Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Добір людей і перевірка виконання

Організація розробки стратегії підприємства

Організація розробки стратегії на підприємстві передбачає відбір кадрів розробників, організацію їх роботи і контроль, зміну організаційної структури управління відповідно до потреб стратегічного менеджменту, розвитку в кадрів стратегічних здібностей та інформаційно-аналітичного забезпечення процесу розробки стратегії.

Добір людей і перевірка виконання становить основу керування будь-яким процесом, а надто – процесом стратегічного планування. Оскільки стратегічне планування і стратегічні зміни на підприємстві приводять до певних, часто кардинальних, змін усталеної поведінки персоналу, нерідко помітно впливають на людські долі (закриваються окремі підрозділи, скорочується виробництво, змінюється географія розміщення підрозділів тощо), остільки надзвичайно важливо, щоб у розробці стратегії було, в першу чергу, по-справжньому зацікавлене вище керівництво підприємства. Причому, від рівня його стратегічного мислення, від рівня підготовки в цілому суттєво залежатиме якість і дієвість стратегічного плану. В усіх інших випадках стратегічний план буде формальним.

Для проведення поточної роботи з формування і реалізації стратегічного плану на крупних підприємствах доцільно створювати відділи стратегічного розвитку на чолі із заступником першого керівника. На середніх і малих підприємствах дані функції має здійснювати планово-економічна служба господарства, а куратором проблеми стратегічного розвитку знову ж таки має заступник керівника підприємства або й сам керівник.

До розробки стратегічного плану залучаються всі функціональні служби, спеціалісти і керівники всіх рівнів (звідси і необхідність в кураторстві заступника директора чи й самого директора), а також експерти і науковці з інших інститутів. Для формування стратегічного плану (або окремих проектів) можуть створюватись спеціальні тимчасові робочі групи із залученням кадрів з усіх відділів господарства.

Функції (завдання) вищого керівництва, кураторів стратегічного розвитку в організації розробки стратегії підприємства наступні:



Интернет реклама УБС

– окреслити мету, завдання і основні цілі стратегічного планування на підприємстві;

– сформувати команду, здатну стратегічно мислити;

– залучити до розробки стратегії максимально можливу кількість працівників підприємства;

– сформувати таку організаційну структуру підприємства, яка найбільше відповідала б потребам стратегічного планування і реалізації стратегії;

– передбачити відповідний рівень і створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення процесу розробки та реалізації стратегії;

– забезпечити доступність і розуміння необхідної інформації зі стратегічного планування всіма працівниками, організувати відповідну роз’яснювальну роботу;

– розвивати у керівників і спеціалістів стратегічне мислення, формувати у них підприємливість.

І. Ансофф, аналізуючи тривалу практику впровадження стратегічного планування, особливо наголошував на таких завданнях вищого керівництва:

– Щоб укласти якісний стратегічний план і здолати опір тих, котрі не хочуть його виконувати, потрібно, насамперед, щоб у розробці та реалізації плану обов’язково брало участь вище керівництво, причому постійно, не послаблюючи уваги.

– Стратегічне планування повинно здійснюватись комплексно і поєднуватись із розвитком умінь і навичок персоналу підприємства стратегічного планування та управління.

– Необхідно забезпечити мирне співіснування конкурентної й підприємницької діяльності та їх прихильників, надаючи пріоритет підприємницькій поведінці, оскільки ці обидва типи поведінки суттєво відрізняються, часто навіть несумісні, кожен потребує відповідних управлінських структур.

При доборі людей для розробки стратегічного плану і при його формуванні слід враховувати різні типи поведінки працівників підприємства.

 

Конкурентна поведінка - це операційна поступова поведінка, з метою отримання прибутку в умовах, коли існуючі ринки дозволяють забезпечувати цільовий рівень виробництва й прибутку.

Операційна поведінка означає такий зв’язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство намагається отримати вигоду з обміну з ним товарами та послугами (зниження собівартості, зростання ціни реалізації тощо), тобто це діяльність, метою якої є поточна прибутковість.

 

Поступова поведінка необхідна тоді, коли товари і ринки розвиваються разом із поступовим, поетапним внесенням в них змін, покращень розвитку підприємства.

 

Підприємницька поведінка - це стратегічна, переривчаста поведінка, з метою отримання прибутку в умовах, коли передбачається, що існуючі ринки перестають забезпечувати цільовий рівень виробництва й прибутку.

