Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Страхування транспортних засобів - це вид страхування, де об'єктом виступають механізовані й інші транспортні засоби. Залежно від виду шляху транспортне страхування поділяється на наземне, річкове, морське і повітряне.

Наземний транспорт як об'єкт підвищеної небезпеки містить ризик довкіллю, особливо життю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.

Страхування транспортних засобів іменується «КАСКО», а страхування вантажів - «КАРГО» страхуванням.

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки для життя і здоров'я громадян, їхнього майна. Однією з форм захисту матеріальних інтересів громадян при завданні шкоди їх життю, здоров'ю та майну в результаті дорожньо-транспортної пригоди є страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, яке існує в більшості країн світу і при якому відшкодування здійснює відповідна страхова компанія. Тобто потерпілий обов'язково отримує відшкодування нанесених збитків у стислі строки незалежно від фінансового стану водія.

Метою страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є надання гарантій відшкодування збитків страхувальника - власника транспортного засобу, що виникли внаслідок обов'язку компенсувати шкоду, завдану страхувальником третій особі.

Страхування відповідальності власників транспортних засобів проводиться в обов'язковій та добровільній формах. Об'єктом страхування виступає цивільна відповідальність власників автотранспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП.

При добровільному страхуванні відповідальності власників транспортних засобів його власник несе встановлену цивільним законодавством відповідальність перед третіми особами за шкоду, завдану їм при експлуатації транспортного засобу (додаток 17).

Страхування цивільної відповідальності в Україні запроваджено як обов'язкове і має на меті захист потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. Відносини сторін, що виникають при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів, раніше регулювалися Указом Президента України від 15 січня 1994р № 7 «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» та Положенням Кабінету Міністрів від 7 червня 1994р «Про порядок умови обов'язкового страхування цивільної власності власників транспортних засобів». Важливою подією на страховому ринку стало прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» від 28.09.96 р № 1175.



Интернет реклама УБС

Цією постановою запропонована система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, визначаються джерела відшкодування заподіяної шкоди шляхом впровадження механізму обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Соціальне важливим є те, що потерпілим унаслідок дорожньо-транспортної пригоди за наявності кількох винуватців-авто-власників надається право звернутися до однієї з відповідних страхових організацій, яка зобов'язана відшкодувати збитки. Крім того, вона визначає конкретний механізм виплати страхового відшкодування у разі смерті або завдання шкоди здоров'ю потерпілому, а також шкоди його майну.

Для втілення в життя цього виду страхування у 1994 р. створено Моторне транспортне страхове бюро (МТСБ) - орган, метою діяльності якого є відшкодування збитків потерпілим у разі, якщо збитки завдано невстановленим транспортним засобом, а також у випадках, коли страховик не може виконати страхових зобов'язань у зв'язку з неплатоспроможністю.

Обов'язковість такого страхування поширюється як на резидентів, так і на нерезидентів - власників транспортних засобів Під власником транспортного засобу розуміють юридичну чи фізичну особу, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо). Ці засоби резидентів-власників підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних органах Міністерства внутрішніх справ України.

Суб'єктами обов'язкового страхування цивільної відповідальності є страхувальники, страховики, МТСБУ та треті особи - юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду транспортним засобом внаслідок ДТП.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільної відповідальності є Цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП. Йдеться про життя чи здоров'я громадян, їхнє майно і майно юридичних осіб.

Положенням були встановлені такі два види договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності:

♦ звичайний договір, який укладається з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні чи тимчасово ввезеного на територію України для користування;

♦ додатковий договір, який діє на території держав, зазначених у страховому полісі, на умовах, встановлених у цих державах, згідно з угодами, укладеними МТСБУ з відповідними уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і діє на території України.

Якщо при укладенні звичайного договору страхування застосовується франшиза, то у страховому полісі повинна бути зроблена примітка про встановлений розмір франшизи.

