Організація аудиторської діяльності в Україні

Тема 2: Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення

Основные понятия

Рыночное хозяйство Рынок Конкуренция Товар Стоимость (цена) Материальные затраты Амортизация Добавленная стоимость Деньги Спрос Величина спроса Закон спроса Увеличение спроса Уменьшение спроса Предложение

Величина предложения Закон предложения Увеличение предложения Уменьшение предложения Эластичность спроса и предложения Коэффициент эластичности Рыночное равновесие Равновесная цена Дефицит Избыток Уравновешивающая функция цен ²Невидимая рука² рынка ²Пол² цены ²Потолок² цены

План

2.1 Організація аудиторської діяльності в Україні.

2.2 Стандарти аудиту та професійної етики.

Література

1. Закон України « Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р.

2. Білуха, Н. Т. Аудит: учебник / Н.Т. Білуха. – К.: «Знання», КОО,2000. –С.37 – 49.

3. Пшенична, А.Ж. Аудит: навчальний посібник /А.Ж. Пшенична. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.32 – 53.

4. Давидов, Г. М. Аудит: навч. посіб./ Г.М. Давидов. –К.: Т- во «Знання», КОО, 2001. – С.10 –24

5. Савченко, В.Я. Аудит: навч. посібник. / В.Я. Савченко. – К.: КНЕУ, 2002. – С.40 – 77.

Організація аудиту в Україні регулюється низкою законодавчих актів, основним з яких є Закон України «Про аудиторську діяльність». Згідно з цим законом в Україні створено інститут незалежного фінансового контролю (експертизи), який повинен стати невід’ємною складовою частиною ринкової економічної системи .

Організація аудиторської діяльності передбачає використання передового світового досвіду і грунтується на згаданому законі та інших нормативних документах, що поділяються на три рівні.

Перший рівень – законодавчі акти (закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України з питань підприємницької діяльності взагалі та Закон України «Про аудиторську діяльність» зокрема).

Другий рівень – Міжнародні стандарти аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів, нормативно-інструктивні документи міністерств і відомств України.

Третій рівень – внутрішні нормативно-інструктивні документи, які розробляються аудиторськими фірмами на основі документів першого і другого рівнів та використовуються аудиторами в практичній діяльності.

Перший рівень об’єднує законодавчі акти, які стосуються підприємницької діяльності та передбачають необхідність незалежного аудиту підприємств і організацій різних форм власності та організаційно– правових форм господарювання.

Регулювання аудиторської діяльності в Україні здійснюється Аудиторською палатою України – незалежним самостійним органом, який діє на засадах самоврядування й очолює інститут аудиту в Україні.

Аудиторська палата України зареєстрована Міністерством юстиції України в 1993р.Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган. Вона є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність. Аудиторська палата України -- це неприбуткова організація.

Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту.

Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.

Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно - ревізійне управління України.

До складу Аудиторської палати України від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше від п’яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Право аудиторів обирати представників до складу Аудиторської палати України і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з’їзді аудиторів України.

2.2 Стандарти аудиту та професійної етики

Стандарти аудиту – це загальні керівні матеріали, що визначають основні принципи, яких мають дотримуватись аудитори в процесі здійснення аудиторських процедур, та встановлюють критерії оцінювання якості аудиторських послуг.

Умовно стандарти аудиту можна виокремити у дві великі групи: зовнішні та внутрішні стандарти (рис. 1)

Сьогодні основними керівними документами, що визначають єдині базові вимоги до проведення аудиту та забезпечення відповідного рівня якості результатів аудиторської перевірки, є Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (видання 2010 р.).

Міжнародні стандарти аудиту можна розділити на кілька груп: Вступ (МСА 100 – 199); Обов’язки (МСА 200 – 299); Планування (МСА 300 – 399); Система внутрішнього контролю (400 – 499); Аудиторські докази (500 – 599); Використання результатів роботи третіх осіб (600 – 699); Аудиторські звіти та висновки (МСА 700 – 799); Спеціальні галузі аудиту (МСА 800 – 899); Супутні послуги (МСА 900 – 999); Положення про міжнародну аудиторську практику (МСА 1000 –1100).

Стандарти аудиту є обов’язковими для дотримання аудиторами,
аудиторськими фірмами.

Аудиторська діяльність має здійснюватися з дотриманням двох груп принципів: методологічних та принципів професійної етики.

Методологічні принципи:

· Планування аудиту.

· Обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідоцтв, а також системи внутрішнього контролю.

· Визначення критеріїв суттєвості й достовірності.

· Дотримання методики і техніки аудиту, оцінки ризиків та вибору даних.

· Аналіз інформацій та формування висновків.

· Відповідальність за результати аудиту.

· Повне інформування клієнта.

Принципи професійної етики: об’єктивність, незалежність, доброзичливість, конфіденційність, компетентність, чесність.

Об’єктивність і незалежність – виконуючи свої професійні обов’язок аудитор має бути об’єктивним в оцінюванні фінансової звітності й не допускати зіткнення власних інтересів та інтересів клієнта. Він має бути незалежним у висловлюванні аудиторської думки формально і фактично.

Доброзичливість – при спілкуванні з персоналом підприємства-клієнта аудитор має дбати про престиж своєї професії, проявляти високі моральні якості. Крім того, аудиторам слід створювати умови для співробітництва і сприяння добрим взаємовідносинам між представниками своєї професії.

Конфіденційність – аудитор має зберігати в таємниці комерційну інформацію, що отримана ним при проведенні аудиту, не використовувати її у власних інтересах або в інтересаї третіх осіб.

Компетентність – аудитори мають дотримуватися професійних стандартів та прагнути до постійного поліпшення якості аудиторських послуг.

Чесність – щоб заслужити і виправдати громадську довіру, аудитори мають чесно виконувати свої професійні обов’язки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІНФОРМАТИКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ ПРИСТРОЇ СУЧАСНИХ ПК	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.