Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Лекція 8. Залози внутрішньої секреції.

1.Поняття про екзокринні та ендокринні залози.

2.Поняття про гормони.

3.Фізіологічна характеристика окремих залоз.

Всі залози організму поділяються на екзокринні, ендокринні та змішані. Екзокринні–це залози, які мають вивідні протоки і виконують зовнішньосекреторну функцію; до ендокринних залоз відносяться залози, які не мають вивідних протоків, вони виділяють свій секрет в міжклітинні щілини; залози змішаної секреції функціонують і як екзокринні і як ендокринні. Ендокринними залозами є органи, тканини та клітини, які впливають на діяльність інших органів, обмін речовин. Головна роль ендокринних залоз в організмі пов’язана з впливом гормонів на обмін речовин, гомеостаз, морфогенез. Функції ендокринних залоз можуть бути або знижені (гіпофункції) або підвищені (гіперфункції). Функції ендокринних залоз:

-регуляція фізіологічних функцій організму через виділювані ними гормони: гормони потрапляють в кров, лімфу, тканинну рідину, доходять до об’єкта впливу (орган, тканина, клітина) і змінюють його функцію; гормони виділяються на відстані від об’єкта впливу і потрібен час для подолання цієї відстані, тому гормони здійснюють свій вплив повільніше, ніж нервова система; дія гормонів менш локальна за дію нервової системи;

-адаптація організма до мінливих умов внутрішнього і зовнішнього середовища шляхом зміни функцій;

-відновлення зміненої рівноваги внутрішнього середовища шляхом зміни рівня функції об’єкта впливу.

До ендокринних залоз відносяться гіпофіз, шишкоподібна залоза, щитовидна залоза, прищитовидні залози, загрудинна залоза (тімус), надниркові залози (наднирки), ендокринна частина підшлункової залози та статевих залоз. Підшлункова та статеві залози є залозами змішаної секреції. Всі ендокринні залози функціонально пов’язані між собою і становлять єдину систему. В цій системі провідна роль належить гіпофізу. Секрет ендокринних залоз з міжклітинних щілин потрапляє в кров, лімфу, цереброспінальну рідину. Продукти діяльності екзокринних залоз звуться секретами, ендокринних–інкретами, або гормонами. Гормони –хімічні з’єднання високої біологічної активності, які в малих кількостях впливають на фізіологічні функції. За хімічною природою гормони поділяють на три групи: 1)поліпептиди і білки, 2)амінокислоти та їх похідні, 3)стероїди. Гормони циркулюють в крові у вільному стані і зв’язані з білками. Зв’язані з білками гормони неактивні. Властивості гормонів: дистантний характер дії гормонів пов’язаний з тим, що органи і системи, на які діють гормони, зазвичай розташовані далеко від місця їх утворення в ендокринних залозах;



Интернет реклама УБС

-специфічність дії гормонів визначається тим, що ця дія може бути викликана тільки цим гормоном і не може бути викликана іншими біологічно активними речовинами;

-висока біологічна активність гормонів визначається тим, що вони ефективні у малих кількостях, виділяються у малих кількостях.

Вплив гормонів на фізіологічні функції здійснюється двома механізма-ми.Гормони можуть здійснювати вплив через нервову систему і гуморальним шляхом, безпосередньо впливаючи на активність органів, тканин, клітин. Вплив гормонів через нервову систему здійснюється їх дією на інтерорецептори, специфічно чутливі до їх дії. Такі хеморецептори розташовані в стінках судин, тканинах; гормони з кров’ю досягають рецепторів, інформація від цих рецепторів змінює функціональний стан нервових центрів, відповідальних за функції певних органів. Гормони в процесі обміну речовин змінюються функціонально і структурно. Частина гормонів утилізується клітинами організму, частина виводиться з сечею. Гормони інактивуються при з’єднанні з білками, з глюкуроновою кислотою.

