МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||
Основні завдання та функції мерчандайзерів та супервайзерів, їх місце в організаційній структурі підприємства.
Мерчандайзер (торговий представник) підпорядковується менеджерові з продажів на території та покликаний забезпечувати наявність товарів в торговій залі. Відбираючи мерчандайзера, роботодавець висуває наступні вимоги до нього: 1. відповідальність; 2. здатність до самоконтролю; 3. комунікабельність; 4. наявність презентаційних звичок; 5. кмітливість. До основних функцій мерчандайзера відносять: 1. Співробітництво з регіональними дистрибюторами: v Відвідування фактичних замовників відповідно до встановленого графіка. v Перевірка залишків продукції в торговій залі та на складі, збирання інформації про постачання, повернення продукції. v Розміщення товарів певних торговельних марок у місцях продажу відповідно до встановлених правил мерчандайзингу. v Забезпечувати торговельні підприємства рекламними матеріалами. Контролювати правильне їх використання та обладнання. v Збирати необхідну польову інформацію (чисельність дистрибуції, ціни на свою продукцію і продукцію конкурентів) і передавати її супервайзеру з деякою періодичністю у встановленому форматі. v У ряді випадків може взяти на себе функцію приймання замовлень. v Пошук нових торговельних точок. v Забезпечення домінування над конкурентами щодо обсягу та розташування товару. v Навчання персоналу торговельної точки користуватися обладнанням та дотримуватися стандартів мерчандайзингу, що сприяє підвищенню іміджу компанії та презентації товару на рівні стандартів, визначених компанією. v Прийняття запитів та скарг замовників, налагодження оперативного контакту між клієнтами-роздрібниками та дистрибюторами. v Ведення необхідної поточної документації: картки замовника, денний звіт тощо. 2. Маркетингова діяльність: v Встановлення рекламного устаткування та POSM в усіх торговельних точках визначеної категорії згідно зі стандартами їх оформлення, зазначених відділом маркетингу компанії; v Ідентифікація, контроль та звітування про рекламну діяльність конкурентів на визначеній території. v Наполегливе впровадження маркетингової стратегії компанії. v Координація діяльності та контактів з місцевими дистрибюторами та клієнтами-роздрібниками з метою просування наявних та потенційних категорій товарів на ринку. 3. Звітування: v Підготовка щоденних звітів з метою інформування колег про поточну ситуацію на ринку та прийняття необхідних заходів. v Своєчасне та оперативне подання відповідних показників оператору бази даних відділу продажів. 4. Особиста відповідальність: v Підтримка належного зовнішнього вигляду. v Слідкування за чистотою та справністю всього обладнання компанії. v Організоване та охайне ведення документації. v Оцінка власної ефективності та постійне прагнення до вдосконалення професійних навичок мерчандайзингу. v Відповідальність, що регламентується нормами закону. З кожним роком збільшується пропозиція на ринку праці мерчандайзерів. Виробники продуктів харчування та непродовольчих товарів, роздрібні мережі всіх типів, підприємстваа сфери послуг – всі вони створюють нові робочі місця для мерчандайзерів. При такій широкій пропозиції на ринку праці потенційні працівники, вибираючи роботодавця, орієнтуються на рівень заробітної плати, складність виконання завдань і різні соціальні привілеї. Знайти мерчандайзера не дуже складно, складніше зацікавити його працювати на компанію. Основні проблеми повязані з наступним: 1) більшість мерчандайзерів – студенти, які не звязують своє майбутнє і свою карєру з напрямком торговельного маркетингу. Основне для них – гроші, тому роботодавцю доцільно пропонувати їм більше грошей або менше завантаження; 2) досвідченого мерчандайзера складно контролювати; 3) висока плинність кадрів. Наприклад, через 2 тижні після початку роботи 20% мерчандайзерів йдуть самі, 20% - звільняють за незадовільну роботу. Із 60%, які залишилися, половина працює ще місяць-два [ c.116]; 4) недостатня кількість інструментів для мотивації мерчандайзерів. Мінімальна заробітна плата досвідченого мерчандайзера не менше 300 у.о. Тому необхідною є система бонусів, премій і винагород, які б збільшували цю суму. Важливою є негрошова мотивація мерчандайзерів (змагання, соціальний пакет, можливість кар’єрного росту, можливість навчатися у ВНЗ без втрати робочого місця тощо).