У разі в'їзду на територію України власник (водій) транспортного засобу має укласти звичайний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності, крім випадків, коли власник транспортного засобу застрахував цивільну відповідальність у державі, з уповноваженою організацією зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів якої МТСБ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

У разі виїзду за межі України страхувальник зобов'язаний укласти додатковий договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності на умовах, встановлених МТСБУ, якщо користування транспортним засобом за межами України погребує обов'язкового страхування цивільної відповідальності на умовах країн відвідання.

Згідно з основними принципами страхування для укладання договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності страхувальник має право вибору страховика (страхової організації), а страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності. На зазначений вид страхування мають право достатньо платоспроможні і фінансове стабільні страхові компанії, які пройшли ліцензування та є членами МТСБУ.

Законодавством України, передусім статтями 450-455 Цивільного кодексу України визначені підстави та порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з використанням об'єктів, у тому числі і транспортних засобів, які є джерелами підвищеної небезпеки для оточення.

Страхова сума за договором даного виду страхування визначається як грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату третій особі або третім особам (у разі коли потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах кілька) після настання страхового випадку. За обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності страхова сума та розміри страхових платежів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При настанні страхового випадку страхова сума виплачується клієнтові після закриття кримінальної справи за фактом викрадення, але не пізніше чотирьох місяців з дня подання заяви в страхову компанію. При страхуванні автомобіля від збитку страхова компанія відшкодовує розрахункову вартість відновлення автомобіля, в яку входить вартість роботи з демонтажу пошкоджених і монтажу нових деталей. Для старих автомобілів враховується ступінь зношеності деталей.

Страховим випадком вважається дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров'ю третіх осіб.

При страхуванні від нещасного випадку (маються на увазі тілесні ушкодження чи загибель водія і пасажирів застрахованого авто за кількістю посадочних місць), що стався внаслідок ДТП, компанія виплачує у разі травми 0,1 % страхової суми за кожний лікарняний день (але не більше 120 днів).

При оформленні договору клієнт повинен заплатити страховій компанії певну суму, яка називається страховою премією. Страхова премія - процент, встановлений тарифом від страхової суми, яку вносить клієнт страхової компанії. Вона визначається за формулою:

Страхова премія= страхова сумах страховий тариф, Де страховий тариф - це коефіцієнт, який залежить від марки, моделі автомобіля, умов договору, обсягу страхової відповідальності та інших даних, вказаних заявником.

Страхування автомобілів проводиться як з урахуванням зносу, так і без нього, але від цього залежить розмір страхового тарифу. Застрахована машина без урахування зносу буде мати тариф, наприклад, 4%, а з урахуванням - 3%. Отже, чим більший тариф, тим встановлюється більша страхова премія, тим більшим буде страхове відшкодування.

Клієнт, який протягом року не звертався до страхової компанії за одержанням відшкодування, має право на знижки зі страхової премії у розмірі 10% за кожний рік безаварійної експлуатації. В свою чергу страховик має право зменшувати розмір страхових платежів для таких клієнтів, а також підвищувати розміри страхових платежів власникам транспортних засобів з вини яких сталися страхові випадки (на умовах, що встановлюються МТСБУ, але не більше, ніж 50 % розміру страхового платежу в обох випадках).

Для відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, страхувальник або третя особа (її спадкоємець, правонаступник страхувальника) зобов'язані (залежно від випадку), звернутися із заявою до страховика (страхове організації) або до МТСБУ.

Виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється страховиком на підставі таких документів:

♦ заяви про виплату страхового відшкодування;

♦ довідки органів внутрішніх справ про обставини скоєння ДТП;

♦ довідки (висновки експертизи, страхового акта, аварійного сертифіката тощо), що підтверджує розмір майнової шкоди у разі її виникнення;

♦ довідки медичних закладів про термін тимчасової непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності у разі її виникнення;

♦ копії свідоцтва про смерть (для загиблих під час ДТП або померли внаслідок цієї пригоди) та документів про правонаступництво для спадкоємців.