Стратегічна поведінка – це зв’язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство намагається замінити застарілі товари (послуги) на нові, що забезпечать високий прибуток у майбутньому (пошук сфер підвищеного попиту, розробка нових товарів, розвиток нових здібностей персоналу), тобто це діяльність з орієнтуванням на майбутню прибутковість.

 

Переривчаста стратегічна поведінка означає зміну логіки еволюційного процесу розвитку підприємства за допомогою зміни технології, структури, диверсифікації та інтернаціоналізації виробництва.

 

При переході від переважно конкурентної до переважно підприємницької поведінки, тобто до стратегічного планування і управління, вище керівництво підприємства повинно (за І. Ансоффом):

– розробити новий вектор розвитку здібностей персоналу, тобто формувати нові навички, системи й структури. Стратегічне планування - це лише один із складових цього вектора, і його результативність залежатиме від комплексного розвитку всіх складових;

– створити відповідну підприємницьку культуру, яка б стимулювала переміни, нововведення і ризик, без цього добре вкорінена конкурентна культура гальмуватиме переміни, серед них і стратегічне планування;

– подбати про гармонійне, взаємодоповнююче співіснування конкурентних та підприємницьких здібностей і культур.

Щоб розвинути нові підприємницькі здібності і культуру, а, значить, сприяти стратегічному менеджментові, потрібно навчитись визначати рівень ділових здібностей та рівень організаційної культури. Це можна зробити, оцінивши їх характеристики, і визначити до якого типу культури і здібностей вони відносяться (таблиці № 1.1., 1.2).

Таблиця 1.1

Типи організаційної культури

Характеристика культури   Типи культури  
стабільний реагуючий очікуючий ініціативний
1. Цінності керівництва Не розкачувати човен Бити кулаком у груди Планувати наперед Мріяти про майбутнє
2. Фокус поведінки Операції, що повторюються Ефективність Синергетична ефективність Глобальна ефективність
3. Сигнал, що викликає зміни Криза Незадовільні показники Відчуття загроз і можливостей Тривалий пошук
4. Реакція на зміни Відторгнення Прийняття Прискорення Пошук
5. Джерело альтернатив Випадкове Минулий досвід Екстраполяція минулого досвіду Всі майбутні можливості
6. Відношення до ризику Неприйняття Береться лише трохи ризику Пошук певних ризиків Пошук компромісів між ризиком і прибутком
7. Мета відповіді на зовнішні дії Відновлення статус-кво Мінімум зниж. ефективності Покращення показників Максимально можливий потенціал

Таблиця 1.2

Типи здібностей керівництва

Характеристика якостей керівника Типи здібностей (поведінки)
стабільний реагуючий очікуючий ініціативний
1. Розв’язання проблем Методом спроб і помилок Діагностика Передбачення (добре структурована організація) Творче (погано структурована)
2. Фокус влади На виробництво На виробництво/ маркетинг На маркетинг/ розробки На загальне управління
3. Система менеджменту Керівництво по політиці і процедурах Контроль, бюджети Довгострокове планування і бюджети Стратегічне планування
4. Спостереження за середовищем Відсутнє Відсутнє Екстраполяційний прогноз Будівництво трендів, сценаріїв
5. Технологія управління Інженерно - технологічне Аналіз показників, інвестицій Оперативний аналіз контрактів Чисельні сценарії

 

Щоб здібності керівництва приносили ефект, треба, щоб їх характеристики і характеристики культури були одного типу. Якщо одна чи декілька характеристик культури не збігаються з характеристикою здібностей, ефективність організації знижується. Середовище також буває різних типів: стабільне, реагуюче та ін. І треба, щоб характеристики його типів збігалися з типами здібностей персоналу з врахуванням майбутньої турбулентності середовища.

Оцінивши розвиток здібностей і культури, можна побудувати графік змін здібностей у стратегічному періоді.

 


Читайте також:

  1. III. Виконання бюджету
  2. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  4. IV. Перевірка розв’язання і відповідь
  5. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
  6. Аналітична перевірка звітності
  7. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
  8. БАЖАННЯ і НАМІРИ - це миттєво виникаючі і досить часто змінюють один одного мотиваційні суб'єктивні стани, що відповідають змінюваних умов виконання дії.
  9. Безпека виконання робіт.
  10. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
  11. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
  12. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Етапи формування стратегії підприємства | Інформаційно-аналітичне забезпечення процесу розробки стратегії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.