Товарне виробництво: причини виникнення, сутність, ознаки і роль в розвитку суспільства. Проста і розвинена форми товарного виробництва.

Натуральне виробництво: сутність, риси, історичні межі.

Закон вартості, його сутність і функції.

Товар і його властивості.

Натуральне виробництво: сутність, риси, історичні межі.

Т.5. Форми організації суспільного виробництва.

Биологический смысл возникновения соцветий — в возрастающей вероятности опыления цветков как анемофильных (то есть ветроопыляемых), так и энтомофильных (то есть насекомоопыляемых) растений.

Історія економіки знає два типи господарства – споживаюче та виробляюче. Споживаюче господарство – це господарство епохи палеоліту та мезоліту, в основі якого лежить мисливство, збиральництво та рибальство. Але вже в епоху неоліту людина переходить до виробляючого господарства – винаходить землеробство, приручає тварин, починає виготовляти посуд. З епохи неоліту починається натуральне господарство.

Натуральне виробництво – це виробництво не для продажу, а для власного споживання. Воно веде свою історію від епохи неоліту і до появи мануфактур. Безперечно, натуральне виробництво неможливе без землі. оскільки землеробство завжди лежить в основі виробництва продуктів споживання, отже, в містах воно не біло поширене. Натуральне виробництво має наступні характерні ознаки:

1. кожна господарська одиниця (селянський двір) відокремлена від іншої і господарські зв’язки між ними практично відсутні;

2. виготовлений продукт майже не виходить за межі господарства;

3. суспільний поділ праці знаходиться на дуже низькому рівні, виділяються такі галузі як ремесло, землеробство та торгівля;

4. знаряддя праці знаходяться у власності безпосереднього виробника і він не зацікавлений у їх вдосконаленні.

За таких умов натуральне виробництво може задовольняти суспільні потреби і є досить стійким, оскільки кожний селянський двір виготовляє все. що задовольняє потреби учасників господарства та виробничі потреби сам. практично без обміну товарів. Але з розвитком ремесла поступово частина продукту, створеного селянським натуральним господарством починає обмінюватися на продукти ремесла,а з появою товарного сільського господарства зникає.

Товарне виробництво – це виробництво не для власного споживання, а на продаж. Товарне виробництво починає свою історію з ремесла, що виникає паралельно з натуральним господарством. ремесло виникає в зв’язку з вдосконаленням засобів виробництва та технологій. Перші ремісничі майстерні виникають у галузях гончарства, металодобування та металообробки. Серед селянських господарств поступово виникають господарства, в яких будується кузня чи гончарна майстерня. Поступово ці господарства перестають займатися землеробством і живуть з виробництва ремісничих товарів. Відділення ремесла відбувається в зв’язку з тим. що кожне селянське господарство не може на своєму подвір’ї тримати гончарну піч чи кузню – це занадто дорого і неефективно. В той же час одна кузня може задовольнити потреби одного-трьох сіл у металевих виробах. Поступово ремесло розгалужується, ремісники створюють міста або переселяються туди.

Товарне виробництво може бути простим та розширеним. Просте товарне виробництво – це виробництво на продаж з метою подальшого придбання необхідних товарів для задоволення потреб всіх членів сім’ї виробника. Просте товарне виробництво базується на особистій праці виробника та особистій власності виробника на засоби виробництва. Прикладом простого товарного виробництва є ремесло.

Розширене товарне виробництво – це виробництво товарів на продаж у постійно зростаючих обсягах з метою отримання прибутку. Першою формою розширеного товарного виробництва є мануфактура, яку пізніше, після промислового перевороту. замінюють заводи та фабрики, а також фермерське господарство. Характерними рисами розширеного товарного виробництва є:

1. суспільний поділ праці, що досяг рівня галузевого та поопераційного;

2. використання праці вільнонайманих робітників;

3. приватна власність підприємця на засоби виробництва і залежність прибутків від досконалості засобів виробництва;

4. відокремленість господарських одиниць (підприємств) одне від годного та здійснення зв’язків між ними через обмін (ринок);

5. стихійність обміну.

Розширене товарне виробництво базується на тому. що кожне підприємство виготовляє якийсь один вид товару на продаж, після продажу товару робітники підприємства отримують заробітну плату, а власник підприємства – прибуток. При розширеному товарному виробництві важливу роль відіграє обмін, що здійснюється при посередництві грошей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Огляд засобів створення навчальних програм і формування вимог до підручника	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.