Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Лекція 14

Загрузка...

Культура і цивілізація

 

План

1. Філософська концепція культури.

2. Культура і суспільство.

3. Культура і цивілізація.

 

І. Слово «культура» походить з латинської мови, і у Стародавньому Римі вживалося в значенні «доглядати, вирощувати» (стосовно землеробства). Уперше в значенні «вдосконалювати людські якості» вжив поняття «культура» римський політичний діяч, оратор, мислитель – Цицерон. Упродовж розвитку людської думки оформлювались різні концепції культури. Вченими сформульовано близько 500 визначень цього поняття. Найбільш відомими філософськими визначеннями культури є такі:

Богословська. В ній поняття «культура» вживається у значенні релігійного

культу. Її суть пов’язується з осмисленням божественного. В історії все, що ми називаємо «культурою», повинно мати відношення до безумовного, абсолютного, тобто, повинно містити релігійний досвід. Робиться висновок, що релігійне є субстанцією, тобто, носієм культури, а культура в свою чергу є функцією релігії.

Класична концепція культури, яка остаточно сформулювалась в німецькій філософії ХІХ ст. Тут людина виступає як творець культури, при чому визначальною сферою розвитку людини проголошується духовна творчість, тому культура розвивається, як суть духовного утворення.

Аксіологісна концепція культури пов’язує розгляд культури зі світом цінностей. Культура визначається, як сукупність матеріальних і духовних цінностей, як складна ієрархія смислів та ідеалів. Культура осмислюється, як реалізація людиною її ідеально-ціннісних цілей.

Діяльнісна концепція культури найбільш популярна у філософії сучасного матеріалізму. Діяльнісна концепція вказує на фундаментальну властивість культури бути засобом діяльності людей. Вона виділяє людину, як соціальну істоту, яка характеризується соціальним способом існування в світі. Це означає, що людина створює своєю працею (діяльністю) другу, «штучну» природу – культуру, як те, чого не було у природі, і те, що потрібно для специфічного людського життя. В поняття «культура»включено не тільки результат, а й сам процес, способи та форми людської життєдіяльності. Тому культура сприймається , як технологія людської життєдіяльності.



Интернет реклама УБС

Підсумовуючи зазначені концепції, можна спробувати окреслити зміст поняття «культура».

В широкому значенні, культура – це все те, що людина додала до природи, що вона створила своєю фізичною та розумовою працею. Культура, у зв’язку з цим, виступає одним із найбільш важливих чинників і засобів реалізації людиною властивих їй сутнісних сил (фізичні, розумові, психологічні здатності, інтелектуальні, художньо-творчі здібності і т. ін.)

У вузькому значенні, культура виступає, як система колективно-підтримуваних смислів, цінностей, переконань, норм стандартів поведінки, які властиві індивідам та спільнотам.

Культура представлена в продуктах матерії та духовного виробництва, як особливий, а саме діяльнісний спосіб освоєння людиною світу.

Будучи духовним утворенням, культура включає такі елементи:

- Мову, як знаково-символічну систему;

- Цінності та норми;

Цінність – це здатність об’єкта культури задовольняти потреби, бути суб’єктивно важливим, значущим для людини.

Існують такі цінності людської культури:

- Смисложиттєві – це уявлення про сенс життя, про життя, про Добро і Зло;

- Універсальні – це життя, здоров’я, безпека людини, освіта, кваліфікація і т. ін.;

- Соціальні –це праця, соціальний статус у суспільстві та його структурах, це визнання з боку оточуючих людей і т. ін.;

- Політичні – це демократія, свобода, права людини;

- Міжособового спілкування.

ІІ.Суспільство і культура між собою діалектично взаємодіють, що виражається у таких аспектах:

1). Культура відображає стан морального здоров’я суспільства, рівень економічних і політичних свобод, характеризує його духовний потенціал;

2). Культура функціонує за своїми специфічними законами, вона сягає своїм корінням у традиції минулого, поєднує позитивний і негативний досвід минулого із сучасним, і значною мірою зумовлює напрям суспільного розвитку на майбутнє.

