Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Штучний інтелект

Рис. 10. Схема взаємозв'язку проблем досліджень в галузі штучного інтелекту

ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

Експертна система — це комп'ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що грунтується на його знаннях в певній галузі. Експертна система (EC) на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експер-та-професіонала, а також за бажанням користувача пояснювати хід розв'язування в разі відшукання того чи іншого рішення.

Основні характеристики експертної системи такі:

1. Експертна система, як правило, обмежена певною предметною областю.

2. EC має вміти приймати рішення за неповних чи неточних даних.

3. EC має вміти пояснювати свої дії при розв'язуванні задачі.

4. Система повинна мати властивість розширення та нарощування функцій.

5. EC має вміти імітувати діяльність висококваліфікованого спеціаліста (експерта).

6. EC при розв'язуванні задач використовує, як правило, не точні алгоритми, а так звані евристики, тобто методи, які спираються на досвід та знання експерта.

Головні відмінності систем обробки даних від експертних систем, що грунтуються на обробці знань, полягають ось у чому:

1. На виході експертної системи користувач дістає не машино-чи відеограму, яка подана в табличному вигляді, а інтелектуальну пораду, що має вигляд тексту.

2. В основу EC покладено технологію обробки символьної інформації, що здебільшого подається у формі правил.

3. В узагальненому вигляді системи обробки даних можна подати такою конструкцією:

ДАНІ + АЛГОРИТМ = СИСТЕМА ОБРОБКИ ДАНИХ.

Структурно в узагальненому вигляді EC можна зобразити так:

ЗНАННЯ + РОЗУМОВИЙ ВИСНОВОК = - ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА.

4. Експертна система має архітектуру, яка також відрізняється від архітектури традиційних систем обробки даних. Відмінності полягають у наявності в експертній системі таких блоків: 1) бази знань; 2) пояснень; 3) нагромадження знань.

Структуру експертної системи зображено на рис. 12.2. Розглянемо характеристику основних блоків EC.

База знань — це сукупність відомостей про предметну область, для якої розробляється експертна система.

Для функціонування системи база знань має бути наповнена знаннями. Для цього запрошують висококваліфікованих спеціалістів у тій галузі, для якої розробляється система, вони відіграють роль експертів, завдання яких — описати всі відомі знання для функціонування EC. У базі знань мають бути наявні знання першого та другого родів. Знання першого роду — це загальновідомі факти, явища, закономірності, які визнані в даній предметній області й опубліковані. Знання другого роду — це набір емпіричних правил та інтуїтивних висновків, якими користуються спеціалісти, приймаючи рішення в умовах невизначеності за наявності неповної суперечливої інформації. Відомості про ці знання, як правило, не опубліковані.

У базі знань EC переважно містяться знання першого роду, але мають бути й знання другого роду. Якщо ці знання відсутні, то це означає поганий вибір експертів (вони не вміють формулювати свої знання чи навпаки: не хотять цього робити, щоб зберегти за собою статус унікальних спеціалістів).

Тема 9. ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ

ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ

У багатьох сферах діяльності інформація розглядається як один із основних видів ресурсів поряд з такими ресурсами, як сировина, матеріали, обладнання та гроші.

З огляду на це особлива увага приділяється пошуку та своєчасному доведенню необхідної інформації до споживачів.

Засобом зберігання та пошуку необхідної інформації є автоматизовані інформаційно-пошукові системи (ІПС).

Інформаційний пошук — це сукупність операцій, необхідних для знаходження документів, текстів, відомостей, фактів та даних, які відповідають запиту користувача. ІПС — це сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.

Основне завдання ІПС — пошук і вибір з усіх даних, які містяться в системі, саме тих, які найбільшою мірою відповідають інформаційним потребам, відбитим у запиті.

ІПС можна класифікувати за різними ознаками:

1. За тематикою інформаційних масивів, що зберігаються в системі, — галузеві (які акумулюють інформацію певної галузі), полі-та вузькотематичні.

