Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Лекція 1

Загрузка...

МОДУЛЬ 1. Філософія як специфічний тип знання

ПЕРЕДМОВА

Миколаїв – 2009

Для денної форми навчання


Опорний конспект лекцій з філософії (для самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей). - Миколаїв: МДАУ, 2009.

 

Підготували: Ханстантинов В.О., кандидат філософських наук, доцент; Костюков О.К., асистент

Рецензенти: Осипов А.О., кандидат філософ. наук, доцент ЧДУ ім. П.Могили

Молчанова О.Б., канд. філософ. наук, доцент МДАУ

 

Відповідальний за випуск: Костюченко Т. І., кандидат економічних наук, доцент, завідуюча кафедри економічної теорії і суспільних наук економічного факультету Миколаївського державного аграрного університету

Друкується за рішенням методичної комісії економічного факультету МДАУ

Протокол № 2 від 15.10.2009 р.

 

Надруковано у видавничому центрі МДАУ. Зам. Наклад прим. 54010,

м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9


 

Вивчення філософії є важливою складовою загальноосвітньої, гуманітарної підготовки студента і відіграє суттєву роль у формуванні високої загальної культури, вміння логічно мислити, самостійно формулювати принципи своєї життєвої позиції та відстоювати їх у полеміці.

Успішне володіння навчальним матеріалом неможливе без наполегливої роботи студента на лекціях, при підготовці до семінарських занять, написанні рефератів, повідомлень, що передбачає ознайомлення з першоджерелами, науковою та навчально-методичною літературою.

Допомогти студенту у досягненні зазначених цілей, зорієнтувати його на найбільш важливі аспекти навчальних тем, виокремити головне від другорядного покликаний даний опорний конспект лекцій.

Для самоконтролю засвоєних знань пропонуються тестові завдання.

 


Тема:Філософія як специфічний тип знання.

План

1. Коло філософських проблем. Предмет філософії.

2. Зародження філософії як світоглядної форми свідомості.

3. Структура та функції філософії.

 

1.Кожна людина, будучи розумною, свідомою істотою, ставить перед собою питання, на які не має миттєвої однозначної відповіді, але без вирішення яких хоча б для себе людина не здатна визначитися в світі, знайти в ньому своє місце, сформувати свої ідеали, життєві позиції, переконання, прагнення. Іноді сукупність таких питань називають вічними.До них належать:



Интернет реклама УБС

- Що є світ, його сутність, природа?

- Що є людина, її сутність, природа?

- Який зв’язок між людиною і світом?

- Чи може людина пізнати себе, суспільство, природу?

- В чому сенс життя, смерті? Чи є безсмертя?

- Що таке Добро, Зло, Істина, Краса, Гармонія?

Зазначені питання є світоглядними.Філософська думка звертається до таких питань, що постають перед кожною людиною, кожним новим поколінням, і що потребують відповіді.Це необхідно для того, щоб людина була здатна орієнтуватися, самовизначатися, самостверджуватися в житті, світі. Оскільки людина є проблемою для самої себе, то при її вирішенні, вона неодмінно проблематизує світ, в якому живе, прояви свого буття в ньому. Якби людське життя було наповнене лише задоволенням, радощами і святом, якби в ньому не було повсякденних турбот, драматичних і навіть трагічних випробувань, то філософія б просто не з’явилася, адже у такому разі людині не було б про що думати.

Щоб бути людиною, їй замало лише описати і пояснити світ, яким він є. Людина приречена прагнути до кращого, більш досконалого, до вищихцінностей і смислів. Вирішенням цього завдання займається філософія. Внаслідок особливостей становища людини в світі, таких як її розумність, неспеціалізованість, універсальність, володіння свободою, усвідомлювання неповторністі власного життя, перед нею неодмінно постає питання про її життєве самовизначення.

Філософія виступає у якості інтелектуального інструмента відповіді на це питання, логіко-розсудковим теоретичним типом мислення, що в узагальненій формі дає ідейно-теоретичне та духовно-практичне визначення відносин в системі «Людина – Світ».

Розглядаючи будь-який фрагмент реальності, філософія завжди вміщує людину в цю реальність і аналізує її крізь призму людських відчуттів, прагнень до щастя, самовиявлення, тобто під кутом зору людського буття.

