Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Перспективні інформаційні системи

Рис. 2

MRP II

Рис. 1

MRP

Головною задачею MRP є те, щоб кожний елемент виробництва, кожна комплектуюча деталь були в необхідний час в достатній кількості (рис. 1).

Це забезпечується формуванням такої послідовності виробничих операцій, яка дозволяє співвідносити своєчасне виготовлення продукції із закладеним планом випуску. У спрощеному вигляді вихідну інформацію для MRP-системи представляють основний виробничий план-графік – MPS, відомість матеріалів, склад виробу, стан запасів. На основі вихідних даних MRP-система виконує основні операції:

· за даними MPS визначається кількість кінцевих виробів для кожного періоду часу планування;

· до складу кінцевих виробів додаються запасні частини, не включені в MPS;

· для MPS і запасних частин визначається загальна потреба в матеріальних ресурсах згідно з відомістю матеріалів і складом виробу з розподілом по періодах часу планування;

· здійснюється планування замовлень на поповнення з врахуванням запасів необхідного часу забігання.

Результатом роботи MRP-системи є план-графік постачання матеріальними ресурсами виробництва (потреба кожної облікової одиниці матеріалів і комплектуючих для кожного періоду часу). Для реалізації плану-графіку постачання система створює графік замовлень у зв’язці до періодів часу. Він використовується для розміщення замовлень постачальникам матеріалів і комплектуючих чи для планування самостійного виготовлення з можливістю внесення коректувань в процесі виробництва. Системи класу MRP по співвідношенню ціна/якість підходять для невеликих підприємств, де функції управління обмежуються обліком (бухгалтерським, складським, оперативним), управлінням запасами на складах і управлінням кадрами. Фактично більша частина російських ІСУ за своїми можливостями як раз і відноситься до того чи іншого різновиду MRP-комплексів, в яких функції управління обмежуються в основному рамками “склад-цех”. Як правило, вартість установки таких систем і володіння ними невисока, і відносяться вони до групи так званих локальних систем. Комплекси класу MRP пропонуються, як правило, у вигляді типового готового рішення, яке підстроюється при впровадженні під специфіку конкретного підприємства.

Методологія MRP II має на меті планування всіх ресурсів підприємства для реалізації виробничого плану: матеріалів, потужностей і фінансових засобів (рис. 2).

Функція планування потреби в MRP II системі включає в себе три під-процеси: планування потреби в матеріалах (MRP), планування потреби у виробничих потужностях (CRP), статистичне управління складськими процесами (SIC). Для того, щоб організувати процес планування потреби, комп’ютерна система повинна отримати дані з великого числа пов’язаних підсистем. І якщо “не інтегроване планування” розуміло, що такі дані можуть бути “вставлені руками”, то MRP II пропонує можливість автоматичного отримання інформації з відповідних підсистем. Виходячи з аналізу потреби у визначених типах даних та з того, в яких підсистемах такі дані звичайно формуються, можна скласти перелік базових функціональних блоків, з яких повинен складатися програмний продукт, що претендує на роль “системи MRP II”.

Звичайно набір стандартних блоків програмного продукту MRP II включає в себе: прогнозування, управління продажем, обємно календарне планування – планування виробництва, управління структурою виробів, управління запасами, MRP – планування потреби в матеріалах, CRP – планування потреби у виробничих потужностях, управління цехом (можливо, різні модулі для серійного, замовного, проектного чи неперервного виробництв), закупівлі, фінанси та бухгалтерія, фінансовий аналіз.

На відміну від MRP застосування MRP II дозволяє здійснювати оперативне планування і управління ланцюгом “збут – виробництво – склад – постачання”, тобто всім виробничим процесом, а не окремими його фрагментами. Методологія MRP II спочатку була орієнтована на виробництво дискретного типу, однак більше 40 % промислових підприємств відносяться до другого виду виробництва, а саме неперервному, для якого на першому місці стоять показники виробничих потужностей і варіантність технологічного процесу. Характерна риса систем MRP II – спеціалізація на конкретному типі виробництва. Призначені вони для середніх підприємств, а вартість коливається у доволі широкому діапазоні: приблизно 30-300 тис. доларів, іноді більше. З невеликими доробками типового функціоналу системи MRP II можуть впроваджуватися 2-4 місяці, а при побудові системи на основі індивідуального проекту перші черги можуть бути введені в строй через 4-8 місяців і більше.