Гіпофіз розташований в гіпофізарній ямці турецького сідла клиноподібної кістки черепа. В системі ендокринних залоз гіпофіз займає особове положення – він є центральною залозою, це пов’язано з тим, що гіпофіз за рахунок спеціальних тропних гормонів регулює діяльність інших залоз. Гіпофіз складається з тканин двох видів –нервової і залозистої. Залозиста частина гіпофіза (аденогіпофіз) поділяється на дві долі –передню і середню (проміжну).Частина гіпофіза, побудована з нервової тканини, називається нейрогіпофізом. Найбільш важлива роль в регуляції фізіологічних функцій належить аденогіпофізу. Гормони передньої долігіпофіза поділяються на дві групи–до першої відносяться гормони соматотропін (гормон роста) і пролактин, до другої –тропні гормони тиреотропін (тиреотропний гормон), кортикотропін (адренокортикотропний гормон), гонадотропіни (гонадотропні гормони). Гормон роста (соматотропін) приймає участь в регуляції роста, що обумовлено його здатністю збільшувати утворення білка в організмі. Найбільш виражений вплив гормону на кісткову і хрящову тканини – під впливом соматотропіну відбувається підсилений ріст епіфізарних хрящів у довгих кістках, що обумовлює збільшення їх довжини. При гіперфункції передньої долі гіпофіза у дитячому віці це призводить до гігантизму, при гіпофункції відмічається затримка росту –карликовість. При гіперфункції передньої долі гіпофіза у дорослому віці це не призводить до гігантизму, тому що ріст тіла в цілому вже завершений, і збільшуються розміри лише тих частин тіла, які ще зберігають здатність до росту (акромегалія). Пролактин сприяє утворенню молока в альвеолах молочної залози. Свою дію на молочну залозу пролактин

здійснює після впливу на неї жіночих статевих гормонів естрогенів (викликають ріст протоків молочної залози) і прогестерона (викликають ріст альвеол молочної залози). Тиреотропний гормон (тиреотропін) стимулює функцію щитовидної залози. Кортикотропін (адренокортикотропнийгормон)регулює функцію кіркового шару наднирок, які утворюють гормони глюкокортикоїди; видалення гіпофіза у тварин викликає атрофію кіркового шару наднирок. Кортикотропін викликає розклад і гальмує синтез білка в організмі. До гонадотропних гормонів відносяться:

-фолікулостимулюючий гормон –обумовлює циклічність дозрівання жіночих статевих клітин і утворення фолікулів, у чоловіків стимулює сперматогенез;

-лютеінізуючий гормон у жінок регулює овуляцію і утворення жовтого тіла, у чоловіків регулює продукцію статевих гормонів – андрогенів;

-лютеотропний гормон сприяє функціонуванню жовтого тіла і утворенню ним гормона прогестерона. До гормонів середньої долігіпофізавідноситься гормонмеланотропін,або інтермедін, який впливає на пігментний обмін. Догормонів задньої долі гіпофізавідносяться вазопресин і окситоцин

Вазопресин (антидіуретичний гормон) виконує дві функці. Перша пов’язана з впливом гормона на гладенькі м’язи, тонус яких він збільшує, що приводить до підвищення артеріального тиску. Друга функція пояснюється здатністю вазопресина збільшувати реабсорбцію води з дистальних ниркових канальців в кров. Зниження кількості утворюваного вазопресина є причиною нецукрового діабету, при якому виділяється велика кількість сечі, яка не містить цукру. Окситоцин вибірково впливає на гладенькі м’язи матки, по-силюючи їх скорочення, стимулює виділення молока, але не його секрецію.

Шишкоподібна залоза (епіфіз) знаходиться над верхніми горбами чотиригорбикового тіла. Функції: епіфіз виділяє речовини, які стримують діяльність гіпофіза до моменту статевої зрілості, а також бере участь в регуляції всіх видів обміну речовин.

Щитовидназалоза за формою схожа на тризуб, складається з двох долей, розташованих на шиї по обом сторонам трахеї нижче щитовидного хряща, на рівні 5-7 шийних хребців. Функції: продукція гормонів тироксин, трийодтиронін; гормони щитовидної залози регулюють обмін речовин, посилюють теплообмін та окисні процеси, сприяють виділенню води та калію з організму, регулюють процеси росту і розвитку, активізують діяльність надниркових, статевих, молочних залоз – гормони щитовидної залози впливають на функції центральної нервової системи, на вищу нервову діяльність, процеси розвитку і росту, на обмін речовин, на вегетативні функції організму.

Прищитовидні залози(паращитовидні залози) –парні, переважно їх буває чотири –дві верхні і дві нижні, мають круглясту або овальну форму і розміщені на задніх поверхнях часток щитовидної залози. Функції: продукція гормону паратиреокрин (паратгормон), який бере участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну.