Торговельний візит, здійснюваний мерчандайзером складається з наступних етапів: 1. планування й підготовка; 2. оцінка торговельної точки; 3. презентація; 4. висновок угоди; 5. мерчандайзинг; 6. завершення візиту; 7. адміністрування й аналіз. Складений мерчандайзером план візиту має містити наступне: 1. Візуальний аналіз торговельної точки зовні з метою пошуку місць для розміщення POSM. Аналіз точки усередині на предмет наявності POSM, правильності їх розміщення. При відвідуванні торговельної точки вперше мерчандайзер повинен зробити аналіз ситуації, скласти схему: - розташування продуктових відділів; - руху покупців; - розміщення продукції; - розташування продукції конкурентів. 2. Вітання персоналу торговельної точки. Необхідно погодити місця для розміщення POSM у торговельній точці. 3. Оцінка й коректування місця на полицях, вибираючи найбільш видимі місця. Погодити ці місця з керівництвом точки. Перемістити нашу продукцію та продукцію конкурентів. Надати продукції товарного вигляду. Розмістити цінники на нашу продукцію. 4. Зайти на склад з метою виявлення продукції нашої компанії, не представленої на полицях. Виставити цю продукцію на полиці. Звірити терміни придатності продукції, продукцію з вихідним строком придатності виставити на перші позиції на полиці. 5. Розмістити POSM. 6. У випадку присутності нашого торговельного устаткування в торговій точці перевірити його справність і відсутність ушкоджень. Розмістити продукцію на устаткуванні відповідно до існуючих стандартів. Здійснити ротацію продукції. 7. Заповнити картку торгової точки, перевірити відповідність асортименту нашої продукції в торговій точці пропонованим компанією вимогам. 8. Перевірити коректність виконання всіх пунктів візиту. Попрощатися з персоналом торгової точки. 9. Визначити цілі наступного візиту до торгової точки. Супервайзер– це співробітник підприємства, який контролює роботу мерчандайзерів. При впровадженні мерчандайзингу на підприємстві необхідно приділити увагу таким аспектам: 1. Розробці організаційної структури та функціональне місце у діяльності підприємства мерчандайзерів та супервайзерів. 2. Розробці концепцій мерчандайзингу (правила запасу, розміщення та позиціонування товарів у торговій залі). 3. Найму та навчання персоналу. 4. Системі преміювання персоналу. При прийнятті рішення щодо побудови організаційної структури та визначення місця мерчандайзерів та супервайзерів у ній, розглядають такі критерії прийняття рішення: v Кількість магазинів, де будуть впроваджуватися концепції мерчандайзингу. Це залежить від ресурсів та від цілей підприємства (тотальний мерчандайзинг або точковий). v Час візиту мерчандайзерів до торговельного підприємства, де буде впроваджуватися мерчандайзинг, залежить від кількості місць продажу та ємності кожного торговельного підприємства, а також від широти асортиментного ряду товарів. v Необхідна частота відвідувань місць продажу. У більшості підприємств існують чіткі стандарти частоти відвідувань, на основі яких мерчандайзери будують свої плани та маршрути. Ці стандарти залежать від специфіки товару, частоти доставки, швидкості обігу товару в магазинах тощо. Існують чотири типи організаційної структури з включеними до неї мерчандайзерами: 8. Мерчандайзери входять до відділу продажу. 9. Функції мерчандайзерів виконують торговельні представники. 10. Мерчандайзери створюють свій відділ. 11. Функції мерчандайзингу перекладаються на сторонні агенства. Розглянемо побудову однієї з можливих організаційних структур, куди входять мерчандайзери і супервайзери (рис.2.1.).
Рис.2.1. Організаційна структура відділу продажу Кількість мерчандайзерів дорівнює кількості торговельних представників. У цьому разі найкраще підпорядковувати мерчандайзерів супервайзеру. Таким чином, вони будуть знаходитися на одному рівні з торговельним представником. Супервайзер отримує нові функції: o планування; o організація; o контроль роботи мерчандайзерів. Організаційна структура, відображена на рис.2.1. доцільна для підприємств, у яких завжди стабільна доставка або продаж товарів. Перевагами даної структури є: Ø гнучкість – супервайзер має максимальну повну інформацію про продаж та клієнтів і може правильно встановлювати пріоритети, своєчасно вносити корективи у маршрути мерчандайзерів; Ø звітність мерчандайзера може бути додатковим джерелом інформації про роботу торговельного представника. Недоліками даної структури є: Ø у супервайзера зявляється нова функція, а часу на роботу залишається менше; Ø при постійному збільшенні кількості клієнтів необхідно наймати нових мерчандайзерів. Це може призвести до підвищення кількості підлеглих у супервайзера. Інший варіант організаційної структури – це створений самими мерчандайзерами відділ (рис.2.2.). Відділ мерчандайзингу створюється окремо від відділу продажу, може знаходитися під юрисдикцією як директора з продажу, так і під керівництвом відділу маркетингу. У відділі мерчандайзингу будується власна структура – на кожних 7 – 10 мерчандайзерів є супервайзер, який контролює діяльність підлеглих мерчандайзерів.
Рис.2.2. Організайна структура відділу мерчандайзингу
Перевагами даної структури є: Ø покриття та охоплення мерчандайзерами великої кількості торговельних підприємств; Ø висока швидкість робіт з місцями продажу та більша частота відвідувань. Персонал сфокусовано виключно на впровадження принципів мерчандайзингу. Недоліками даної структури є: Ø звязок зі службою продажу слабкий. При збоях доставки товарів мерчандайзери відвідують місця продажу “вхолосту”. Щоб уникнути таких ситуацій, рекомендується керівникам відділів підтримувати постійний звязок з мерчандайзерами; Ø достатньо високі витрати. Організація відділу мерчандайзингу несе для виробника ряд проблем, які потребують нагального вирішення: 1. налагодження взаємодії відділу мерчандайзингу з відділами продажу і маркетингу; 2. забезпечення команди грамотним управлінським персоналом; 3. налагодження системи планування, організації роботи; 4. збільшення офісних площ; 5. зростання документообігу; 6. зростання податкового навантаження; 7. створення єдиної системи оцінки для оцінки ефективності роботи всього відділу. Для цього слід оцінювати окремо роботу мерчандайзера та супервайзера, а також успіхи по впровадженню окремих мерчандайзингових правил і проведенню різних мерчандайзингових акцій; 8. висока ротація, наслідком якої є ускладнення роботи менеджерів, яким доводиться витрачати багато часу на набір і навчання нових співробітників, а також очевидною проблемою є недоотриманий прибуток у тих торговельних точках, де систематично відсутній мерчандайзер. Втрачені позиції швидко займають товари конкурентів; 9. некваліфікований персонал.
Читайте також:
|
||||||||||||||
|