Комплексна оцінка платоспроможності за допомогою відносних фінансових показників

Аналіз ліквідності балансу

Групи активів за рівнем ліквідності	На початок звітного періоду, тис. грн.	На кінець звітного періоду, тис. грн.	Групи пасивів за термінами погашення	На початок звітного періоду, тис. грн.	На кінець звітного періоду, тис. грн.	Платіжний надлишок (нестача)	Рівень покриття зобов’язань
На початок звітного періоду, тис. грн.	На кінець звітного періоду, тис. грн.	На початок звітного періоду, %	На кінець звітного періоду, %
А1 Високо-ліквідні активи			П1 Негайні пасиви
А2 Швидко-ліквідні активи			П2 Коротко-строкові пасиви
А3 Повільно-ліквідні активи			П3 Довго-строкові пасиви
А4 Важко-ліквідні активи			П4 Постійні пасиви
Баланс			Баланс

Для більш детального аналізу платоспроможності підприємства не варто зупинятися на аналізі ліквідності балансу. Для цього доцільно розрахувати декілька фінансових показників, які в комплексі характеризують не лише поточну (миттєву) платоспроможність, але й перспективну. До цих показників належать:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт покриття.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) визначається як відношення високоліквідних активів до суми негайних і короткострокових пасивів (4.3). цей коефіцієнт відображає яку частку поточних зобов’язань підприємство може погасити негайно за рахунок абсолютно ліквідних активів – грошових коштів і їх еквівалентів, а також поточних фінансових інвестицій.

(4.3)

Для того, визначити негайну платоспроможність підприємства, необхідно порівняти розраховане значення коефіцієнта ліквідності з оптимальним чи критичним. Проте, як серед науковців, так і серед практиків, немає єдиної думки щодо оптимального значення коефіцієнта абсолютної ліквідності. Найпоширенішою є думка, що оптимальним для цього показника є інтервал 0,2-0,35. якщо значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є меншим 0,2, то це означає, що обсяг високоліквідних активів підприємства є недостатнім для погашення поточних зобов’язань. Якщо ж значення цього коефіцієнта є більшим 0,35, це свідчить про неефективність використання грошових ресурсів, які повинні бути залучені до господарського обороту підприємства і приносити прибутки. Гроші ж, які просто лежать на рахунку в банку чи зберігаються в касі підприємства прибутків не принесуть.

Здійснюючи аналіз абсолютної ліквідності, необхідно враховувати, що основним джерелом інформації для розрахунку показників є баланс підприємства, датою складання якого є останній день звітного періоду. Останніми днями звітних періодів при складанні фінансової звітності є 31 березня, 30 червня, 30 вересня і 31 грудня. Цими датами одночасно завершуються і відповідні місяці в році. А останній день кожного місяця є, як правило, крайнім терміном погашення відсотків і основних сум за кредитами, а також податкових зобов’язань з більшості податків і обов’язкових платежів за минулий місяць. Цього ж дня в бухгалтерському обліку відображається нарахування податкових зобов’язань, заробітної плати і внесків до фондів соціального страхування за поточний місяць. Таким чином, тому моменту, станом на який розраховується коефіцієнт абсолютної ліквідності, безпосередньо передують операції видатків значних обсягів грошових коштів і нарахування нових зобов’язань. Отже, для більшої об’єктивності коефіцієнт абсолютної ліквідності доцільно розраховувати станом на певні проміжні дати (наприклад, на 20 число місяця). Проте такі розрахунки можна зробити лише у внутрішньому аналізі, базуючись не на фінансовій звітності, а на даних бухгалтерського обліку.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл)визначається як відношення суми високоліквідних та швидколіквідних активів до суми негайних і короткострокових пасивів (4.4). Цей коефіцієнт відображає яку частку поточних зобов’язань підприємство може оплатити за рахунок наявних у нього грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, а також тих грошових коштів, які найближчим часом можна отримати внаслідок погашення дебіторської заборгованості.

(4.4)

Коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді. Підприємство вважається платоспроможним, якщо значення цього коефіцієнта перевищує одиницю.

В діяльності суб’єктів господарювання можливі періоди, коли обсяг високоліквідних і швидколіквідних активів не перевищує величини поточних зобов’язань. В таких випадках для оцінки платоспроможності підприємства доцільно розрахувати коефіцієнт покриття (К_п), який визначається як відношення суми високоліквідних, швидколіквідних і повільноліквідних активів до суми негайних і короткострокових пасивів (4.5). Цей коефіцієнт відображає яку частку поточних зобов’язань підприємство може погасити за рахунок всіх оборотних активів.

(4.5)

Оборотні активи включають в себе крім грошових коштів і дебіторської заборгованості ще й запаси, термін перетворення в гроші яких є дещо довшим. Тому коефіцієнт покриття не може відображати платоспроможність підприємства в певний момент чи в дуже короткому періоді часу, а швидше характеризує потенціал платоспроможності в короткостроковому періоді, рівному періоду обороту оборотних активів підприємства.

Критичним значенням коефіцієнта покриття є одиниця. Тобто, якщо розрахункове значення цього коефіцієнта менше одиниці, то підприємство вважається неплатоспроможним. Оптимальним же є перевищення значенням значення коефіцієнта покриття рівня 1,5-2.

Ще одним показником, який використовують для аналізу платоспроможності підприємства в англо-американській практиці є робочий капітал (Рк) (4.6). Він відображає достатність оборотних активів для погашення поточних зобов’язань. Додатне значення цього коефіцієнта свідчить про певний запас поточної платоспроможності підприємства.

Рк = Оа – Пз, (4.6)

де Оа – величина оборотних активів підприємства на дату балансу;

Пз – величина поточних зобов’язань підприємства на дату балансу.

Застосовуючи перераховані показники ліквідності для аналізу платоспроможності підприємства, необхідно пам’ятати про певні застереження:

1) застереження щодо якості активів – можливість наявності в складі активів неліквідних запасів, простроченої дебіторської заборгованості тощо;

2) застереження щодо пасивів – відсутність відображення в балансі потенційних чи умовних зобов’язань;

3) статичність показників, що випливає зі статичності бази їхнього розрахунку – балансу, який складається на певну дату.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз ліквідності балансу	\|	Поняття грошових потоків і їх види. Мета та завдання аналізу грошових потоків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.