Виплата страхового відшкодування здійснюється третій особі або спадкоємцям протягом 15 робочих днів з дня отримання страховиком зазначених документів, крім випадків, коли спори, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, розглядаються у судовому порядку.

За умови, що винуватцями дорожньо-транспортної пригоди є кілька власників транспортних засобів, страховики відшкодовують шкоду третім особам, пропорційно вині страхувальників, визначеній законодавством. При цьому третя особа має право звернутися до одного з цих страховиків, який зобов'язаний відшкодувати шкоду відповідно до положення.

За шкоду, заподіяну здоров'ю третьої особи внаслідок ДТП, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми у разі:

♦ загибелі під час ДТП або смерті внаслідок цієї пригоди спадкоємцю третьої особи - у розмірі страхової суми;

♦ встановлення третій особі інвалідності 1 групи -у розмірі 100% страхової суми, II групи - 80%, 111 групи - 60% цієї суми;

♦ тимчасової втрати третьою особою працездатності за кожну добу у розмірі 0,2%, але не більш як 50% страхової суми.

Страхова компанія виплачує ці страхові суми кожній потерпілій (третій) особі, але в цілому не більше п'яти страхових сум. У разі, коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний розмір страхової суми, відшкодування кожній потерпілій третій особі пропорційно зменшується.

Якщо через дорожньо-транспортну пригоду заподіяна шкода майну третьої особи, то для виплати страхового відшкодування, як правило, вимагається висновок експертизи, яка проводиться за рахунок страховика. Якщо така експертиза проводиться суб'єктами підприємництва, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на судово-експертну діяльність, і суб'єкти цього виду страхування не дійшли згоди щодо розміру збитків, додаткова експертиза проводиться за рахунок страхувальника.

Розмір франшизи при відшкодуванні збитків, завданих майну третіх осіб, встановлюється до двох відсотків страхової суми.

Страховик не відшкодовує збитків:

♦ у разі заподіяння шкоди життю та здоров'ю власника транспортного засобу, винного у скоєнні ДТП;

♦ за пошкоджене або знищене будь-яке майно (вантаж), що містилося у транспортному засобі страхувальника, винного у скоєнні ДТП;

♦ за пошкоджений або знищений транспортний засіб його власникові, винному у скоєнні ДТП;

♦ за забруднення або пошкодження об'єктів навколишнього середовища;

♦ за наслідки пожежі, яка виникла поза краєм проїзної частини на прилеглій до неї території;

♦ за пошкодження або знищення антикварних речей, виробів з дорогоцінних металів, коштовного чи напівкоштовного каміння; предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів;

♦ якщо ДТП сталася внаслідок навмисних дій третьої особи, визнаних такими в установленому порядку;

♦ якщо ДТП сталася внаслідок масових безпорядків і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

Договір обов'язкового страхування Цивільної відповідальності укладається на основі заяви страхувальника. Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності набирає чинності з моменту, зазначеного у страховому полісі, але не раніше внесення страхувальником страхового платежу на користь страховика, що посвідчується відповідними документами. Після сплати страхового платежу страхувальник одержує від страховика страховий поліс, який є договором (письмовою угодою) обов'язкового страхування цивільної відповідальності. Зразок страхового полісу встановлюється МТСБУ за погодженням з органом нагляду за страховою діяльністю. Страховий поліс може мати розділи, що передбачають можливість добровільного страхування транспортного засобу, життя і здоров'я водія та пасажирів.

Страховий поліс складається за формою, що містить: назву та адресу страховика, тип, марку транспортного засобу, державний номерний знак та місце реєстрації транспортного засобу, номери двигуна, шасі (кузова), початок та закінчення дії договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, розміри страхового платежу та страхової суми, для страхувальника - юридичної особи - її найменування та адресу, для страхувальника - фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові власника транспортного засобу, домашню адресу, підписи сторін.

