Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Правові та процесуальні основи судово-медичної експертизи.

У процесі розслідування кримінальних і цивільних справ, а також під час судового розгляду широко використовуються знання людей, досвідчених в науці, мистецтві, ремеслі, техніці тощо. Фахівці, які беруть участь у вказаних правових діях, іменуються експертами, а виконані ними дослідження речових доказів з відповідями на питання, що інтересують правоохоронні органи, - експертизами. Коли йдеться про споєння злочині проти здоров’я, життя, честі і гідності людини, судово-слідчі органи звертаються до лікарів-спеціалістів у галузі судової медицини, які проводять судово-медичну експертизу.

Судово-медична експертиза є одним із доказів у слідчому і судовому процесах (ст. 65 КК України та ст. 27 ЦК України).

В Україні здійснюється судово-медична експертиза державна та на підприємницьких засадах.

Проведення судово-медичної експертизи регламентується:

1) кодексами – Кримінальним Кодексом України (ст.ст. 115, 121, 122, 125, 152-155), Кримінально-процесуальним Кодексом України (ст.ст. 75-76, 296, 298), Цивільним Кодексом України (ст.ст. 36, 39) та Цивільно-процесуальним Кодексом України (ст.ст. 57, 60);

2) Законом України „Про судову експертизу” (подається визначення судової експертизи, визначення гарантії незалежності експертів, їх права та обов’язки експертів, фінансування експертних установ);

3) Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р., яким затверджені:

- Інструкція про проведення судово-медичної експертизи;

- Положення про бюро судово-медичної експертизи;

- Правилам судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- Правила проведення судово-медичних експертиз з приводу статевих станів;

- Правила судово-медичної експертизи трупів;

- Правила дослідження речових доказів у всіх відділеннях судово-медичної лабораторії.

Судово-медична експертиза (дослідження) проводиться на основі постанови органів дізнання та слідства, судді, ухвали суду або за письмовим дорученням судово-слідчих органів. На основі постанови (ухвали) проводиться експертиза, за письмовим дорученням – дослідження. Тільки при статевих злочинах у виключних випадках дозволяється провести огляд потерпілої без направлення. При цьому експерт зобов’язаний повідомити судово-слідчі органи про проведений огляд.



Интернет реклама УБС

Відповідні до ст. 76 КПК України обов’язкове призначення судово-медичної експертизи передбачено в таких випадках:

- встановлення причини смерті;

- визначення характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- встановлення статевої зрілості;

- встановлення віку підозрюваних чи обвинувачених при відсутності документів про вік.

Види судово-медичних експертиз. Законодавством України (ст. 75 КПК) передбачено первинної (виконується вперше), додаткової, повторної та комісійної експертизи.

Якщо після проведення експертизи, слідство отримає щодо досліджуваних доказів додаткові відомості, які можуть вплинути на остаточні результати або якщо висновки первинної експертизи були визнані неповними, неясними, то призначається додаткова судово-медична експертиза, яка може бути проведена тим самим експертом, який проводив первинну, або іншим експертом.

Повторна експертиза призначається, коли висновки експерта протирічать іншим матеріалам справи та коли виникають сумніви щодо правильності обґрунтованості та об’єктивності висновків експерта. Проведення повторної експертизи доручається іншим експертам.

Комісійна експертиза проводиться комісією судово-медичних експертів. Голова комісії – начальник бюро судово-медичної експертизи, він же обласний судово-медичний експерт. Членами комісії можуть бути судово-медичні експерти лікарі-хірурги, гінекологи, педіатри, терапевти і т. ін. В кожному випадку призначається доповідач по справі, який збирає матеріали необхідні для проведення експертизи, доповідає на засіданні комісії, оформляє висновки експертів. Комісійно проводяться повторні експертизи, експертизи у справах про обвинувачення медичного персоналу в професійних правопорушеннях, трудові експертизи, а також у випадках складних експертиз.

Комплексні експертизи проводяться фахівцями різних галузей, тобто в склад комісії входять експерти різних галузей. Комплексні експертизи, що найчастіше призначаються:

- судово-медична та судово-балістична (при вогнепальних ушкодженнях);

- судово-медична та судово-автотехнічна (при автотравмах);

- судово-медична та судово-психіатрична (для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, коли травма спричинила душевну хворобу).

Діяльність судово-медичного експерта строго регламентується документами, про які вказано вище. З цих документів випливають права та обов’язки експерта.

Права експерта. Судово-медичний експерт має право:

- знайомитися з матеріалами справи; - заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів; - бут присутнім на допитах та інших слідчих діях, задавати питання; - залучати для проведення експертизи інших спеціалістів. Експерт не є фахівцем з усіх лікарських спеціальностей; - знати цілі та завдання експертизи, отримати чіткі питання; - відповідати на питання, які не були поставленні дізнавачем, слідчим чи суддею; - якщо питання виходить за межі компетенції експерта він може відмовитися давати відповіді; - вилучати частини трупа, органів для проведення судово-медичної експертизи без дозволу близьких родичів.

Обов’язки експерта:

- давати консультації судово-слідчим органам; - прибути за викликом особи, яка проводить дізнання, слідства, прокурора, суду; - провести експертизу і вирішити питання в межах своєї компетенції; - оформити судово-медичні документи в термін, передбачений інструкцією; - доводити до слідчого нові дані, які виявлені при проведенні експертизи; - зберігати таємницю слідства; - заявити самовідвід, якщо він зацікавлений в результатах експертизи.


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  3. Адміністративні правовідносини
  4. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  5. Адміністративно-правові відносини
  6. Адміністративно-правові відносини
  7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  8. Адміністративно-правові норми
  9. Адміністративно-правові норми поділяють на види за різними критеріями.
  10. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  11. Анатомо-фізіологічні основи статевого розвитку.
  12. Банківські правовідносини

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Предмет і завдання судової медицини. | Об’єкти судово-медичної експертизи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.