Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття – це форма мислення, в якій відображається суть предметів і явищ реального світу в їх істотних, необхідних ознаках і відношеннях.

Мислення – це психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і зв’язків між ними у предметах і явищах об'єктивної дійсності.

Мислення завжди має певний зміст, до якого входить емпіричні знання, що існують у свідомості у вигляді образів уявлень або уяви, емпіричних понять.

Логічним шляхом людина збагачує свій досвід теоретичними знаннями, що виступають у формі наукових понять, символів, схем, тощо.

Емпіричні поняття набуваються на основі практичного досвіду. Наукове поняття – це форма мислення, яка відображає об’єктивне істинне в об’єктах та випадкові. Образ – суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії, виражені в категоріях простору, руху і часу.

Уявлення відрізняється від поняття тим, що це завжди образ, що охоплює істотні й неістотні ознаки, а поняття – це думка, виражена в слові, що відображає істотне в об’єкті пізнання. Відображення у формі понять має узагальнений характер, а через це набуває навіть усе загальності. Уявлення у людей дуже різні, а в розумінні понять є багато спільного.

Отже, знання, які людина отримує через органи чуття та логічним шляхом, становлять змістовний бік її мислення.

Операційний компонент мислення, що забезпечує його процесуальність, становлять операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації.

Аналіз – поділ цілого на частини, вирізнення окремих їх ознак і аспектів. Синтез – пошук цілого через утворення істотних зв’язків між вирізненими елементами цілого.

Функції мисленнєвої операції порівняння полягають у відображенні елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності. Абстрагування – це мисленнєва операція, яка вирізняє окремі ознаки, елементи і відділяє їх від інших і від самих об’єктів. Функції операції узагальнення полягають у вирізненні груп предметів та явищ за істотними ознаками, спільними для цих груп. Є два різновиди узагальнення: емпіричне, яке здійснюється шляхом порівняння чуттєво даних ознак і виявлення серед них спільних; і теоретичне, яке ґрунтується на глибокому аналізі об’єктів, виділенні спільних і істотних ознак за рахунок подальшого розвитку аналізу в операції абстрагування. Класифікація – це пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, підгрупи, класи. Систематизація – це мисленнєва операція, спрямована на виділення істотних і загальних ознак та подальше об’єднання за ними груп або класів об’єктів. Здійснення переходу від загального до часткового з метою встановлення їх відповідності істотному має назву конкретизації.

Поняття поділяють на види за їх обсягом (одиничні, загальні, збірні), за їх змістом (конкретні та абстрактні), на основі порівняння змісту й обсягу (порівняльні і непорівняльні). Порівняльні поняття поділяють на сумісні і несумісні.

Іншими формами мислення є судження (прості та складні; можливості, дійсності та необхідності; тотожно істинні, тотожно хибні та здійсневі), умовиводи (необхідні та правдоподібні).

На основі специфічних рис мислення можна вирізнити його основні функції.

1. Розуміння. Процеси розуміння – це і є процеси людського мислення, спрямованого на розкриття тих чи інших об’єктів у їх істотних зв’язках з іншими об’єктами, що досягається на основі включення нового знання у суб’єктивний досвід.

2. Розв’язання проблем і задач. Мислення виникає тоді, коли суб’єктивного досвіду для досягнення мети не вистачає, тобто в проблемній ситуації.

3. Цілеутворення. Утворення цілей являє собою процес породження нових цілей, що відбувається у мисленні. Мислення виявляє свої передбачу вальні можливості й формує образ кінцевого результату діяльності. Загальна мета мислення конкретизується у проміжних цілях. Отже, постановка загальної, проміжної та кінцевої мети і є цілеутворюючим процесом, що відбувається у мисленні.

4. Рефлексія. Розглядається як діяльність суб’єкта, спрямована на усвідомлення способів і дій свого пізнання. Самопізнання виконує регулятивну функцію щодо поведінки або діяльності суб’єкта.

Існують наступні теорії мислення: асоціанітська теорія (мислення як утворення асоціацій), Вюрцбурзька школа (мислення як внутрішня дія), гештальтпсихологія (мислення як акт переструктурування ситуацій), біхевіоризм (мислення як внутрішнє мовлення), психоаналіз (мислення як мотиваційний процес), теорії мотивації (мотивація поведінки визначається мисленням), гуманістична теорія (мотиви само актуалізації впливають на мислення), операціональна концепція інтелекту (мислення розглядається як біологічний процес), теорія онтогенетичного розвитку мислення (розвиток мислення пов'язаний з інтелектом і мовленням), теорія мислення як системи обробки інформації (мислення як система обробки інформації), діяльнісна теорія мислення (у контексті відношення мислення до об’єктивної реальності його розглядають як процес та як діяльність).


Читайте також:

  1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. III.4 Форматування тексту.
  4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  5. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  6. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  7. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  8. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  9. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  10. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  11. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  12. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації




Переглядів: 1290

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вибірковість сприймання – це зміна діяльності органів чуття під впливом попереднього досвіду, установок та інтересів людини. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.