Предмет філософії - це ставлення людини до світу. Аналізуючи відношення в системі «Людина – світ», філософія застосовує категорії (ключові поняття), які слугують сходинками пізнання сутності досліджуваної реальності, складної системи відносин в ній.

До філософських категорій належать: буття, світ, матерія, людина, розвиток, сутність і явище, форма і зміст, причина і наслідок та інші. Ці категорії виражають спільність, загальність окремих складових людського світу. Філософські категорії зоорієнтовані на фіксацію в абстрактній формі граничних засад людського буття.

 

2. Філософія зародилась у 7-6 ст. до н. е. у Стародавній Греції, і дещо пізніше (буквально на століття) – в Індії та Китаї.

Виникнення філософії саме у Греції мало такі причини:

- Демократичний устрій, який давав можливість вільно висловлюватися, обгрунтовувати власні думки, погляди, спростовувати опонентів.

- Греція розташована на перехресті шляхів між Сходом і Заходом. Тут зустрічалися носії різних культур, світоглядів, релігій. Греки мали можливість порівнювати їхні погляди, співставляти з власними. Це стимулювало розвиток самостійного мислення.

- В Греції релігійно-міфологічний комплекс був певною мірою відокремлений від приватного і суспільного життя, що певною мірою стимулювало самостійний світоглядний пошук людиною.

- На той час під впливом виробничої, торгівельної діяльності набуло достатньої зрілості абстрактне мислення, яке стало підґрунтям нового, а саме філосософського мислення.

Слово «Філософія» в перекладі означає «любов до мудрості»(від гр.: «філіо» – любити, «софія» - мудрість). Вперше це слово запровадив до вжитку Піфагор. Видатні давньогрецькі філософи Платон, Арістотель вважали, що людей філософствувати підштовхнуло здивування.

Філософія своїми джерелами має міфологію та релігію. Вона успадкувала від них всю сукупність питань про походження світу і людини, про мету і сенс життя, про моральні норми та суспільні вимоги. Але якщо попередні світоглядні форми (міфологія і релігія) були дораціональними (базувалися на вірі, давали готові незмінні відповіді на світоглядні питання), то філософія являє собою логічно-раціональне, розсудково-дискурсивне відношення людини до світу.

Дискурс – це особливий тип мислення, який передбачає логічну впорядкованість, конкретність щодо своїх висновків, сумніви; це мислення, яке чітко фіксує пункти власного руху до певних результатів.

 

3. Проблематика філософії відбивається на її структурі.

В її складі виділяють такі філософські галузі:

- Онтологія– вчення про буття;

- Гносеологія– вчення про пізнання;

- Етика – наука про моральність, про добро і зло;

- Естетика – наука про прекрасне і потворне;

- Філософська антропологія – про людину, як цілісність;

- Аксіологія – вчення про цінності;

- Праксеологія– вчення про практику, про цілеспрямовану діяльність людини щодо перетворення оточуючого середовища заради її потреб, інтересів.

Функції філософії:

- Світоглядна– філософія формує систему поглядів на світ, осмислює і обґрунтовує світоглядні ідеали людини;

- Методологічна – філософія розробляє всезагальні підходи до пояснення явищ, загальні вимоги та принципи до мислячого суб’єкта;

- Гносеологічна (пізнавальна) – філософія дає нове знання;

- Критична – філософія нічого не приймає на віру, піддає сумніву готові відповіді, більш за все цінує істину;

- Прогностична – філософія вказує духовний орієнтир думкам і вчинкам людини.

Крім того, філософія виконує дуже важливу культуроохоронну і культуротворчу роль, оскільки дає відповіді на питання, які цінності в матеріальному, духовному. соціальному світі є справжніми, а які – ні.

Соціальна цінність філософії в тому, що вона допомагає людині визначитися в світі як свідомій, моральній, емоційно чуйній істоті.

 


Читайте також:

  1. Вид заняття: лекція
  2. Вид заняття: лекція
  3. Вид заняття: лекція
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вступна лекція
  7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
  8. Клітинна селекція рослин.
  9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
  10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
  11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
  12. Лекція 02.04.2013

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Лекція 2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.