Пристрої комутації на оптопарах

План

Виконавчі пристрої

Література

1. Арутюнов О.С. Датчики состава и свойств вещества. – М.-Л.: Энергия, 1966. – 160 с.

2. Виглеб Г. Датчики. Устройство и применение. – М.: Мир, 1989. – 196 с.

3. Мікроелектронні сенсори фізичних величин. Т.1./ ред. З.Ю.Готри. – Львів: Ліга-Пресс, 2002. – 475 с.

4. Мікроелектронні сенсори фізичних величин. Т.2. / ред. З.Ю.Готри. – Львів: Ліга-Пресс, 2003. – 595 с.

5. Рогельберг И.Л., Бейлин В.М. Сплавы для термопар. Справоч. изд. – М.: Металлургия, 1983. – 360 с.

6. Световодные датчики / Б.А.Красюк, О.Г.Семенов и др. – М.: Машиностроение, 1990. – 256 с.

7. Шрайбер Г. Инфракрасные лучи в электронике. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 240 с.

4.1. Пристрої комутації на оптопарах

4.2. Пристрої комутації на транзисторах

4.3. Пристрої керування світлодіодами

4.4. Твердотільні реле

4.5. Крокові двигуни

Виконавчий пристрій чи механізм (actuator) перетворює електричну енергію в механічну чи в фізичну величину для впливу на керуючий процес. Електродвигуни, керуючі “суглобами” промислового робота, і являються виконавчими механізмами. В хімічних процесах кінцевими керуючими елементами можуть бути клапани, які задають витрати реагентів. Треба підкреслити що виконавчі пристрої як правило опосередковано впливають на змінні фізичних процесів, що вимірюються датчиками. Наприклад датчики вимірюють температуру, координати чи хімічну концентрацію, а виконавчі пристрої керують підводом тепла, рухом чи потоком початкових реагентів.

В складі виконавчого пристрою можна виділити дві частини (рис. 1): по перше, перетворювач (transducer) і/чи підсилювач (amplifier), по друге, силовий перетворювач (converter) і/чи виконавчий механізм (actuator). Перетворювач перетворює вхідний сигнал в механічну чи фізичну величину. Наприклад електродвигун перетворює електричну енергію в обертовий рух. Підсилювач змінює малопотужний керуючий сигнал, отриманий з вихідного інтерфейсу комп’ютеру, до значення, здатного привести і дію перетворювач. В деяких випадках підсилювач і перетворювач конструктивно складає одне ціле. Таким чином, деякі кінцеві керуючі елементи можуть представляти собою самостійну систему керування – вихідний сигнал комп’ютера являється опорним значенням для кінцевого керуючого елемента.

Цифрові інтегральні мікросхеми, як правило, не здатні генерувати великий струм для керування зовнішніми пристроями. У таких системах потрібні потужні виконавчі пристрої, зокрема оптопари.

Оптопари можна використовувати для керування приладами з малими значеннями струмів, що потребують гальванічної розв’язки. Максимальний робочий струм обмежений характеристиками фототранзисторів. Наприклад, оптопари Дарлінгтона серії PC815 (Sharp, RS175-178) мають максимальне значення вихідного струму 80 мА, достатнє для керування слобострумними реле, які, в свою чергу, здатні працювати з більш потужними приладами. Оптопари Дарлінгтона серії PS2502 (NEC, RS590-424, RS590-430) підтримують струми до 160 мА.

Коефіцієнт передачі оптопар звичайно досягає 2000%. Керуюча світлодіодом напруга рівна 1,1 В, максимальний робочий струм – 80 мА. Максимальна напруга між колектором і емітером фототранзистора складає 40 В, а час насичення – 100 мкс.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інтерфейси	\|	Розробка та програмування пристроїв спряження для послідовного інтерфейсу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.