Методика розвитку силової витривалості

Методика розвитку швидкісної витривалості

Для вдосконалення швидкісної витривалості застосовують переважно методи комбінованої та змагальної вправи.

Тривалість вправи – від 10-12 до 25-30 секунд. Оптимальною тривалістю для початківців є 10-17 секунд.

Інтенсивність вправи – від 70 до 100%. Для удосконалення координації використовують інтенсивність – 70-90%.

Інтервал відпочинку між вправами відносно повний (ЧСС 110-120 уд/хв).

Характер відпочинку – активний між вправами і комбінований між серіями.

Кількість повторень в одній серії – від 3 до 6; кількість серій у занятті – від 2-3 до 4-5.

У тижневому циклі розвиткові витривалості присвячують від двох до чотирьох занять. В одному занятті недоцільно розвивати загальну і швидкісну витривалість.

Засобом розвитку силової витривалості є різноманітні динамічні і статичні вправи. Найпоширенішими методами її удосконалення є методи повторної вправи та колового тренування.

При застосуванні вправ з обтяженням масою предметів, з еластичними предметами тощо необхідно дотримуватись таких тренувальних навантажень:

v величина опору – в межах 20-70%

v кількість повторень вправи в одному підході від 15-20 до 150 разів і навіть більше

v тривалість вправи в одному підході – 15-120 секунд

v кількість підходів у серії – від 4-6 до 10-12.

При локальному розвиткові силової витривалості окремих груп м’язів:

v загальна кількість підходів в одному занятті може складати 40-50;

v оптимальний темп виконання вправи – середній;

v оптимальна тривалість відпочинку між підходами – 20-90 секунд;

v характер відпочинку між вправами – активний; між серіями та тривалими вправами – комбінований.

При застосуванні ізометричних вправ параметри навантажень будуть такими:

v оптимальна величина навантаження становить 50-70% без затримки дихання;

v тривалість напруження – від 10-12 до 20-30 с.;

v кількість підходів на одну групу м’язів – 4-10;

v інтервал активного відпочинку між підходами – жорсткий (ЧСС – 130-120 уд/хв), а між серіями відносно повний, або екстремальний (ЧСС – 120-100 уд/хв).

При розвитку силової витривалості ніг за допомогою стрибкових вправ використовують такі стрибки:

─ зі скакалкою;

─ з відштовхуванням двома ногами та пересуванням у різних напрямках;

─ з ноги на ногу;

─ скачки на одній нозі тощо.

При визначенні тренувальних навантажень необхідно орієнтуватись на такі параметри:

─ оптимальна тривалість вправи 10-15 до 100-120 с;

─ інтенсивність вправи – 70-90%;

─ інтервал відпочинку між вправами – жорсткий або відносно повний, а між серіями – екстремальний або повний;

─ характер відпочинку між вправами – активний, між серіями – комбінований;

─ кількість повторень вправи в одній серії від 2-3 до 4-6, кількість серій – від 1-2 до 4-5.

Розвитку силової витривалості сприяє виконання вправ в ускладнених умовах (біг вгору, плавання, веслування з гідрогальмом тощо).

Розвивати силову витривалість можна 2-4 рази на тиждень, на окремих заняттях або їх частинах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика витривалості як рухової якості людини.	\|	Етапи навчання руховим діям

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.