Якщо договір даного виду обов'язкового страхування укладається страхувальником - юридичною особою, то дія договору поширюється на водія, який керує цим транспортним засобом на законних підставах. Страхувальник зобов'язаний надавати страховику (страховій організації) достовірні відомості, необхідні для укладення договору

обов'язкового страхування цивільної відповідальності. У разі зміни власника транспортного засобу дія договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності може поширюватися на нового власника за умови переоформлення страхового полісу на його ім'я. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності транспортних засобів в Україні передбачає максимальний рівень виплат (коли ДТП призвела до смерті, каліцтва) - 2 тис. грн, тоді як у західних країнах він становить 50 тис. доларів.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 1996 р. (№ 1501) інваліди - власники транспортних засобів з відповідними розпізнавальними знаками «інвалід» (коли вони особисто керують своїм автомобілем) - не укладають зі страховиками (страховими організаціями) договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а вважаються застрахованими Моторним (транспортним) страховим бюро, яке відшкодовує шкоду, заподіяну ними третім особам, на умовах, визначених положенням. Страховий поліс при цьому не видається. Інші водії, що експлуатують такий транспортний засіб, зобов'язані укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності на загальних підставах.

При настанні страхового випадку страхувальник (водій транспортного засобу, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду) зобов'язаний:

♦ дотримуватися правил дорожнього руху, встановлених чинним законодавством;

♦ вживати всіх заходів щодо зменшення розміру шкоди;

♦ надавати третім особам необхідну інформацію для ідентифікації страхувальника і страховика (страхової організації);

♦ повідомити страховика (страхову організацію) протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку, подати йому письмове пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, страховий поліс і пред'явити у разі потреби транспортний засіб для огляду й експертизи. Якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.

Під час оформлення відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду працівники органів внутрішніх справ згідно з чинним законодавством установлюють і фіксують необхідні відомості про обов'язкове страхування цивільної відповідальності учасників цієї пригоди.

Контроль за наявністю страхового поліса обов'язкового страхування цивільної відповідальності у власника (водія) транспортного засобу під час його експлуатації здійснюється органами внутрішніх справ згідно з чинним законодавством.

Особи, що експлуатують транспортний засіб без наявності страхового поліса, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Цікавий факт, що в більшості країн у разі ДТП, якщо власник авто не має страхового поліса, система обов'язкового страхування цивільної відповідальності все одно спрацьовує. У таких випадках Моторне бюро виплачує потерпілому страхову суму, а з власником незастрахованого транспорту «врегульовує відносини» - зокрема в судовому порядку.

Дію договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності може бути достроково припинено згідно зі статтею 28 Закону України «Про страхування» за вимогою страхувальника, або страховика, якщо ще передбачено умовами договору, про що будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше, як за ЗО днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше не передбачено цим договором.

Згідно з Законом України «Про страхування» страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та на умовах, передбаченими міжнародними договорами України щодо зазначеного виду страхування, зобов'язані утворити Моторне (транспортне) страхове бюро М(Т)СБ, яке утримується за рахунок коштів страховиків. Моторне (транспортне) страхове бюро ~ юридична особа, яка створена згідно з чинним законодавством, є неприбутковою організацією, діє на основі свого Статуту, погодженого з органом нагляду за страховою діяльністю і затвердженого в установленому законодавством порядку. М(Т)СБ - єдине об'єднання страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

На нього покладено дві важливі функції. По-перше, врегулювання претензій з боку інших країн. По-друге, виконання обов'язків перед третіми особами на внутрішньому ринку.

Постановою «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено основні питання взаємовідносин Моторного (транспортного) страхового бюро України з суб'єктами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, визначено відповідні вимоги до організацій, що займаються цим видом фінансово-економічної діяльності, порядок укладення договору обов'язкового страхування та вимоги до страхових полісів з даного виду страхування. Положенням передбачено як одну з функцій Моторного (транспортного) страхового бюро України створення і використання централізованих резервних фондів, які забезпечують фінансову стійкість у цілому системи обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Запровадження такого обов'язкового страхування сприятиме відпливу валюти за кордон при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень.