 

 

Незважаючи на те, що сьогодні все більше підприємств звертаються до ЕRР-систем, із часом виявляються деякі їхні особливості у сферах виробництва, збуту й управління персоналом, через що виробничі підприємства часто не можуть одержати необхідні їм дані. ЕRР-системи завжди сфокусовані винятково на внутрішніх процесах підприємства. ЕRР оптимізує прийом замовлень, планування виробництва, закупівлю, виробництво, доставку й управління, тобто всі внутрішні операції. Однак сьогодні переваг у конкуренції домагаються ті підприємства, котрі зосереджуються на повному процесі руху споживчої вартості до покупця. І тут модель ЕRР виявляється недостатньою.

На противагу концепціям МRР ІІ і ЕRР, орієнтованим на внутрішні процеси підприємств, останніми роками спостерігається тенденція інтенсивного розвитку технологій управління, спрямованих на удосконалення взаємодії із суб’єктами, які є зовнішніми щодо підприємства та його виробничого ланцюжка, тобто із замовниками, постачальниками, партнерами тощо. Метою є вихід “за ворота” підприємства й організація управління повним циклом випуску продукції, від її проектування з урахуванням вимог замовника до гарантійного і сервісного обслуговування. Такими технологіями в сучасних умовах є: МЕS (Manufacturing Execution System – система управління виробництвом), СSRР (Customer Synchronized Resource Planning – планування ресурсів, що є синхронним із споживачем), SСМ (Sиррlу Сhaіп Мапаgетепt – управління ланцюгом поставок), СRМ (Сиstотеr Rеlаtіопshiр Мапаgетепt – управління взаємодією з клієнтами).

У стандартних випадках дані МЕS-систем мають показники руху деталей по конвеєру або інгредієнтів за реальний проміжок часу, а також інформацію для контролю за якістю й експлуатацією. Використовуючи штрих-коди або інші способи автоматизації управління виробничим процесом, підприємства в розвинутих країнах відмовляються від руйнівної і дорогої з погляду витрат часу практики, коли операторам доводиться зупинятися, щоб робити позначки від руки. У разі правильного використан­ня дані МЕS-систем дозволяють менеджерам істотно спрощувати процес порівняння показників роботи різних змін, контролювати кількість комплектуючих, готових виробів, а також відходів і бракованої продукції.

Головним завданням ЕRР-систем є зниження витрат на види діяльності, основані на господарських операціях, – виконання замовлень, бухгалтерський облік і здійснення закупівель. Дані, що могли б сприяти, наприклад, скороченню часу виробничого циклу або виявленню проблем на конвеєрній лінії, часто залишаються поза межами можливостей ЕRР-систем. З іншого боку, дані, які надходять з конвеєра і є частиною МЕS-системи, допомагають контролювати такі види діяльності що дають прибуток, як використання виробничого устаткування, сировини, комплектуючих, а також персоналу.

Виробникам слід також інтегрувати покупця в процес планування діяльності підприємства. Інтеграція покупця в ключові бізнес-процеси потребує нової моделі управління діяльністю підприємства – планування ресурсів, синхронізованого з покупцем – CSRР (Customer Synchronized Resource Planning). Сутність технології СSRР полягає в тому, що при плануванні й управлінні підприємством враховують не лише виробничі та матеріальні ресурси, а й ті, які звичайно розглядають як допоміжні або накладні (тобто такі, які використовують в процесі маркетингової і поточної роботи з клієнтом, післяпродажного обслуговування тощо). Відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення вимог клієнтів. Реалізація цієї технології дозволяє керувати виконанням замовлень клієнтів і роботою всього підприємства набагато краще. З’являється можливість погодинної зміни виробничого графіка, що для звичайної ЕRР-системи практично неможливо, у той час як це часто трапляється на діючих виробництвах малого та середнього розміру. Стає можливим детальний аналіз вартості замовлення і навіть конкретного товару ще на етапі його оформлення.

