Лекція 5 Лексико-семантична система мови

Додаткова

виноградов в.в. основные типы лексических значений слова // избранные труды. лексикология и лексикография. – м., 1977. – с. 162–189.

уфимцева а.а. лексическое значение. – м., 1986.

васильев л.в. современная лингвистическая семантика. – м., 1990.

План

1. Лексико-семантичні угруповання слів.

2. Синонімія. види синонімів. синонімічні ряди слів.

3. Антонімія.

4. Стилістичне розшарування словникового складу мови.

5. Термінологія та спеціальна лексика.

Лексико-семантичні угруповання слів. слова в мові живуть не ізольовано, а об’єднуються в різні групи, створюючи лексичну систему мови. лексична система є внутрішньо організованою сукупністю одиниць мови, які пов’язані між собою певними відношеннями:

1) смислової схожості (синоніми);

2) смислової протилежності (антоніми);

3) включення (родо-видові: дерево – сосна);

4) відношення однорідності (підпорядковані одне одному поняття, що входять до одного родового: сосна – ялина – кедр);

5) наявності (предмет і його частина; ознака, пов’язана з нею дія: сосна –шишка, хвоя, рости; скрипка – скрипаль).

слова в різних мовах утворюють різні мікросистеми, які і створюють специфіку певної мови у сфері лексики. пари / трійки слів, пов’язані вказаними вище відношеннями утворюють системні угруповання:

- синонімічний ряд: гарячий, жаркий, спекотний та ін.;

- антонімічні пари: гарячий– холодний;

- семантичне поле (лексико-семантичну групу): ряди синонімів із головними словами гарячий, холодний, теплий утворюють семантичне поле з загальним значенням “температурне відчуття”. багатозначні слова зі своїми різними значеннями входять у різні семантичні поля, напр.: спортсмени пробігали повз трибуну (рух); стежина пробігала серед високих хлібів (місцезнаходження).

Синонімія. види синонімів. синонімічні ряди слів. синоніми (від гр. synonymos – одноіменний) – це слова близькі / тотожні за значенням, що виражають одне і те саме поняття, але відрізняються відтінком значення чи стилістичним забарвленням або і тим і іншим.

для синонімів характерні дві основні ознаки:

1. здатність означати те саме поняття;

2. вони чимось відрізняються між собою, мають якісь відтінки, що стосується значення чи стилістичної характеристики. відтінки бувають: семантичними (завірюха, віхола); емоційними (ворота, брама); стилістичними (суверенітет, незалежність).

група слів, об’єднаних синонімічними відношеннями, називається синонімічним рядом, синоніми групуються навколо стрижневого слова – домінанти: одежа – плаття, сукня, костюм, убрання, шати. у мові виділяють:

- абсолютні синоніми (лексичні дуплети): бегемот – гіпопотам, мовознавство – лінгвістика;

- семантичні (ідеографічні) синоніми: бій, битва, січ, баталія, нім. fluß – “річка” і strom – “ріка”.

- стилістичні синоніми: рос. красивый – прекрасный, пригожий, красный; нім. frühling (нейтр.) і lenz (поет.);

- семантико-стилістичні синоніми: пити – дудлити.

окремо виділяють контекстуальні синоніми – це слова, за якими у мові закріплені одні лексичні значення, а в певному контексті вживаються з іншим лексичним значенням, яке власне і синонімізується (молоти, товкти, плести). ці слова вживаються як контекстуальні синоніми до слова говорити, але їх не можна розглядати як лексичні.

різновиди контекстуальних синонімів:

- перифрази –це описові звороти, які вживаються у мові і за допомогою яких передається зміст того чи іншого слова або виразу (лев – цар звірів, і. франко - каменяр).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основна	\|	Основна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.