Основними завданнями М(Т)СБ є:

♦ виконання страхових зобов'язань із зазначеного виду обов'язкового страхування за страховиків - його членів у разі їх неплатоспроможності;

♦ виплати із централізованих страхових резервних фондів у межах, передбачених умовами здійснення цього виду обов'язкового страхування, компенсацій за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, що сталися з вини водія невстановленого транспортного засобу, коли винуватець загинув і не мав чинного договору такого обов'язкового страхування, в інших випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

♦ забезпечення пільгового страхування для окремих категорій автовласників за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів у випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Законодавством України М(Т)СБ можуть бути надані права щодо прийняття рішень, що є обов'язковими для страховиків - членів М(Т)СБ У частині уніфікації порядку укладання та виконання договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Згідно зі ст. 13 Закону М(Т)СБ, за погодженням з органом нагляду за страховою діяльністю, встановлює єдиний зразок страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), який є формою договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Після вступу України у систему «Зелена картка» Моторне (транспортне) страхове бюро України зобов'язане робити виплати за тими збитками, які наші водії заподіють іноземним громадянам на їхній території. Становище ускладнюється тим, що врегулювання претензій повинно відбуватися відповідно до законодавства країни, в якій стався страховий випадок, незалежно від законодавства країни страхового товариства, яке видало поліс. Врегульовувати претензії інших країн, конвертувати та переводити валюту як страхові внески за кордон повинно буде М(Т)СБ. Якщо ж воно не впорається з цим завданням, то сплачувати доведеться державі. Тому при Моторному бюро створена Наглядова рада, до складу якої входять представники ряду міністерств та окремих страхових організацій, а саме:

♦ по одному представнику від Міністерства фінансів, Міністерства транспорту, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби, Уповноваженого органу, Національного банку, Держкомкордону за рішенням їхніх керівників;

♦ чотирьох представників страхових організацій за визначенням загальних зборів членів Моторного (транспортного) страхового бюро.

Наглядову раду Моторного (транспортного) страхового бюро очолює голова, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Уповноваженого органу. Організація, повноваження і порядок діяльності наглядовоїради Моторного (транспортного) страхового бюро визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наглядова рада Моторного (трансіюртного) страхового бюро України:

♦ подає на розгляд Уповноваженого органу пропозиції про вдосконалення нормативних актів, пов'язаних зі здійсненням обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

♦ скликає у разі потреби збори членів Моторного (транспортного) страхового бюро з питань вдосконалення його діяльності;

♦ розробляє механізм реалізації заходів на підставі відповідних норм чинного законодавства, а також компенсації органам

внутрішніх справ витрат, пов'язаних з оформленням документів щодо страхового випадку;

♦ здійснює інші функції, передбачені законодавством України щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності на території України.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (М(Т)СБУ) забезпечує координацію діяльності страхових організацій (виступає в ролі гаранта їх платоспроможності), а також міжнародне співробітництво у галузі страхування цивільної відповідальності автовласників.

Дія даного виду страхування передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю третіх осіб, тобто потерпілих, а з 1 січня 1998 р. - шкоди, заподіяної їх майну.

Власники авто матимуть можливість застрахувати свій майновий інтерес, пов'язаний з володінням, розпорядженням, користуванням автотранспортними засобами або ж їхнім додатковим обладнанням. По-перше, це може бути страхування від пошкодження чи знищення автомобіля, його приладів та додаткового обладнання внаслідок якоїсь ДТП. По-друге, застрахувати можна авто або ж його комплектуючі від викрадення. Є ще один вид страхування - від пошкодження, знищення автотранспортного засобу, його приладів у результаті стихійного лиха, а також від пожеж чи вибуху в автомобілі. У кожному випадку сума, на яку можна застрахувати автомобіль, може бути різною, але вона не повинна перевищувати ринкової вартості автомобіля (з урахуванням того, що договір страхування укладається терміном на рік, середній внесок становитиме від 80% до 12% справжньої вартості автотранспортного засобу).

