Розвиток свідомості: від тварини до людини.

Психіка – це здатність мозку відображати об’єктивно і незалежно від свідомості людини існуючу дійсність, яка забезпечує доцільність поведінки та діяльності людини.

Основні якості психіки:

1.Основна особливість психічного відображення - це таке відображення, при якому кожен зовнішній вплив (тобто вплив об’єктивної дійсності) завжди переломлюється через той внутрішній стан, який має в дану мить конкретна жива істота.

2.Особливістю, визначаючою якісну своєрідність психіки, є те, що вона являє собою функцію, тобто дії мозку.

3.Психіка – це таке відображення, яке має безперервний випереджальний характер. Його безперервність забезпечується процесом орієнтації, тобто постійним припливом нервових імпульсів, які отримують аналізатори зовнішнього і внутрішнього середовища організму.

4.Психіка являє собою активне відображення. Це такий засіб відповіді на зовнішній вплив, який визначається власною активністю людини.

5.Психіка людини являє собою реакцію не лише на конкретні зовнішні подразники – сигнали, але й на сигнали цих сигналів – слова.

Поведінкаяк притаманна організмам пристосувальна діяльність має вигляд біологічно доцільних реакцій, інстинктивної поведінки, научіння, інтелектуальної поведінки.

Із появою неандертальців розпочався антропогенез – тривалий історичний процес переходу від доісторичної до сучасної людини – суб’єкта суспільно-історичної діяльності. Відтоді безпосередні стосунки живої істоти з природою дедалі більше поступаються опосередкованим, таким, що здійснюються за допомогою знарядь – засобів впливу на природу. Виготовлення, вдосконалення, збереження і передача цих знарядь наступним поколінням означає появу специфічно людської діяльності – праці. В процесі праці об’єкти природи за допомогою цих знарядь перетворюються на предмети, що задовольнять потреби людини.

Праця змінює первісну людину: вона переходить до прямоходіння, вдосконалюються руки, ускладнюється мозок. Праця поступово набирає саморушного процесу: нові продукти праці породжують нові потреби, а ті, в свою чергу, нові види діяльності. Праця стає способом життя, причому, якщо спочатку людина працює щоб жити, то потім живе, щоб працювати.

Спільна діяльність закладає підвалини первісного суспільства – першої в історії людства організації взаємин між людьми, з притаманною йому своєрідною культурою. Особливості цієї культури є ключем до розуміння характерних рис первісної свідомості.

Проявом первісної свідомості, у вигляді міфологічної стадії є природні міфі. Тут посередником між людиною і природою виступає вже не дія, а образ. Як наслідок порушується єдність відношення “людина – природа”: тепер самостійним об’єктом свідомості є другий компонент. Природа видається людині всевладною силою, якій вона мусить скорятися, і вона шукає засобів, які б боронили її від неї. Таким засобом є міф. Через нього прагнуть пояснити свої стосунки з природою і знайти способи їх налагодження, міфологічна свідомість охоплює дедалі нові аспекти життя, все виразніше характеризуючи особливості первісної свідомості.

Якщо казати коротко про психічну різницю між тваринами та людьми можна виділити такі показники:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конвенціяпро допомоги у випадках виробничого травматизму № 121 від 1964 року, Міжнародна організації праці.	\|	Мозок і психіка.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.