Загрудинна залоза (тимус) має форму двозубої вилки, це парний орган, середня поверхня його прилягає до задньої поверхні ручки та тіла грудини (до рівня 4-го ребра). Функції: в тимусі відбувається диференціація Т-лімфо-цитів зі стовбурових клітин, які потрапляють сюди з кісткового мозку. Потім Т-лімфоцити покидають тимус і потрапляють у периферичні органи імунної системи; Т-лімфоцити забезпечують клітинний імунітет шляхом накопичення та введення в дію лімфоцитів з підвищеною чутливістю (сенсибілізованих) та гуморальний імунітет шляхом синтезу специфічних антитіл.

Надниркова залоза парний орган, права залоза має трикутну форму, ліва – півмісяцеву, розташовані безпосередньо над верхнімі полюсами нирок, на рівні XI-XII грудних хребців. Надниркова залоза має кірковий (прилягає до фіброзної оболонки) та мозковий (внутрішній) шари. Функції: кірковий шар виробляє гормони, які поділяються на три групи –мінералокортикоїди (альдостерон, дезоксикортикостерон), глюкокортикоїди (гідрокортизон, кор-тизон, кортикостерон), статеві гормони (андрогени, естроген, прогестерон).

Мінералокортикоїди приймають участь в регуляції мінерального обміну, регуляції тонуса кровоносних судин, сприяють розвитку запальних реакцій. Глюкокортикоїди регулюють обмін вуглеводів, білків, жирів, впливають на кровотворні органи(тімус та лімфоідна тканина). Вони являються протизапальними гормонами (зменшують проникність мембран судин), водночас пригнічують синтез антитіл і гальмують реакцію взаємодії чужорідного білка з антитілом. Статеві гормони мають велике значення у розвитку статевих органів в дитячому віці, обумовлюють розвиток вторинних статевих ознак.

Мозкова речовина виробляє гормони адреналін і норадреналін (катехоламі-ни). Адреналін посилює і прискорює скорочення серця, звужує судини, підвищує артеріальний тиск, збільшує вміст вуглеводів у крові, зменшує запаси глікогену, адреналін відноситься до гормонів "швидкої дії" (швидко руйнується), його називають "гормоном стресу". Норадреналін виконує функцію медіатора –передатчика збудження з нервових закінчень на ефектор.

Ендокринною частиною підшлункової залози є острівки Лангерганса, які розкидані по всій підшлунковій залозі, але найбільше їх у хвостовій частини. Острівки Лангерганса виробляють гормони інсулін і глюкагон. Інсулін приймає участь в регуляції вуглеводного обміну–під впливом гормона зменшується концентрація цукру в крові (виникає гіпоглікемія; норма 6,65 ммоль/л, під впливом інсуліна стає нижче 4,45 ммоль/л), тому що гормон сприяє перетворенню глюкози на глікоген печінки. Інсулін стимулює синтез білків з амінокислот, регулює жировий обмін. Глюкагон приймає участь в регуляції вуглеводного обміну, за характером дії він є антагоністом інсуліна. Недостатність внутрішньосекреторної функції підшлункової залози (гіпофункція), яка виявляється у зменшенні продукції інсуліна, призводить до захворювання на цукровий діабет (цукрове сечовиснаження), коли цукор майже не засвоюється клітинами. Основними симптомами цього захворювання є гіперглікемія, глюкозурія (цукор в сечі). При надлишковій продукції інсуліна (гіперфункція) зменшується кількість цукру в крові (гіпоглікемія). Статеві залози–сім’яники у чоловіків і яєчники у жінок. За рахунок їх зовнішньосекреторної функції утворюються чоловічі та жіночі статеві клітини (сперматозоїди та яйцеклітини), внутрішньосекреторна полягає в виробленні чоловічих (тестостерон і андростерон) і жіночих (естрогени) статевих гормонів. Ці гормони стимулюють ріст і розвиток статевого апарата, вторинних статевих ознак, статевих рефлексів.

 


Читайте також:

  1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
  2. Вид заняття: лекція
  3. Вид заняття: лекція
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вид заняття: лекція
  7. Вимоги користувачів до внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності
  8. Вступна лекція
  9. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
  10. Державотворча діяльність гетьмана П.Дорошенка, особливості його внутрішньої і зовнішньої політики
  11. Досі фахівці не прийшли до загальної думки про те, чи вважати гіпертрофію передміхурової залози патологічним процесом або нормальним фізіологічним явищем.
  12. Ендокринна функція підшлункової залози

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Еллінізму | Лекція 9. Обмін речовин та енергії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.