У разі скоєння ДТП з тілесними ушкодженнями потерпілих невстановленим транспортом або викраденим транспортом страхувальника відшкодування здійснюватиметься Моторним бюро. М(Т)СБУ відшкодовує шкоду, заподіяну тільки життю і здоров'ю третьої особи. Таке відшкодування здійснюється в термін і на умовах, визначених для страховиків (страхової організації), у разі:

♦ коли транспортний засіб, який спричинив ДТП, не встановлений, або коли власник транспортного засобу, який не мав договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, був винний у скоєнні ДТП і загинув;

♦ коли ДТП сталася внаслідок керування інвалідом-громадянином України мотоколяскою або спеціально обладнаним транспортним засобом із розпізнавальним знаком «інвалід»;

♦ коли ДТП сталася внаслідок угону чи викрадення транспортного засобу страхувальника;

♦ надання страхувальником свого транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я згідно з чинним законодавством;

♦ коли страховик (страхова організація) - член М(Т)СБУ -неплатоспроможний за своїми зобов'язаннями згідно з договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

М(Т)СБУ забезпечує також відшкодування збитків, коли страховий випадок спричинений транспортним засобом, власник якого застрахував цивільну відповідальність у державі, з уповноваженою організацією якої М(Т)СБУ уклало угоду про взаємне врегулювання питань щодо відшкодування збитків.

Страхова сума встановлюється у розмірі, що дорівнює половині страхової суми за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Страховик (страхова організація) та Моторне (транспортне) страхове бюро мають право в межах, визначених законодавством України, вимагати компенсацію здійснених страхових виплат від третьої особи, страхувальника або особи, яка керувала транспортним засобом, уразі:

♦ навмисного заподіяння шкоди третій особі;

♦ керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

♦ відсутності посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

♦ коли винуватець залишив місце дорожньо-транспортної пригоди за порушення встановлених правил;

♦ коли страховий випадок стався через невідповідність технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам діючих Правил дорожнього руху України;

♦ коли страхувальник не виконав вимог договору;

♦ коли після виплати страхового відшкодування з'ясується, що страхувальник або третя особа подали неправильні відомості, які призвели до підвищення суми страхового відшкодування або безпідставної його виплати.

Якщо в судовому порядку встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася через незадовільне експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів або інші перешкоди у здійсненні руху, страховик (страхова організація) виплачує третій особі страхове відшкодування та має право отримати відповідну компенсацію від юридичних і фізичних осіб, винних у створенні таких умов.

Фінансування виконання гарантійних функцій та завдань М(Т)СБ здійснюється за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів:

♦ фонду страхових гарантій, який призначений для забезпечення платоспроможності Моторного (транспортного) страхового бюро під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав, з якими це бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань щодо відшкодування шкоди;

♦ фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд потерпілих), призначеного для здійснення розрахунків з третіми особами.

У разі несвоєчасного внесення платежів до фонду страхових гарантій і фонду потерпілих страховик (страхова організація) сплачує на користь Моторного (транспортного) страхового бюро пеню у розмірі, визначеному договором між цим бюро та його членами.

Члени Моторного (транспортного) страхового бюро зобов'язані додатково забезпечувати свою платоспроможність шляхом створення при ньому інших страхових резервних фондів на умовах, встановлених Уповноваженим органом.

Міжнародна система страхування «Зелена картка». М(Т)СБ забезпечує членство України в міжнародній системі автострахування «Зелена картка» та виконання загальновизнаних зобов'язань перед аналогічними уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи.

Запровадження страхування цивільної відповідальності автовласників - одна з основних умов вступу України до Міжнародної системи страхування «Зелена картка». «Зелена картка» - це страховий поліс цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що визнається усіма державами-членами цієї міжнародної системи.

