Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Типи насінних зачатків

Насінний зачаток утворюється всередені зав’язі на внутрішній стінці плодолистика, від основи якого розвиваються два ( у однопокривних – один ) покриви ( інтекументи ). У верхній частині насінного зачатка ці покриви не зростаються краями, утворюється отвір – пилковий вхід ( мікропіле ).

Під інтегументами знаходиться ядро насінного зачатка – нуцелус, у якому розвивається макроспора, а потім зародковий мішок (жіночий гаметофіт).

Роздивитись і замалювати: а - ортотропний - у горіха (Juglans), б - гемітропний у деяких пасльонових; в - анатропний (еволюційно висхідний тип), характерний для більшості покритонасінних; г- кампілотропний (зігнутий) для більшості гвоздичних; д - цірцінотропний (закручений); є – ана- амфітропний (двобічно зігнутий) - рис. 34.

7.11. Типи гінецею (рис. 33)

 

Еволюційно висхідним типом гінецею вважається апокарпний гінецей, який складається з декількох незрослих між собою маточок, наприклад, у калюжниці (Caltha), гадючника (Filipendula) - у росилн, які стоять на низькому рівні філогенезу; . б - ценокарпний гінецей, який утворився із кількох зрослих плодолистиків. Він поділяється на такі підтипи: 1- синкарпний – багатогніздовий з центрально-кутовою плацентацією (в тюльпана Tulipa); 2 - паракарпний, який має одногніздову зав’язь внаслідок зростання карпел сво- їми краями. Плацентація тут пристінна - парієтальна в маку - (Papaver), в ор-

  Рис. 31. Схема будови насінного зачатка (мегаспорангію): 1 - покриви (інтегументи): 1а - зовнішній, 1б - внут­рішній; 2 – мікропіле; 3 – халаза; 4 – фунікулус (сім’яніжка); 5 - нуцелус; б – зародковий мішок; 7- яйцеклітина; 8 – синергіди; 9 – анти-поди; 10 - центральна клітина; 11 – пла-цен­та; 12 – судининно-волокнистий пучок     хідних; 3 - лізикарпний гінецей спочатку формується як синкарпний, але згодом втрачає переділки між гніздами. Плацентація тут осьова (центральна) як у гвоздичних.     - 7.12. Типи зав’язі     Залежно від положення зав’язі щодо інших частин квітки (головним чином квітколожа), розрізняють три типи зав’язі: а – верхня, розташована на квітколожі вільно і зростається з ним лише своєю нижньою частиною (у вишні – Сегаsus); б – нижня – цілком
    А Б В Рис. 32. Місцеположення приймочки: А - сидяча (у маку – Papaver); Б - на стилодіях (кукулиці – Melandrium); В - на стовпчику (у вишні- Сегаsus). 1 - зав’язь; 2 – стовпчик;3 – прий-мочка; 4 - стилодій; 5 – гіно-фор       Рис.ЗЗ. Типи гінецею та його еволюція: .А - апокарпний: 1 – його схема; Б - ценокарпний: 2 – синкарпний, 3-4 - лізикарпний, 5-6 –паракарпний   занурена у квітколоже (або гіпантій) і цілком зрослася з ним усією поверхнею (у груші - Рігus , гарбуза – Cucurbita); 4 - напівнижня (середня) - тільки до половини занурена у квітколоже і там щільно зрослася з ним (у бузини -Sambucus). При верхній зав’язі квітка може бути підматочковою,надматочковою і навколоматочковою; при нижній зав’язі квітка може бути тільки надматочковою, а при середній – навколоматочковою (рис. 35). Роздивитись і замалювати: вищезаз-начені типи зав’язі квіток вказаних рослин.   1 2 3   4 5 Рис. 34. Деякі типи насінних зачатків: 1 - ортотропний (прямий); 2 - гемітропний; 3 - кампілотропний (зігнутий); 4 - анатропний (обернений); 5 - цирцинотропний (закручений)     7. ІЗ. Формула і діаграма квітки   Формула квітки - це коротка характерис-тика, її опис за допомогою символів. Квітку вивчають в акропетальному порядку і в цій послідовності записують такі символи: по-
         

лісиметричної квітки (актиноморфної) - *, зигоморфної - ↑, асиметричної - ·│:, - потім символ чашечки – К (Са), віночка С (Со), андроцею - А, гінецею – G, простої оцвітини (регіgоnium) – P. Кількість елементів кожної частини квітки позначається відповідним числом, якщо ж цих елементів більше дванадцяти - значком - ∞ ; факт зрощення частин квітки позначається дужками, розміщення даної частини квітки у різних колах розділяється знаком +. Верхня зав’язь позначається рискою (–), поставленою під числом карпел гінецею, нижня зав’язь - над числом, а середня – поряд із числом карпел. Наприклад, формула квітки свиріпи (Barbareа) має такий вигляд: *К4С4А2+4G(2); груші (Pyrus): *K5C5AG(5); тюльпана (Tulipa): *P3+3A3+3G(3)-; бузини (Sambucus): *K5C5A5G(3)-.

 

 


Рис. 35 Положення зав’язі у квітці: 1 - зав’язь верхня (квітка підматочкова); 2 - зав’язь верхня (квітка навколоматочкова); 3 - зав’язь верхня (квітка надматочкова); 4 -зав’язь нижня (квітка надматочкова); 5 - зав’язь середня - квітка навколоматочкова

Діаграма квітки будується як проекція частин останньої на площині перпендикулярній осі квітки: зверху - вісь суцвіття, з обох боків - приквітнички, знизу приквітник і покривний лист, а в напрямі до центру - оцвітина, андроцей і гінецей (рис. 36). Дивитись також додаток 1.