Універсальною характеристикою культури виступає єдність традицій та оновлення. Народні національні традиції, звичаї, обряди, ідеї, цінності забезпечують цілісність суспільства, йогоавтотентичність.

(Автотентичність– самототожність, певну схожість на самого себе.)

З іншого боку, розвиток суспільства відбувся завдяки інноваційним процесам культури, завдяки тому, що люди створюють нові матеріальні і духовні цінності, нові норми, ідеали, нові способи життєдіяльності.

3). Культура і суспільство перебуває у суперечливій взаємодії. Це означає, що культура може як прискорювати, так і гальмувати суспільні зміни, суспільний розвиток.

Традиційні суспільства орієнтуються на відтворення духовних зразків у їх первісному вигляді. Традиційні суспільства побоюються новацій, порушення традицій. Такі суспільства розвиваються дуже повільно, і, як правило, є закритими для сприймання впливів з боку інших культур.

Сучасні суспільства орієнтуються на оновлення, на творення нових продуктів матеріального і духовного виробництва.

Прийнято вважати, що західні суспільства – це сучасні, а неєвропейські, незахідні – більшою або меншою мірою належать до традиційних. На думку класика сучасної соціології і філософії М. Вебера, для суспільств західної сучасної культури головними цінностями є:

- динамізм суспільного життя;

- виділеність (із загалу, суспільства, життя, держави) особистості і повага до неї;

- індивідуалізм і автономія людської особистості;

- раціональність;

- ідеали свободи, рівності, терпимості;

- повага до приватної власності.

Вважається, що для суспільств традиційної, східної культури властивими є такі риси:

- пріоритет держави, влади, сім’ї;

- заперечення індивідуального начала в суспільному і сімейному житті, права діяти самостійно, всупереч усталеним традиціям і звичаям;

- споглядальний характер щодо природи;

- стереотипне міфологічне мислення, більший (ніж на Заході) вплив релігії у духовному житті людини.

4). Культура служить передумовою оновлення і стабілізації всіх сторін суспільного буття і виконує у суспільстві такі функції:

- акумулює соціальний досвід і пропагує його людям у вигляді моделей мислення і поведінки;

- передає соціальний досвід від одних поколінь до інших;

- регулятивна функція;

- пізнавальна функція;

- людино-творча функція.

 

ІІІ.Поняття «цивілізація» запроваджено у науковий вжиток у ХVІІ ст.. і деякий час розглядалося як синонім слова «культура».

Сьогодні філософи розглядають ці поняття так:

Цивілізація – це ступінь розвитку окремих народів і світу вцілому, характер якої визначається економіко-виробничими відносинами.

Цивілізація– це новий стан культури, який настає, коли з’являється писемність, міський образ життя, виникає держава, техніка, тобто етап суспільного розвитку після етапів дикунства і варварства.

Поняття «цивілізація»означає спосіб існування культури, і воно є одним з ключових в сучасній філософії, історії.

Історичний процес людства розглядається на підставі двох підходів:

1. Лінійний.Вважається, що всі народи, всі суспільства крокують одним і ти самим історичним шляхом, переходять від одного до іншого етапів, які є обов’язковими для всіх. Прикладом цього підходу є «Вчення про суспільно-економічні формації» (у Марксизмі):

- Первіснообщинна формація;

- Рабовласницька формація;

- Феодальна формація і т. д.

2.Другий підхід розглядає людську історію як сукупність локальних співіснуючих цивілізацій, які виникають за неповторних природних, географічних, історичних умов, і які є різними.

М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі нарахували в історії людства близько 23 цивілізацій.

 


Читайте також:

  1. Вид заняття: лекція
  2. Вид заняття: лекція
  3. Вид заняття: лекція
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вступна лекція
  7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
  8. Клітинна селекція рослин.
  9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
  10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
  11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
  12. Лекція 02.04.2013

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 13 | І. Формування розвитку людського суспільства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.