Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Пристрої комутації на оптопарах

План

Виконавчі пристрої

Література

1. Арутюнов О.С. Датчики состава и свойств вещества. – М.-Л.: Энергия, 1966. – 160 с.

2. Виглеб Г. Датчики. Устройство и применение. – М.: Мир, 1989. – 196 с.

3. Мікроелектронні сенсори фізичних величин. Т.1./ ред. З.Ю.Готри. – Львів: Ліга-Пресс, 2002. – 475 с.

4. Мікроелектронні сенсори фізичних величин. Т.2. / ред. З.Ю.Готри. – Львів: Ліга-Пресс, 2003. – 595 с.

5. Рогельберг И.Л., Бейлин В.М. Сплавы для термопар. Справоч. изд. – М.: Металлургия, 1983. – 360 с.

6. Световодные датчики / Б.А.Красюк, О.Г.Семенов и др. – М.: Машиностроение, 1990. – 256 с.

7. Шрайбер Г. Инфракрасные лучи в электронике. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 240 с.

4.1. Пристрої комутації на оптопарах

4.2. Пристрої комутації на транзисторах

4.3. Пристрої керування світлодіодами

4.4. Твердотільні реле

4.5. Крокові двигуни

 

Виконавчий пристрій чи механізм (actuator) перетворює електричну енергію в механічну чи в фізичну величину для впливу на керуючий процес. Електродвигуни, керуючі “суглобами” промислового робота, і являються виконавчими механізмами. В хімічних процесах кінцевими керуючими елементами можуть бути клапани, які задають витрати реагентів. Треба підкреслити що виконавчі пристрої як правило опосередковано впливають на змінні фізичних процесів, що вимірюються датчиками. Наприклад датчики вимірюють температуру, координати чи хімічну концентрацію, а виконавчі пристрої керують підводом тепла, рухом чи потоком початкових реагентів.

В складі виконавчого пристрою можна виділити дві частини (рис. 1): по перше, перетворювач (transducer) і/чи підсилювач (amplifier), по друге, силовий перетворювач (converter) і/чи виконавчий механізм (actuator). Перетворювач перетворює вхідний сигнал в механічну чи фізичну величину. Наприклад електродвигун перетворює електричну енергію в обертовий рух. Підсилювач змінює малопотужний керуючий сигнал, отриманий з вихідного інтерфейсу комп’ютеру, до значення, здатного привести і дію перетворювач. В деяких випадках підсилювач і перетворювач конструктивно складає одне ціле. Таким чином, деякі кінцеві керуючі елементи можуть представляти собою самостійну систему керування – вихідний сигнал комп’ютера являється опорним значенням для кінцевого керуючого елемента.

 

Цифрові інтегральні мікросхеми, як правило, не здатні генерувати великий струм для керування зовнішніми пристроями. У таких системах потрібні потужні виконавчі пристрої, зокрема оптопари.

Оптопари можна використовувати для керування приладами з малими значеннями струмів, що потребують гальванічної розв’язки. Максимальний робочий струм обмежений характеристиками фототранзисторів. Наприклад, оптопари Дарлінгтона серії PC815 (Sharp, RS175-178) мають максимальне значення вихідного струму 80 мА, достатнє для керування слобострумними реле, які, в свою чергу, здатні працювати з більш потужними приладами. Оптопари Дарлінгтона серії PS2502 (NEC, RS590-424, RS590-430) підтримують струми до 160 мА.

Коефіцієнт передачі оптопар звичайно досягає 2000%. Керуюча світлодіодом напруга рівна 1,1 В, максимальний робочий струм – 80 мА. Максимальна напруга між колектором і емітером фототранзистора складає 40 В, а час насичення – 100 мкс.

 


Читайте також:

  1. Cпрямляючі пристрої
  2. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
  3. Багатокаскадні передавальні пристрої - 30 хв.
  4. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
  5. Вантажні пристрої
  6. Вентиляційні пристрої в підземних виробках
  7. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем
  8. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
  9. Види передавальних пристроїв РЛС РТВ та їх параметри
  10. Визначення необхідного технологічного обладнання та пристроїв для виконання технологічних операцій і розробка вимог, яким повинний відповідати кожен тип оснастки
  11. Виконавчі пристрої. Регулюючі органи. Виконавчі механізми. Гідравлічні виконавчі механізми.
  12. Вимірювання параметрів електротехнічних пристроїв.




Переглядів: 629

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інтерфейси | Розробка та програмування пристроїв спряження для послідовного інтерфейсу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.