Рис.36. Схема побудови діаграми квітки: пк - покривний лист; п - приквіток; пч - приквітнички; ч – чашечка; вн - віночок; т - тичинка; в - вісь суцвіття   Тема 8. МОРФОЛОГІЧНІ ТИПИ СУЦВІТЬ (2 години). Матеріали та обладнання: гербарні зразки рослин з різними суцвіттями, таблиці, учбові посібники. Короткий зміст теми: суцвіття (inflorescentia) - це скупчення квіток рослини, розміщених у певному порядку разом iз віссю, квіт­коніжками та листками, які супроводжують формування суцвіть (прик­вітки, приквітнички, покривні листки), тобто це система видозмінених пагонів, що несуть квітки.

Суцвіття, на вісях яких є малозмінені листя рослини називаються фрондозвими (у блекоти – Hyoscyamus), а суцвіття з дуже зміненими листками (брактеями) - брактеозними (у вероніки - Veronica), суцвіття, які не мають брактей - ебрактеозними (в капусти, редьки).

Як і вегетативні пагони, за типом галуження суцвіття бувають моноподіальними (ботрічними, від слова “ботріс” – китиця), а також симподіальними (цимозними, від слова “цина” – хвиля). У свою чергу суцвіття бувають простими та складними.

          Рис. 37 . Схема простого ботрічного суцвіття - китиці: 1 - вісь суцвіття; 2 - квітка; 3 - при­квіток; 4 - квітконіжка; 5 - покривний лист; 6 - вісь генеративного паго­на; 7 – приквінички.

Роздивитись і замалювати: 1 - ботрічні прості, у яких відгалуження першого порядку закінчуються квітками (рис. 37); а – китиця суцвіття, в якого на видовженій головній осі намайже однакових за довжиною квітконіжках розміщені квітки (у черемхи – Padus racemosa); б - щиток -це китиця, в якої квіт-

ки розміщені в одній площині (в яблуні - Malus); в - колос (spica) - на видовженій вісі суцвіття квітки сидячі (у подорожника - Plantago); початок (spadix) - колосовидне суцвіття з дуже потовщеною віссю (у кукурудзи – Zea mays); г - зонтик (umbella) - квітки прикріплені своїми квітконіжками до верхівки квітконоса пучком (у сусака – Butonus);д - головка (capitatus) - головна вісь дуже вкорочена, де квітки сидячі (у конюшини – Trifolium); е – кошик (calanthidium) - головна вісь дископодібноно розширена з сидячими квітками, які оточені обгорткою (у соняшника - Неlіаnthus).

II. Ботрічні складні суцвіття, у яких квітки розміщені на відгалуженнях осі другого і більш високого порядку: а - волоть (panicula) - складна китиця, у якої квітки сидять на більш-менш довгих ніжках (у вівса – Avena); б - складний колос (spica composita) - на головній осі колосоподібно розміщені прості колоски (у пшениці - Triticum); в - султан - дуже щільна волоть із вкороченими гілочками (у китника – Alopecurus); г - складний зонтик (umbella composita) складається з простих зонтиків, розміщених пучком на верхівці квітконоса. При основі складного зонтика позначити обгортку - змінені покривні листки, а біля основи зонтичка - обгорточку - зближені приквітники (у моркви – Daucus); д - складний щиток, або щитковидна волоть - суцвіття, у якого квітки простих суцвіть (кошиків, щитків, тощо) розміщені в одній площині (у деревія – Achillea, у бузини - Sambucus).

III. Цимозні суцвіття (цимоіди) характеризуються симподіальним і несправжньодихотомічним галуженням, базипетальним закладанням іцентробіжним розвитком квіток.

Роздивитись і замалювати; приклади монохазію: а - завиток (cincinus) у медунки (Pulmonaria), б - звивина (botrix) - гладіолуса (Gladiolus); в - дихазій

  Рис.38. Cхема колоску злаку: 1 – вісь колоса, 2 – вісь колоска, 3 – нижня колоскова луска і 4 – вер-хня колоскова луска – покривні листки, 5 – нижня квіткова луска (приквітник), 6 – верхня квіткова луска (зовнішнє коло оцвітини), 7 – квіткові плівки (внутрішнє коло оцвітини), 8 – андроцей, 9 – гінецей   (dichasium) - двопроменеве суцвіття з супротивно розміщеними гілками в перстача сріб­лястого (Potentilla argentea), г - плейохазій (pleiochasium) - багатопроменеве суцвіття, яке звичайно складається з ціаціїв, наприклад у молочаю (Euphorbia); д - тирс (thyrsus) - складне суцвіття, в якому суміщенні різні типи галуженя - моно- і симподіальне. Наприклад, сережка з дихазіїв у берези (Веtula); волоть із дихазіїв у бузку (Syringa). Еволюція суцвіть йшла в напрямі зменшення розмірів квітки при збільшенні кількості їх в суцвітті.

 


Читайте також:

  1. Виникнення голонасінних
  2. Еволюція покритонасінних
  3. Загальна характеристика і походження покритонасінних
  4. Система голонасінних
  5. Система покритонасінних




Переглядів: 3389

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Оцвітина подвійна | Підвиди будівництва згідно КВЕД

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.