Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Стан та перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

В Україні досі діє солідарна система державного пенсійного забезпечення. Із заробітної платні всіх, хто працює, здійснюють відрахування до Пенсійного фонду, а потім намагаються розподілити їх серед пенсіонерів. У жовтні 2001 р. було прийнято у першому читанні проект Закону “Про недержавне пенсійне забезпечення”. Передбачається, що недержавне пенсійне забезпечення в Україні здійснюватиметься:

1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів;

2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк;

3) банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, встановленої законодавством.

Отже планується запровадити паралельно три альтернативних механізми недержавного пенсійного забезпечення: недержавні пенсійні фонди, страхові компанії зі страхування житті і уповноважені комерційні банки, що відповідає загальноприйнятій практиці у розвинутих країнах. Фізичні особи, які беруть участь в одному з зазначених механізмів набувають статусу учасника недержавного пенсійного забезпечення з отриманням податкових пільг. Учасник недержавного пенсійного забезпечення - фізична особа, яка сплачує або на користь якої сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або до банківської установи на пенсійний депозитний рахунок і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором страхування або договором про відкриття пенсійного депозитного рахунку.

Недержавний пенсійний фонд - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків учасників пенсійного фонду (з подальшим управлінням і розміщенням), а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду в порядку, визначеному Законом. Діяльність таких фондів не спрямована на отримання прибутку їх засновниками. Розрізняють три типи пенсійних фондів: відкритий, корпоративний і професійний.



Интернет реклама УБС

Відкритий пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновниками якого є будь-які юридичні особи. Учасниками цього фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства (далі - громадяни) незалежно від місця та характеру їх роботи.

Корпоративний пенсійний фонд – недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа - роботодавець або кілька юридичних осіб - роботодавців. Учасниками цього фонду є виключно громадяни, які перебувають у трудових відносинах з його засновниками. Професійний пенсійний фонд - пенсійний фонд, засновниками якого є об’єднання громадян або юридичних осіб, які утворюються за професійною ознакою. Учасниками цього фонду є виключно громадяни, пов’язані за родом їх професійної діяльності.

Засновниками будь-якого пенсійного фонду можуть бути виключно юридичні особи та їх об’єднання. Пенсійні фонди створюються з метою накопичення коштів учасників фондів для подальшого їх інвестування з отриманням доходу на користь учасників цих фондів та здійснення виплат за рахунок пенсійних активів відповідно до пенсійних контрактів учасникам фондів, які отримали право на пенсійну виплату . Рада пенсійного фонду створюється засновниками і учасниками фонду для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду та вирішення основних питань його діяльності . До складу ради відкритого пенсійного фонду входять по троє представників від засновників та від учасників фонду, а також три особи, які не є представниками засновників, учасників фонду, пов’язаними особами пенсійного фонду і його засновників. Адміністратором фонду може бути 1) спеціалізована компанія з управління пенсійним фондом, 2) або засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про управління недержавним пенсійним фондом самостійно, 3) або юридична особа – неприбуткова організація, створена засновниками корпоративного пенсійного фонду виключно для управління таким фондом. Адміністратор фонду здійснює усі необхідні дії від імені фонду і на його користь, тобто фактично планується запровадження довірчого управління пенсійними активами. . Компанія з управління пенсійним фондом – це юридична особа, яка здійснює управління пенсійним фондом, забезпечує його діяльність і надає пенсійному фонду, його учасникам та вкладникам послуги згідно з договором, укладеним з пенсійним фондом в особі Ради фонду.

 

42. Порядок здійснення інвестиційної діяльності недержавними пенсійними фондами, передбачений законопроектом “Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Право розпорядження пенсійними активами має компанія з управління активами., які надано право здійснювати інвестування коштів з метою отримання доходу на користь учасників пенсійного фонду. Інвестиційна політика недержавного пенсійного фонду повинна відповідати вимогам закону та бути оприлюднена у формі інвестиційної декларації. Інвестиційна декларація – документ, який визначає основні напрями інвестиційної політики недержавного пенсійного фонду. Інвестиційна декларація пенсійного фонду є обов’язковим додатком до його статуту і підлягає обов’язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 60 календарних днів з дня реєстрації пенсійного фонду.

Довічна пенсія не може сплачуватись або гарантуватись недержавним пенсійним фондом. Після отримання права на пенсію, учасники можуть купувати ануїтети у будь-якої страхової компанії, яка має ліцензію Державної комітету з нагляду за страховою діяльністю на продаж ануїтетів.

Недержавне пенсійне забезпечення банківською установою здійснюється шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення коштів у межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, встановленої законодавством. Кошти зберігаються на рахунках, які матимуть особливий статус - пенсійних депозитних рахунках. Пенсійні депозитні рахунки – вкладні рахунки фізичних осіб, що відкриваються банківськими установами з урахуванням умов, установлених цим Законом, для накопичення пенсійних заощаджень. У разі перерахування коштів на такі рахунки фізична особа одержує значні податкові пільги. Кошти на пенсійних депозитних рахунках можуть бути використані особами, на ім’я яких вони відкриті, для оплати договору страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк або використані для одноразової пенсійної виплати. Підставою для здійснення пенсійних виплат може бути: 1) досягнення учасником фонду пенсійного віку 2) встановлення інвалідності учаснику фонду; 3) смерть учасника фонду.

