Проміжні розряди прикметників

Диференційні ознаки якісних та відносних прикметників

Якісним прикметникам притаманні такі властивості:

а) мають ступені порівняння і можуть поєднуватися з прислівниками міри: теплий, тепліший, найтепліший, дуже (надто, трохи, ледь) теплий;

б) можуть вступати в антонімічні відношення: далекий – близький, гарячий – холодний;

в) як правило, утворюють синонімічні ряди: розумний – мудрий – тямущий – кмітливий;

г) окремі прикметники мають співвідносні повні нестягнені й короткі форми (зелений – зелен), повні стягнені й нестягнені форми (добра – добрая);

д) від якісних можна утворити зменшено-пестливі, згрубілі форми та слова, що вказують на неповний вияв ознаки: малесенький, здоровенний, гіркуватий;

е) якісні прикметники слугують твірною основою для творення абстрактних іменників та прислівників -о, -е: добрий – доброта, далекий – далеко.

Відносним прикметникам притаманні такі властивості:

а) усі мають похідну основу (крім кореня, містять афікси): вишневий, туристський;

б) мають синонімічні конструкції: прикметник // іменник + прийменник (зарічне село – село за річкою), прикметник // дієприкметниковий зворот або підрядна частина (фанерний завод – завод, призначений для виготовлення фанери; на якому виготовляють фанеру).

Присвійні прикметники – виражають ознаку за належністю предмета особі чи тварині і, на відміну від інших прикметників, відповідають на запитання чий? чия? чиє? Наприклад: подружин, Миколин, Сергіїв, заячий, зміїний, вовчий.

Крім того, присвійні прикметники вживають:

а) у термінологічних словосполученнях: базедова хвороба (виникає внаслідок порушення функцій щитовидної залози), антонів вогонь, адамове яблуко, петрів батіг (цикорій), торічелієва порожнеча (безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій згори посудині), архімедова спіраль;

б) у крилатих висловах: соломонове рішення, ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, дамоклів меч, дем’янова юшка, крокодилячі сльози.

Частину присвійних прикметників уживають тепер:

а) як географічні назви: Київ (місто Кия), Харків (від Харко), Львів, Васильків, Святошин, Пирятин, Козятин, Клавдієве, Сватове, Гречине, Маріїне;

б) як прізвища: Ковалів, Пономарів, Щоголів, Іванишин (від Іваниха), Павлишин, Ковалишин.

Уживаючись у переносному значенні, прикметники можуть переходити до іншого розряду:

1) присвійно-відносні – виражають водночас значення присвійності й відносності:лисяча шуба, коров’яче масло;

2) присвійно-якісні: лисяча вдача, зміїний характер;

3) відносно-якісні –виникли на основі відносних прикметників та набули якісного значення: золота душа, металевий голос, залізний характер.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розряди прикметників за значенням та мовними ознаками.	\|	Ступені порівняння як засоби вираження міри якості в мові мас-медіа.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.