МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Аналіз ліквідності балансу
Аналіз ліквідності балансу розпочинають з класифікації активів підприємства за рівнем ліквідності. Для цього активи об’єднують у чотири групи: А1 Високоліквідні активи. До цієї групи належать активи, які мають абсолютну ліквідність, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, а також поточні фінансові інвестиції. В бухгалтерському балансі ці активи відображені в другому розділі активу (коди рядків 220, 230, 240). А2 Швидколіквідні активи. До них відносять активи, які мають високий рівень ліквідності, проте для їхнього перетворення в гроші все ж необхідний певний, хоч і недовгий, проміжок часу. Цю групу складають векселі одержані, різні види поточної дебіторської заборгованості, які також відображені в другому розділі активу балансу (коди рядків 150 – 210). А3 Повільноліквідні активи. До цієї групи належать ті оборотні активи, що не ввійшли до попередніх двох груп, а саме: запаси, інші оборотні активи, а також витрати майбутніх періодів (коди рядків бухгалтерського балансу 100 – 140, 250, 270). Низька ліквідність цих активів зумовлена такими аспектами: - сировину і матеріали швидко реалізувати без втрат у їхній вартості дуже важко, бо сировинний ринок є досить специфічним; знайти ж покупця на незавершене виробництво взагалі практично неможливо; - з іншого боку виробничі запаси можна залучити у виробничий процес і виготовити з них продукцію. Проте це також вимагає часу; - процес перетворення готової продукції і товарів у грошові кошти включає в себе як мінімум дві стадії: 1) пошук покупців, який повинен завершитися реалізацією готової продукції чи товарів і отриманням дебіторської заборгованості; 2) погашення дебіторської заборгованості. А4 Важколіквідні активи. До цієї групи відносять необоротні активи (підсумок першого розділу активу балансу – код рядка 080). Важкість реалізації необоротних активів зумовлена не лише їх специфікою, але й складністю оцінки, оскільки необхідно враховувати рівень їхнього як фізичного, так і морального зносу. Крім того, реалізація багатьох видів необоротних активів супроводжується тривалими процедурами демонтажу, передпродажної підготовки, перереєстрації, отримання дозволів у органів державної влади, що безумовно робить процес реалізації довшим, і як наслідок знижує ліквідність цих активів. Проводячи класифікацію активів за рівнем ліквідності, необхідно враховувати певні моменти, які важко виявити в ході зовнішнього аналізу: - наявність в складі майна підприємства неліквідів – активів, котрі взагалі неможливо реалізувати; - існування простроченої дебіторської заборгованості, яка може перетворитися в безнадійну; - обтяження майна підприємства (застава, арешт тощо); - наявність активів, які швидко псуються. Після цього проводять класифікацію джерел формування господарських засобів підприємства за термінами погашення, внаслідок чого виділяють чотири групи пасивів: П1 Найбільш термінові (негайні) пасиви. До цієї групи пасивів належать зобов’язання, які повинні бути погашені найближчим часом, а саме, це поточна кредиторська заборгованість перед постачальниками, з оплати праці перед персоналом підприємства, з податків перед державним бюджетом, зі страхових внесків перед фондами соціального страхування та з інших розрахунків. Терміни ліквідації цих зобов’язань є жорстко визначеними договорами постачання, трудовими і колективними угодами, а також законами України. Цими ж документами передбачена і адміністративно-фінансова, а в окремих випадках навіть кримінальна відповідальність за недотримання термінів погашення зобов’язань. Тому вчасне погашення цих заборгованостей є першочерговим питанням управління фінансами будь-якого підприємства. Заборгованості групи П1 в бухгалтерському балансі відображені в четвертому розділі пасиву (код рядків 530 – 610). П2 Короткострокові пасиви. До них відносять зобов’язання, які повинні бути погашені протягом дванадцяти календарних місяців з дати балансу, а саме короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями і векселі видані (коди рядків бухгалтерського балансу 500 – 520). П3 Довгострокові пасиви.До цієї групи належать довгострокові зобов’язання підприємства, тобто ті, що мають бути погашені не раніше дванадцяти календарних місяців з дати балансу (підсумок третього розділу пасиву бухгалтерського балансу, код рядка 480). П4 Постійні пасиви. До них відносять пасиви, без яких неможливе створення й існування будь-якого підприємства. Це власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів і доходи майбутніх періодів (підсумки першого, другого і п’ятого розділів пасиву бухгалтерського балансу, коди рядків 380, 430, 630). Для встановлення чи є баланс підприємства ліквідним, необхідно зіставити активи підприємства, згруповані за рівнем ліквідності, з його пасивами, згрупованими за термінами погашення. Якщо зобов’язання підприємства покриваються його активами, терміни перетворення в гроші яких відповідають термінам погашення цих зобов’язань, то баланс вважають ліквідним. Про абсолютну ліквідність балансу свідчить система нерівностей (4.1): (4.1) Виконання перших двох нерівностей свідчить про поточну платоспроможність підприємства. Крім того, поточну платоспроможність можна проаналізувати за допомогою формули (4.2): , (4.2) де Пп – поточна платоспроможність; ФІдук – довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі; ФІді – інші довгострокові фінансові інвестиції; ФІп – поточні фінансові інвестиції; ГКн – грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті; ГКі – грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті; ПЗ – поточні зобов’язання. Якщо розраховане за формулою (4.2) значення поточної платоспроможності додатне, то підприємство вважається платоспроможним, в протилежному випадку – неплатоспроможним. Перевищення групи активів А3 з групою пасивів П3 свідчить про перспективну платоспроможність підприємства. Для проведення аналізу ліквідності балансу доцільно застосувати аналітичну таблицю (табл. 4.1.). Таблиця 4.1 Читайте також:
|
||||||||
|