На відміну від недержавних пенсійних фондів, комерційні банки беруть на себе зобов’язання по нарахуванню на користь учасника, який вкладає кошти на пенсійний депозитний рахунок, процентного доходу.

 

43. Порядок здійснення інвестиційної діяльності інститутами зі страхування життя в Україні.

Українське законодавство у понятті страхування життя поєднує як власне страхування життя, так і змішані види страхування, в т.ч. страхування додаткової пенсії. Для забезпечення виконання страхових зобов'язань із страхування життя страхові компанії зобов’язані формувати спеціальні резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів, отриманих від інвестування коштів сформованих резервів по страхуванню життя. Методика формування резервів із страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні терміни дії договорів страхування життя встановлено Наказом Комітету з нагляду за страховою діяльністю від 23 червня 1997 р. № 46. Страхові компанії зобов'язані створювати і вести облік резервів із довгострокових зобов'язань по страхових виплатах та поточних виплат страхових сум. Величина резервів довгострокових зобов'язань обчислюється актуарно окремо по кожному договору згідно з методикою формування резервів із страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції. Премії страхових компаній по договорах зі страхування життя не оподатковуються податком на прибуток, при умові, коли предметом договору страхування є смерть застрахованої особи, дожиття нею до закінчення строку дії договору або досягнення визначеного договором віку. Прибуток від діяльності по страхуванню життя визначається сумою надлишку резервів довгострокових зобов'язань понад обсяги страхових зобов'язань, яка використовується у звітному періоді на власні потреби страховика, в тому числі для виплати дивідендів учасникам страховика.

На практиці інститут страхування життя в Україні розвинутий недостатньо. Протягом останніх років надходження страхових премій за договорами страхування життя різко скоротилися. У загальному обсязі страхових премій за 1998р. частка премій за договорами страхування життя склала 1,6%, в 1999р. - лише 0,7%. За даними Укрстрахнагляду у 1999 році сукупні страхові резерви українських компаній складали близько 480 млн. грн. Частка страхових платежів у ВВП поки що невелика і коливається на рівні 1% (для порівняння: у розвинутих країнах цей показник становить близько 10 %). Оцінка ролі страхових компаній в акумуляції інвестиційних заощаджень в Україні потребує перегляду Страхова компанія зі страхування життя буде зобов'язана укладати договори з учасниками недержавних пенсійних фондів та/або Накопичувального фонду Пенсійного фонду України про страхування довічних пенсій та пенсій на визначений строк за рахунок накопичених коштів. Тобто, у разі настання пенсійного віку, учасник пенсійного фонду повинен укласти договір на страхування пенсії, зі страховою компанією. Довічні пенсії можуть бути трьох видів: довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя.

Довічна пенсія з установленим періодом – щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника пенсійного фонду, але не менше ніж протягом десяти років з дня її призначення. При цьому у разі смерті особи, якій призначено таку довічну пенсію, право на її отримання протягом встановленого періоду мають спадкоємці, зазначені у договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до законодавства.

Довічна обумовлена пенсія – щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника пенсійного фонду і припиняється у разі його смерті за умови, коли загальна сума коштів, виплачених на момент смерті, не менше суми, сплаченої страховій компанії згідно з договором страхування довічної пенсії. У разі коли така сума коштів менше суми, сплаченої страховій компанії, залишок коштів виплачується спадкоємцям, зазначеним у договорі страхування довічної пенсії або визначеним відповідно до законодавства, у вигляді одноразової виплати або іншої пенсійної виплати за бажанням спадкоємців чи відповідно до умов договору страхування довічної пенсії.

Довічна пенсія подружжя – щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя особи, якій вона призначена, а після смерті цієї особи – її подружжю протягом його життя у сумах, визначених договором страхування довічної пенсії подружжя.

Крім передачі пенсійних активів в обмін на зобов’язання сплати довічної пенсії, страхові компанії зі страхування життя можуть укладати договори страхування довічних пенсій та пенсій на визначений строк з громадянами або їх роботодавцями на користь таких громадян, які виявили бажання укласти такі договори. У разі, якщо договори про страхування пенсійних виплат укладаються безпосередньо фізичними особами або їх роботодавцям, право на отримання пенсійних виплат надається у разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку. Кожна фізична особа страхувальник може укласти один або кілька договорів страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк з однією або кількома страховими організаціями на свою користь або користь інших осіб.

Страхова компанія гарантує, що за схемою пенсійного страхування страхувальник має право отримання фіксованої суми додаткового доходу. Саме в цій нормі полягає ключова відмінність від недержавного пенсійного фонду, який не вправі встановлювати мінімально гарантовану норму інвестиційного доходу за будь-якою пенсійною схемою. Інвестиційний дохід, отриманий страховою організацією від розміщення та інвестування пенсійних активів понад мінімальний гарантований за договорами страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк інвестиційний дохід, розподіляється страховою організацію між застрахованими особами пропорційно належним їм пенсійним активам.

 


Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. II.1 Програмне забезпечення
  3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. III.Цілі розвитку особистості
  6. III.Цілі розвитку особистості
  7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  9. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  11. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні види фінансових посередників в Україні та законодавче регулювання їх діяльності. | Конкуренція у сфері фінансового посередництва, її форми і типи. Інституціональна диверсифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.