МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Визначення.Відповідно до міжнародної організації по стандартам (ISO), словника офіційної метрології. - Випадкова похибка – складова похибки вимірювання, яка в процесі вимірювання однієї і тієї ж величини змінюється не передбачуваним чином. - Систематична похибка – складова похибки вимірювання, яка в процесі вимірювання однієї і тієї ж величини залишається постійною, або змінюється передбачуваним чином. - Відтворюваність – близькість один до одного результатів, одержаних за допомогою однієї і тієї ж експериментальної процедури проведеної декілька разів в контрольованих умовах. - Правильність – близькість вимірюваної величини до її “істинного” значення. Методика, яка характеризується як правильністю, так і доброю відтворюваністю, називається точною. - Істинне значення (вимірюваної величини) – значення яке є дійсною характеристикою даної величини в тих умовах, в яких ця величина розглядається. Словник офіційної метрології наводить наступне визначення цього поняття відносно процесу вимірювання: “Істинне значення – це значення, яке можна було б одержати за умови усунення всіх недоліків вимірювальної процедури”. Окрім вимог правильності та відтворюваності, вибір методики аналізу може бути обмежений вимогами законодавства або специфічними запитами замовника. В середовищі аналітиків часто зустрічаються наступні терміни, які характеризують методику з точки зору її призначення або офіційного статусу. - Офіційна методика – методика, використання якої приписується законодавчими актами або іншими нормативними документами офіційних організацій. - Стандартна загальноприйнята методика – методика, розроблена офіційною організацією (Міжнародна організація по стандартам, Німецький інститут стандартів, Європейський комітет по стандартам, ДСТУ). Характеристики правильності та відтворюваності таких методик надійно встановлені. - Модифікована методика – стандартна методика, видозмінена або спрощена з метою пристосування її для аналізу об’єктів іншого типу. - Експресна методика – методика для швидкого аналізу великої кількості зразків. - Рутинна методика – методика, яка використовується в повсякденній аналітичній практиці. Це може бути зокрема і офіційна або стандартна методика. - Автоматизована методика – методика, яка використовує автоматичне обладнання. - Арбітражна методика – методика, яка володіє хорошими аналітичними характеристиками і використовується в лабораторії, висока кваліфікація якої є офіційно визнана. Це означає, що для арбітражної методики як систематична, так і випадкова похибки є незначущі порівняно з їх величинами, які допускаються відповідно до вимог правильності та відтворюваності результатів. У якості арбітражної методики, наприклад може використовуватись метод мас-спектроскопії з ізотопним розведенням, за умови виконання аналізу у відповідній лабораторії (наприклад, в лабораторії визначення складу ядерного палива). - Зразок порівняння – це однорідний матеріал або речовина, одна або декілька характеристик якого встановлені достатньо надійно для того, щоб використовувати їх для градуювання, контролю вимірювальних процедур та визначення характеристик інших матеріалів. - Стандартний зразок – це зразок порівняння, для якого одна або декілька характеристик є відомими та відповідними до офіційної процедури про що є відповідний документ (атестат). Процедура атестації забезпечує відстеження зразку в одиницях СІ (відносно складу – в молях речовини), в яких наведена відповідна характеристика. Кожне атестоване значення супроводжується величиною його невизначеності при вказаній довірчій ймовірності. Аналіз стандартного зразка є найпростішим способом доведення та доказом правильності пропонованої методики. За своєю природою стандартні зразки поділяють на чотири типи: - чисті речовини та розчини, які використовуються для градуювання та/або ідентифікації; - матеріали з матрицею відомого складу, які використовуються для градуювання в методах порівняння; - матеріали, матриці яких максимально точно відтворюють матрицю реального об’єкту, з відомим вмістом певних компонентів; - матеріали, параметри яких визначаються відносно заданої аналітичної процедури, наприклад: вміст елемента у водній або кислотній витяжці або в біологічно доступній формі, вміст пестицидів, екстрагованих хлороформом тощо. В цьому випадку атестаційне значення яких знаходять у відповідності з аналітичною процедурою, яку виконують у жорстко контрольованих умовах. Читайте також:
|
||||||||
|