Фондовий ринок – інтегроване утворення у складі фінансового ринку.

Фінансовий ринок як елемент інвестиційного середовища.

Фінансовий ринок є механізмом, який забезпечує зведення покупців та продавців фінансових активів та сприяє обміну цими активами, фінансові ресурси обмінюються на цінні папери, цінні папери на фінансові ресурси. Згадаємо узагальнююче визначення, яке ми дали у вступі до нашого курсу: фінансовий ринок - це сукупність фінансових інститутів, які забезпечують ефективний перерозподіл фінансових ресурсів від донорів до реципієнтів.

Сучасний фінансовий ринок (ринок фінансових ресурсів) є складним полісистемним утворенням з надзвичайно багатою структурою. Як правило, вживаючи термін фінансовий ринок, мають на увазі загальне цілісну систему окремих ринків, на яких врівноважується попит та пропозиція на фінаосві ресурси. Структуру фінансового ринку можна представити як інтегроване утворення двох основних складових – ринку позикових коштів та ринку капіталу (інструментів власності).

Фінансові посередники, як правило, опосередковують пропозицію фінансових ресурсів з боку первинних донорів (або інвесторів) та пропозицію фінансових активів (як правило, цінних паперів) з боку реципієнтів. Цей сегмент фінансового ринку прийнято називати ринком цінних паперів, або фондовим ринком. В самій назві цього ринку (“ринок цінних паперів”) визначено його головну ознаку та атрибут: наявність певного інструменту - цінного паперу - за допомогою якого опосередковується рух фінансових ресурсів.

Ринок позикових коштів є тим механізмом, в рамках якого встановлюються взаємовідносини між різноманітними особами, одні з яких мають потребу в фінансових ресурсах, а інші можуть їх надати (позичити) на певних умовах. За допомогою цього механізму здійснюється накопичення, рух, розподіл і перерозподіл позичкового капіталу між окремими суб'єктами, сферами економіки, територіями. В той же час ринок позикових коштів - це синтез ринків різноманітних платіжних засобів. При цьому, залучення коштів в рамках ринку позикових коштів можливе:

- або шляхом укладення кредитної угоди (наприклад, між підприємством та кредитним інститутом (комерційним банком чи іншим закладом)),

- або через випуск та розміщення боргових інструментів, які реалізуються на особливому ринку цих цінних паперів (такі операції, як правило, опосередковуються інвестиційними та аналогічними організаціями, які є професійними учасниками фондового ринку).

Відповідно, ринок позикових коштів поділяється на грошовий ринок (у складі якого видіялються ринок прямих кредитів та міжбанківський ринок ) та ринок інструментів позики. Та частина ринку позикових коштів, в рамках якого руху фінансових ресурсів відповідає зустрічний рух інструментів позики, вкходить до складу ринку цінних паперів.

Ринок інструментів власності є механізмом, за допомогою якого підприємствами здійснюється залучення фінансових ресурсів інвесторів в обмін на титули власності. Основним інструментом, за допомогою якого здійснюється таке залучення коштів, є акції. Можна стверджувати, що ринок інструментів власності практично повністю агреговано в ринок цінних паперів. Таким чином, можем стверджувати, що фондовий ринок об'єднує частину ринку позикових коштів (а саме - ринок інструментів позики) та практично повністю ринок інструментів власності.

Третім суттєвим елементом ринку цінних паперів є ринок похідних цінних паперів, забезпеченням яких є не реальні, а фінансові активи, насамперед - цінні папери, що обертаються у рамках ринку інструментів позики та інструментів власності.

Представлений схематичний зріз ринку фінансових ресурсів характеризує його агреговану структуру. Кожна із складових може бути сегментована по окремим елементам. Наприклад, той же ринок інструментів позики може бути поділений на ринок державних та ринок корпоративних боргових паперів, в свою чергу ринок державних цінних паперів - на ринок загальнодержавних та муніципальних цінних паперів тощо.

Також важливим з точки зору характеристики інвестиційного середовища є поділ фондового ринку на первинний та вторинний. Продаж цінних паперів нового випуску емітентом (підприємством або урядовими чи муніципальними структурами) називається первинним розміщенням, а той сегмент ринку, в рамках якого здійснюється таке розміщення – первинним ринком. Вторинним ринком називають ринок, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів, які перебувають у вільному обігу після завершення їх первинного розміщення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Фінансові інструменти як елемент інвестиційного середовища та їх класифікації за основними ознаками.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.