Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Необхідність класифікації страхування. Сфери страхування

ТЕМА 2. КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ

 

План:

 

1. Необхідність класифікації страхування. Сфери страхування

2. Класифікація страхування за об'єктами

3. Форми проведення страхування. Порівняльна характеристика обов'язкового і добровільного страхування

4. Системи страхування та франшизи

 

 

Широкий спектр страхових відносин передбачають необхідність класифікації страхування - це система поділу страхування на сфери діяльності, га­лузі, підгалузі та види, які розміщені таким чином, що кожна наступ­на ланка класифікації є частиною попередньої. У страховій справі виділяють три сфери діяльності: страхування; співстрахування; перестрахування.

Співстрахувапня означає, що об'єкт страхування може бути зас­трахований за одним договором декількома страховиками. У договорі вказуються права і обов'язки кожного страховика. Один із страховиків може представляти інтереси інших страховиків, все одно залишаючись відповідальним у розмірі своєї частки.

Перестрахування означає страхування одним страховиком (це­дентом) ризику виконання всіх або частини своїх зобов'язань перед стра­хувальником у іншого страховика (цесіонара або перестрахувальника). При цьому страховик (цедент) залишається відповідальним перед стра­хувальником у повному обсязі взятих на себе зобов'язань, а перестраховик укладає договір перестрахування тільки із страховиком (цеден­том).

Основною, визначальною є сфера самого страхування, оскільки лише за наявності страхових відносин є потреба у співстрахуванні і пе­рестраховуванні. Звідси, визначальною є класифікація, насамперед, стра­хування.

Існують різні підходи до класифікації страхування. Найбільш поши­реним є підхід, за яким класифікація страхування здійснюється за істо­ричною, економічною та юридичною ознаками.

Класифікація за історичною ознакою пов'язана із виділенням етапів розвитку і появи тих чи інших видів страхування. Вона передбачає поділ страхування на: морське страхування (з 14століття); страхування життя (з 16століття); страхування від вогню (з 17століття); страхування від нещасних випадків (з 19століття); страхування транспортних засобів (з 20 століття).



Интернет реклама УБС

Класифікація за економічними ознаками передбачає декілька варі­антів залежно від цілей класифікації:

а) за спеціалізацією страховика або сферами його діяльності страхування поділяють на: страхування життя; загальні (ризикові) види страхування.

Наведена класифікація має важливе значення для формування та розміщення страхових резервів страховика;

б) за об'єктами страхування, на які спрямований страховий захист, виділяють: галу зі; підгалузі; види страхування. Така класифікація є найбільш поширеною у практиці вітчизняних стра­ховиків і її покладено в основу розробки всіх страхових послуг(страхових продуктів);

в) за родом небезпеки або страхових ризиків виділяють страху­вання: автотранспортне; морське; авіаційне і космічне; ядерних ризиків; кредитних ризиків тощо.

г) за статусом страховика виділяють страхування: державне; комерційне; взаємне. Наведена класифікація використовується переважно для забезпечення державного регулювання страхової діяльності;

д) за статусом страхувальника передбачено поділ страхування залежно від того, чиї інтереси обслуговує страховик, а саме: юридичних осіб; фізичних осіб.

Класифікація за юридичними ознаками передбачає декілька підходів: виділення певних класів страхування відповідно до міжнародних норм, за якими в багатьох країнах світу проводиться ліцензування стра­хової діяльності. Так, згідно з директивами ЄС з 1978 року країни-члени цієї організації використовують класифікацію, яка охоплює 7 класів дов­гострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального стра­хування, а саме:

Клас 1. Страхування життя і щорічної ренти (ануїтетів).

Клас 2. Страхування до шлюбу і народження дитини.

Клас 3. Зв'язане довгострокове страхування життя.

Клас 4. Безперервне страхування здоров'я.

Клас 5. Тонтіни.

Клас 6. Страхування виплати капіталу.

Клас 7. Страхування пенсій; загальні види страхування:

Клас 1. Страхування від нещасних випадків.

Клас 2. Страхування на випадок хвороби.

Клас 3. Страхування наземних транспортних засобів.

Клас 4. Страхування залізничного транспорту.

Клас 5. Страхування авіаційної техніки.

Клас 6. Страхування суден.

Клас 7. Страхування вантажів (товарів у дорозі).

Клас 8. Страхування від пожеж і стихійного лиха.

Клас 9. Страхування власності.

Клас 10. Страхування відповідальності власників моторизованих транспорт­них засобів.

Клас 11. Страхування відповідальності власників авіаційної техніки.

Клас 12. Страхування відповідальності власників суден.

Клас 13. Страхування загальної відповідальності.

Клас 14. Страхування кредитів.

Клас 15. Страхування поручительств (застави).

Клас 16. Страхування фінансових втрат.

Клас 17. Страхування судових витрат.

Клас 18. Страхування фінансової допомоги.

Згідно з Законом України "Про страхування" виокремлює такі види страхування:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров 'я);

4) страхування здоровая на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського, внутрішнього водного транспорту та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків таризиків стихійних явищ; 11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9) ;

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспор­ту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (вклю­чаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаю­чи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж пе­редбачена видами 12,13,14);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування.

Наведена класифікація значною мірою наближена до міжнародних стандартів; поділ страхування за формами його проведення - на обов'язко­ве і добровільне. Добровільні види страхування визначені статтею 6, а обов'язкові види - статтею 7 Закону України "Про страхування" (2001 p.).

В Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

10) страхування засобів водного транспорту;

11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; (Пункт 12 частини першої статті 7 в редакції Закону N 2893-III від 13.12.2001)

13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

14) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України “Про угоди про розподіл продукції” ;

17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України “Про нафту і газ” ;

19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

21) страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров’я за рахунок коштів ліцензіатів;

22) страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

23) страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;

24) страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

26) страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

31) страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;

32) страхування відповідальності морського судновласника;

33) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

34) страхування відповідальності виробників (постачальників)

продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам; (Частину першу статті 7 доповнено пунктом 34 згідно із Законом N 2775-III від 15.11.2001)

35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування. (Частину першу статті 7 доповнено пунктом 35 згідно із Законом N 898-IV від 05.06.2003)

35) страхування фінансової відповідальності управителя майном за збитки при здійсненні управління цим майном; (Частину першу статті 7 доповнено пунктом 35 згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003)

36) страхування від ризиків загибелі або пошкодження нерухомості, набутої в результаті управління майном; (Частину першу статті 7 доповнено пунктом 36 згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003)

37) страхування фінансових ризиків неотримання, невчасного отримання та отримання не у повній сумі платежів за договорами про іпотечні кредити та платежів за іпотечними сертифікатами; (Частину першу статті 7 доповнено пунктом 37 згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003)

38) страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” ; (Частину першу статті 7 доповнено пунктом 38 згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003)

39) страхування відповідальності забудовника перед третіми особами відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”. (Частину першу статті 7 доповнено пунктом 39 згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003)

Виходячи із наведених підходів до класифікації можна зробити вис­новок про те, що в основу класифікації страхування закладені розбіж­ності: у сферах діяльності страхових компаній, у підходах щодо забез­печення страхового захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб, у визначенні об'єктів страхування, а також у формах проведення страхування.


Читайте також:

  1. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  2. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  3. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  4. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
  5. Антагоністичні - критеріальні класифікації надто спрощені, тому дослідники
  6. Антропогенні забруднення біосфери
  7. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
  8. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
  9. Базові та прикладні класифікації
  10. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
  11. Будова атмосфери
  12. Будова атмосфери

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Роль страхування в системі економічних відносин | Класифікація страхування за об'єктами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.