2. За типом інформації, що зберігається в системі, — документальні (системи, об'єктом зберігання та пошуку в яких є документи) та фактографічні (об'єктом зберігання й пошуку є окремі дані, що характеризують деякі події, процеси, явища, тобто факти).

Чіткої межі документальні та фактографічні системи не мають, поскільки кожна подія (факт), перш ніж стати об'єктом зберігання та пошуку в ІПС, має бути певним чином зафіксована, тобто відбита у відповідних документах.

3. За режимом функціонування — системи, які працюють у режимі з вибірковим пошуком інформації, і системи з ретроспективним її пошуком.

Системи з вибірковим пошуком — це такі, в яких пошук виконується за постійним набором запитів для певного контингенту користувачів у масиві поточних надходжень документів чи даних через певні інтервали часу. При цьому змінюється зміст масивів ІПС, а запити лишаються без змін.

У системах з ретроспективним пошуком у всіх масивах, що зберігаються в системі, пошук виконується за разовими запитами, які можуть змінюватись залежно від інформаційних потреб користувача.

Операція пошуку — це основна операція в ІПС. Сутність пошуку — це ідентифікація відомостей, які зберігаються в системі з інформаційним запитом.

Узагальнену схему автоматизованої ІПС наведено на рис. 11.

Рис. 11. Узагальнена схема АІПС 333

Згідно з наведеною схемою бачимо, що АІПС виконує такі основні операції:

• ввід у систему пошукових образів документів чи пошукових образів разом із самими документами;

• зберігання інформації в системі;

• формування запитів, опис пошукових розпоряджень та введення їх у систему;

• пошук, тобто порівняння пошукових образів документів з пошуковими розпорядженнями, прийняття рішення про видачу відповідної інформації;

• видача інформації, що відповідає інформаційному запиту. Найефективніший засіб пошуку інформації — це перегляд

кожного документа і перевірка на відповідність його інформаційному запиту. Проте для зберігання в системі повних текстів документів потрібні великі витрати часу на перенесення цих текстів до пам'яті ЕОМ. Крім того, для зберігання інформації в повному обсязі необхідно багато пам'яті, а сам інформаційний пошук триватиме досить довго.

Тому в АІПС виконується пошук не за текстами самих документів, а за їх короткими характеристиками, які називаються пошуковими образами.

Пошуковий образ (ПОБ) — це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підлягає зберіганню в АІПС.

Процедура визначення пошукового образу називається індексуванням і полягає в семантичному аналізі основного змісту документа та перекладі його інформаційно-пошуковою мовою (ШМ). Для пошуку документів запити, як і самі документи, підлягають індексації, тобто перекладу на ІПМ.

Інформаційний запит, перекладений на ІПМ і доповнений допоміжною інформацією для пошуку (рік видання, серія і т.ін.), називається пошуковим розпорядженням (ПР). Прийняття рішення про успішне завершення пошуку може бути прийняте не обов'язково при повному (стовідсотковому) збігу пошукового образу і пошукового розпорядження. Для прийняття рішення про успішне завершення пошуку збіг ПР і ПОБ може бути на 70 і навіть на 50 %. Це залежить від критерію пошуку, який може змінюватися за бажанням користувача. Тобто результатом пошуку текстової інформації може бути не один якийсь документ, а ціла їх під-множина, із якої користувач може дібрати ті документи, що найбільш відповідають його інформаційній потребі.

Ступінь докладності вираження в ПОБ документа його центральної теми чи предмета, а також супутних тем і предметів називається глибиною індексування. Кожна людина один і той самий документ може індексувати по-різному, тому автоматизація цього процесу дає змогу забезпечити його уніфікацію і звільнити від важкої непродуктивної праці частину персоналу, який індексує документи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасні теорії фінансової науки	\|	Тема 10. КОРПОРАТИВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.