• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Первинна, вторинна і третинна структури

Особливості будови тРНК

Кількість різних тРНК - декілька десятків: від одного до шести видів для кожної з 20 амінокислот. Види тРНК, здатні зв'язувати одну і ту ж амінокислоту, називаються ізоакцепторними. Специфічність тРНК позначається верхнім індексом, наприклад: тРНК^Ала.

Загальне число нуклеотидів в молекулі тРНК - невелике: звичайно не більше сотні. Серед них високий вміст мінорних, або модифікованих, нуклеотидів. Наприклад, в аланіновій тРНК (див. мал.) такими є 13 % нуклеотидів.

У їх складі - наступні "нетипові" нуклеозиды:

- дигідроуридин (дгУ) і псевдоуридин;

- інозин (І) : у порівнянні з аденозином, аміногрупа заміщена на кетоногрупу;

- метилінозин (мІ), метил- і диметилгуанозин (мГ і м₂Г);

- метилуридин (мУ) : те ж саме, що риботимидин.

Інша особливість полягає в тому, що, завдяки утворенню декількох "шпильок", ланцюг тРНК завжди набуває характерну структуру "листа конюшини". У цій структурі - 4 дволанцюжкових і 5 одноланцюжкових ділянок. Поскільки мінорні нуклеотиди, як правило, не здатні до комуплементарним взаємодій, вони містяться, в основному, в одноланцюжкових локусах. Для останніх же (одноланцюжкових ділянок) прийняті наступні назви:

Акцепторна гілка- ділянка на 3'- кінці з 4-х нуклеотидів; до самого крайнього з них (А) ковалентно приєднується амінокислота.

Антикодонова петля - ділянка з 7 нуклеотидів в середині ланцюга. Три з цих нуклеотидів виконують функцію антикодона, який комплементарно взаємодіє з відповідним кодоном в ланцюзі мРНК.

Дигідроуридилова, псевдоуридилова і наявна не завжди додаткові петлі: сприяють формуванню специфичної для даної тРНК третинної структури.

Сама наявність стабільної третинної структури - ще одна особливість тРНК: для довгих лінійних полінуклеотидів (мРНК, ДНК) це зазвичай не властиво. У разі ж тРНК 4 дволанцюжкових ділянки, попарно зближуючись, утворюють приблизно два витки подвійної спіралі, розташовані майже перпендикулярно один одному, - так, що молекула набуває Г-подібної форми (див.мал.).

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. Адаптивні організаційні структури управління.
3. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
4. Аналіз динаміки і структури валового нагромадження.
5. Аналіз динаміки і структури витрат підприємства
6. Аналіз динаміки та структури банківських доходів
7. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
8. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
9. Аналіз рівня, динаміки і структури обсягу виробленої та реалізованої продукції
10. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
11. Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості
12. Аналіз структури витрат у виробництві СМЗ

Переглядів: 1003