Логічним розвитком ЕRР стали системи управління логістикою Sиррlу Сhаіп Мапаgетепt – SСМ. Виникло поняття інте­грації ланцюжків постачань (Sиррlу Сhаіп Мапаgетепt), яке об’єднує покупців і постачальників у рамках єдиної структури обробки даних. SСМ забезпечує управління розширеним виробничим ланцюжком, тобто не лише внутрішніми ресурсами підприємства, а й найважливішими зовнішніми (наприклад, облік розрахунків із замовниками і постачальниками). SСМ реалізує новітню технологію управління, описану в стандарті СSRР, котра допускає наявність у системі можливостей управління зовнішніми щодо підприємства елементами виробничого ланцюжка. Метою виходу за межі підприємства є управління повним циклом випуску продукції від проектування до гарантійного і сервісного обслуговування. Технологія SСМ означає перехід від управління поставками до управління логістичними ланцюжками поставок, які охоплюють усю інфраструктуру бізнесу – систему дистриб’юторів і дилерів, виробників і постачальників тощо. Інакше кажучи, в аналізі фінансово-господарської діяльності враховують всю низку, за якою товар із сировини перетворюється в готовий виріб і потім через мережу продажів попадає до кінцевого споживача. Причому, на відміну від СSRР, в якому основна увага акцентується на внутрішніх тонкощах виробництва, SСМ фокусується на зовнішній логістиці і на зовнішніх щодо виробництва процесах.

Проблема управління замовленнями сприяла розробці систем взаємодії з покупцем (Сиstотеr relationship тапаgетепt – СRМ). СRМ – це технологія управління зв’язками і взаємодією з клієнтами підприємства, основана звичайно на прогнозуванні контрактів, на їх відслідкуванні, на підтримці й обслуговуванні клієнтів, на супроводженні процесів замовлень та продажів.

Сьогодні модулі, що забезпечують реалізацію технологій СSRР, SСМ, СRМ, стали невід’ємним елементом провідних ЕRР-систем. Вони можуть також бути виконані і у вигляді окремих СSRР-, SСМ- або СRМ-систем.

Інша актуальна тенденція – забезпечення функціонування ЕRР-систем з Internet, аж до підтримки ними Wеb-інтерфейсу, зокрема в нових версіях Огасlе Аррlісаtіопs R11, J.D. Edwards Опе Wоrld, а також у програмному забезпеченні SAS Sуstеm (SAS Institute, США). Досить характерною є інтеграція ЕRР-систем з іншими зовнішніми системами (“клієнт – банк”, електронний документообіг, автоматизоване проектування, управління техноло­гічними процесами тощо).

Для формування напряму інформатизації в умовах вдосконалення менеджменту виробничо-господарської діяльності служить аналіз класичних моделей інтегрованих систем управління підприємством у вітчизняній та світовій історії.

Ідея створення однієї моделі інтеграції процесів в рамках цілого підприємства давно цікавила ряд крупних міжнародних промислових компаній, які шукали спосіб спростити управління. Першим кроком в даному напрямку стала розробка концепції системи планування матеріальних ресурсів для виробництва, або MRP (Materials Resource Planning). Основа тут полягала на використанні матеріалів з залежним попитом, коли для випуску товарів необхідна певна кількість комплектуючих до чітко визначеного терміну, а також з незалежним попитом. Все це відображало типову ситуацію із запасами для торгових підприємств.

Трохи пізніше знаходить застосування система MPS (Master Production Schedule) – об’ємне-календарне планування, яка являється базовою практично для всіх планово орієнтовних методологій.

Реалізована далі система GRP (Capacity Resource Planning) – планування виробничих ресурсів (потужностей), була принципово схожа на MRP, але мова йшла про розрахунки необхідних виробничих потужностей, а не про матеріали і компоненти.

Потім наступає період, коли вище названі методології MRP та CRP об’єднуються в інтегровану методологію (стандарт) MRPІІ (Manufacturing Resource Planning) – планування виробничих ресурсів. При використанні даної методології обов’язково мається на увазі вирішення задачі аналізу фінансових результатів виробничого плану FRP(Finite Resource Planning).