«Зелена картка» отримала форму за кольором і формою страхового полісу, що посвідчує ці страхові правовідносини. Заснована в 1949 p., коли був підписаний Договір про Зелену картку між 13 країнами, учасницями Договору і функціонує з 1 січня 1953 р. Країни-учасниці Договору про «Зелену картку», взяли на себе зобов'язання визнавати на території будь-якої країни страхові поліси («Зеленої картки») про страхування цивільної відповідальності транспортних засобів у міжнародному автомобільному сполученні, куплених в їх власних країнах. Для отримання «Зеленої картки» необхідна заява страхувальника, права водія і документи на транспортний засіб. Страхова премія виплачується виключно у валюті, при цьому сума залежить від строку перебування за кордоном і виду транспортного засобу.

Основним елементом системи «Зелена картка» є національні бюро країн-учасниць, які організовують контроль за наявністю страхування при пересіканні кордону, а також вирішують спільно зі страховими компаніями (всередині країни і за кордоном) питання врегулювання заявлених претензій за страховими випадками. Національні бюро об'єднані у Міжнародне бюро (штаб-квартира знаходиться в Лондоні), яке координує їхню діяльність.

Завдяки запровадженню обов'язкового страхування цивільної відповідальності транспортних засобів Україна приєдналася до цієї міжнародної системи (червень 1997 р. ), основними завданнями якої є створення ефективного захисту потерпілих у ДТП за участю автовласників-нерезидентів країни, в якій трапилася така пригода. Цією системою запроваджується механізм гарантованих виплат компенсацій потерпілим з вини автовласників інших країн, що забезпечується виконанням певних умов країнами-членами системи «Зелена картка». По-перше, у таких країнах має здійснюватися обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. По-друге, у кожній країні має бути єдина організація, що здійснює врегулювання збитків, заподіяних автовласниками цієї країни на території інших держав, а також єдина організація, що врегульовує збитки автовласників-нерезидентів на території свого перебування. По-третє, держава-член системи «Зелена картка» не повинна здійснювати перешкод при трансферті вільноконвертованої валюти, що спрямовується на страхові виплати.

Згідно із Законом України «Про страхування» М(Т)СБ є організацією-гарантом із відшкодування шкоди на території країн-членів міжнародної системи автострахування «Зелена картка», спричиненої власниками (користувачами) зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники (користувачі) надали відповідним іноземним органам страховий сертифікат «Зелена картка», виданий від імені страховиків-членів М(Т)СБ на території України, спричиненої водієм-нерезидентом, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн-членів міжнародної системи автострахування «Зелена картка», за інших обставин, на умовах, визначених чинним законодавством про цивільну відповідальність власників транспортних засобів.

Взаємовідносини між Моторним страховим бюро країн-членів системи «Зелена картка» регулюється двосторонніми угодами, що укладаються за уніфікованою формою.

Якщо ДТП сталася з вини резидента однієї країни на території іншої країни, то претензії потерпілих врегульовують через національне моторне страхове бюро.

За умови, що М(Т)СБ відповідно до правил міжнародної системи автострахування «Зелена картка» здійснено відшкодування шкоди за страховика-члена об'єднання або за власника (користувача) зареєстрованого в Україні транспортного засобу, який використовував за кордоном підроблений або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат «Зелена картка» та спричинив ДТП, то відповідні витрати Моторного (транспортного) страхового бюро мають бути компенсовані такими особами в повному обсязі.

Пересування українського транспорту шляхами європейських країн без відповідного страхування - «Зеленої картки» - сьогодні неможливе. Страхувальник з моменту придбання транспортного засобу зобов'язаний укласти договір обов'язкового страхування, а в разі користування ним за межами території України ще й додатковий договір обов'язкового страхування відповідно до вимог міжнародної системи моторного страхування «Зелена картка». Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів уже понад 60 років діє в усіх країнах Західної Європи (у них практикується 100% відшкодування за «майно, життя і здоров'я»)


Читайте також:

  1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
  2. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
  3. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  4. Американська модель соціальної відповідальності
  5. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
  6. Амортизація основних засобів
  7. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  8. Амортизація основних засобів.
  9. Аналіз витрат за центрами відповідальності.
  10. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
  11. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
  12. Аналіз ефективності використання основних засобів.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Страхування відповідальності громадян | Страхування цивільної відповідальності перевізників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.128 сек.