Критерії стратегічного вибору

Обмеження стратегічного вибору з альтернативних проектів

Обмеження, критерії і методи стратегічного вибору

При проведенні стратегічного вибору, врахувавши чинники, що справляють найбільший вплив на нього, відібрані кращі альтернативні проекти атестують з точки зору відповідності об’єктивним обмеженням. Ними є рамки, що склалися об’єктивно і ми змушені на них безумовно зважати.

Серед таких об’єктивних обмежень, які явно звужують чисельність альтернативних проектів, наступні:

– Обсяги наявних фінансових ресурсів. Навіть якщо стратегія, яку ми готові вибрати з альтернативних в якості єдиної, оптимальна по всіх оціночних параметрах, остаточне слово за можливостями її фінансування. Слід ґрунтовно вияснити його джерела, зокрема чи не зависокий ризик від позичок грошей під високі проценти.

– Рівень прийнятного для підприємства ризику. Йдеться про те, що при виборі маємо вияснити на який ризик по усіх параметрах може піти підприємство, щоб провести заплановані стратегічних зміни і досягти стратегічних цілей. При цьому враховують, що діапазон вибору стратегій з альтернативних і рівень ризику - величини обернені. Чим більший ризик, тим менше варіантів стратегій можна відібрати і навпаки. Оцінку прийнятності і виправданості ризику знаходять у відповідях на запитання: а) чи реалістичні передумови, закладені в основу вибору стратегії?; б) до яких негативних наслідків може призвести провал стратегії?; в) чи виправдовує можливий позитивний результат ризик втрат від провалу стратегії.

– Навики підприємства. Наприклад, підприємство, що розбагатіло на випуску кондитерських виробів, зібралося випускати телевізори. Тут навики стануть головним обмежувачем. І така стратегія диверсифікації не зможе пройти.

– Рівень робочих зв’язків підприємства. Теж серйозне обмеження, оскільки пошук цілком нових зв’язків з клієнтами, постачальниками, посередниками, забере неймовірну кількість часу і зведе нанівець прогнозовані конкурентні переваги. Хоча певне поєднання старих і нових зв’язків може забезпечити успіх. І все ж рівень робочих зв’язків є об’єктивним обмежувачем.

– Протидія конкурентів. Йдеться про врахування можливостей конкурентів активно протидіяти нашим стратегічним змінам на ринку. Наприклад, обираючи стратегію низьких цін, варто поцікавитись, а чи не зможуть конкуренти оголосити на наш хід ціновою війною.

При виборі стратегії потрібно не лише враховувати чинники, обмеження але й оцінювати альтернативні стратегії з точки зору певних критеріїв відбору.

Критерії стратегічного вибору - це чітко окреслені переважно об’єктивні параметри, яким має відповідати стратегія, що приймається. До критеріїв відбору стратегії можна віднести:

– Відповідність стратегії місії і цілям підприємства. Це найголовніший критерій;

– Відповідність стратегії можливостям і загрозам зовнішнього середовища;

– Відповідність стратегії внутрішнім можливостям підприємства, його сильним і слабким сторонам.

– Загальна реалістичність виконання стратегії (чи можна її виконати:

а) наявність необхідних ресурсів;

б) сумісність з внутрішньою організацією і культурою;

в) допустимість можливих наслідків тощо);

– Узгодженість стратегії : а) в часі, б) між СОБ, в) між напрямами діяльності, що забезпечує ефект синергізму, г) між видами стратегій: корпоративною, конкурентними, функціональними, операційними.

Нехтуючи незначною специфікою, можна зробити висновок, що і чинники, і обмеження, і критерії стратегічного вибору взаємо проникні і при оцінці альтернативних стратегій становлять єдине ціле, направлене на остаточний вибір такої стратегії, яка б у найвищій мірі відповідала б усім трьом групам оціночних параметрів у їх єдності і,особливо, найголовнішому з них – цілям підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегії великих підприємств	\|	Метод складання сценаріїв.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.