З метою прискорення розрахунків (приймаючи до уваги мало виробничі комп’ютери того часу) була розроблена скорочена модель планування виробничих ресурсів, де задача побудови виробничого графіку втілювалась без повної процедури розрахунків і яка називалась RSSP (Real Secure Site Protector). Остаточний баланс ресурсів втілюється при реалізації процедури об’єднання (зв’язаності) в направленнях MRP– та CRP– систем. На цьому рівні модель управління пропонується й досі та реалізується у вигляді тиражованих рішень системи MRP ІІ.

З розвитком концепції MRP ІІ до неї поступово добавлялись можливості обліку інших затрат підприємства. Так з’явилась концепція ERP(Enterprise Resource Planning) – планування ресурсів в масштабі підприємства. Для ERP характерна більш розвинута модель внутрішнього управління підприємством.

ERP – модель дозволяє здійснювати зв’язану та погоджену взаємодію при повному циклічному процесі управління: планування – облік – контроль – регулювання. Практично це поширюється на всі основні види діяльності компанії і дає результати, які важко отримати навіть висококваліфікованому спеціалісту з менеджменту в необхідних напрямках: планування виробничої діяльності; управління закупками, запасами, продажами; управління фінансами; управління затратами; управління проектами/програмами; проектування продукції та технологічних процесів.

Всі функціональні блоки ERP – системи тісно інтегровані між собою на основі принципу створення єдиного сховища даних. Тут тримається вся ділова інформація, знання, накопичені підприємством в процесі ведення виробничо-господарської діяльності, зокрема фінансова інформація, дані, зв’язані з виробництвом. Наявність сховища даних позбуває необхідності передавати їх від прикладання до прикладання. Крім цього, будь-яка частина інформації, яку має дана організація, стає одночасно доступною для всіх працівників, які володіють відповідними повноваженнями.

Концепція ERP знаходить широке застосування, оскільки планування ресурсів дозволило скоротити години випуску продукції, знизити рівень товарно-матеріальних запасів, а також покращити зв’язок з споживачем при одночасному скороченні адміністративного апарата. Згідно даної концепції, забезпечується головне – посилення позицій в бізнесі.

ВСТАВКА

Just-In-Time (JIT).Метод, орієнтований на організацію бездефектного виробництва при мінімумі витрат. Це навіть не комп’ютерна система, а скоріше філософія. Але для того, щоб вона працювала, необхідні висока організація і точна синхронізація всіх виробничих процесів. Методи JIT (під назвою “Канбан”) зявилися вперше в Японії в фірмі Toyota. Зараз вони отримують розповсюдження, і їх можна зустріти вже в деяких західних ERP-системах.

OLAP.Свого часу виникла як самостійна методологія. Зараз вона використовується в ряді рішень класу ERP. OLAP – це додатки для аналізу і обробки інформації в реальному часі. Багато виробників ІСУ продають їх як окремі рішення. Ці програми мають гнучкість представлення і обробки даних. Наприклад, необхідна проста таблиця продажу продукції за декілька місяців по видах виробів (товарів) і така ж, але по регіонам. Якщо скласти ці дві таблиці, то як раз і буде ця модель даних. OLAP надає користувачу можливість самостійно підбирати визначену комбінацію вимірів з практично миттєвим отриманням результатів.

CSRP.Поєднує в собі механізми ERP і CRM (управління взаємовідносин з клієнтами). Розширює традиційне планування виробництва далі до покупця. Виробництво координується в реальному часі згідно з вимогами покупця, що в значній мірі підвищує конкурентноздатність продукції.

Ц е далеко не весь перелік стандартів управління: в любому випадку досвід організації ІСУ для кожного підприємства унікальний.

Наступна стаття буде призначатися КІС (корпоративним інформаційним системам). Ми розповімо, що це таке, як їх класифікувати і які елементи системи управління можуть автоматизувати КІС.


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. Філогенез кровоносної системи
  7. POS-системи
  8. VI. Філогенез нервової системи
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  12. Автоматизовані форми та системи обліку.




Переглядів: 566

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Характеристика МRP-систем | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.