані дані обробляються з дотриманням усіх дослідницьких вимог; 5) спостережувані об'єкти можуть бути піддані повторній перевірці для встановлення валідності та надійності. До діагностичного спостереження ставляться високі вимоги. Воно має бути тривалим, систематичним, різнобічним, об'єктивним і масовим. При зовнішньому спостереженні дослідник реєструє явища "ззовні", бо сам не бере участі в процесах, що відбуваються. При внутрішньому спостереженні він є співучасником подій, за якими спостерігає. Названі форми спостереження мають переваги і недоліки. Переваги внутрішнього спостереження, наприклад, у тісному контакті, а недоліки — у погіршенні об'єктивності висновків. Зовнішнє спостереження забезпечує нейтралітет дослідника, підвищує надійність висновків, але знижує рівень розуміння глибинних процесів.

Формальний і не формальний пошук??????????????

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальнокультурні фактори	\|	Зовнішнє середовище організаційної системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.