Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Особливості фінансово-економічної діяльності страховика

ТЕМА 13 Фінансово-економічна діяльність страхової компанії

 

1. Особливості фінансово-економічної діяльності страхо­вика.

2. Склад та економічний зміст доходів страховика.

3. Склад та економічний зміст витрат страховика.

4. Фінансові результати страховика.

5. Оподаткування страховиків.

 

Особливості організації фінансів страхових компаній випливають із такого: страхові компанії реалізують на ринку особливий товар, а саме: страховий захист, за що отримують певну плату. При цьому страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, і лише після цього зазнає витрат, пов'язаних з компенсацією збитків за укладеними договорами страхування, тобто існує розрив в часі між .моментом одержання доходів і моментом падання страхової послуги; страхові компанії мають свої особливі доходи, які формуються за рахунок страхових внесків, а також: доходів від інвестування коштів страхових резервів; витрати страховика пов'язані з необхідністю виплати страхових відшкодувань і страхових сум, а також із проведенням самого страхування; фінансові результати страховика формуються окремо за рижиковими видами страхування та страхуванням життя; для забезпечення платоспроможності та виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками страхові компанії формують страхові резерви та здійснюють перестрахувальні операції.

 

2. Склад та економічний зміст доходів страховика

 

Розглядаючи доходи страховика, слід з'ясувати їх склад та джерела. Доходи страховика формуються від основної (страхової) діяльності, від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів та від інших операцій.

До доходів від страхової діяльності відносять страхові премії за договорами страхування та перестрахування, комісійні винагороди за перестрахування, частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками, повернуті суми з централізованих страхових резервних фондів, повернуті суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій (рис. 13.2).



Интернет реклама УБС

Страхові премії (платежі) є первинним доходом страховика та основою подальшого обороту коштів, джерелом фінансування інвестиційної діяльності. При цьому доходом є зароблені страхові платежі, які визна­чаються за такою формулою

ЗСП = СНСПЗВП + СНЗСП ПОЧ1ВП -СНЗСПКЗВЛ,

Де ЗСП -зароблені страхові премії;

СНСПЗВ п - сума надходжень страхових платежів за звітний період;

СНЗСП поч зв п -сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду;

СНЗСП к и п -сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

До доходів від інвестування відносять відсотки, сплачені стра­ховикам за довгострокове кредитування житлового будівництва, дохо­ди від участі у прибутку перестраховиків, відсотки на суму залишку коштів на рахунках, відсотки за облігаціями, дивіденди за акціями, від­сотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку.

Інші доходи - це доходи від врегулювання безнадійної заборгованості, від здавання майна в оренду, курсові різниці, від індексації та передачі (продажу) основних засобів і нематеріальних активів, від надання консультаційних послуг, штрафи, пені, інші доходи.

Доходи страховика від основної діяльності Страхові премії за договорами страхування Страхові премії за договорами перестрахування Комісійні винагороди за перестрахування Частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками Повернуті суми з централізованих страхових резервів Повернуті суми технічних резервів, інших, ніж: резерв незароблених премій

Доходи страховика від інвестування і розміщення тимчасово вільних резервів Відсотки, сплачені страховикові за надання довгострокових інвестиційних кредитів, включаючи довгострокове кредитування житлового будівництва Участь у прибутку пере страховиків Відсотки за облігаціями Дивіденди за акціями Відсотки, що їх нараховує банк на суми залишку коштів на поточному рахунку Відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку Інші доходи страховика Від надання консультаційних послуг Від врегулювання безнадійної заборгованості У вигляді позитивного результату перерахунку іноземної валюти порівняно з балансовою вартістю на кінець звітного періоду Штрафи, пені, інші доходи Від індексації та передачі (продажу, обліку та інших видів відчуження) основних фондів і нематеріальних Від здавання майна в оренду (оперативний або фінансовий лізинг) Від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяний збиток

 

3. Склад та економічний зміст витрат страховика

 

Витрати страховика пов'язані із двоїстим характером його діяльності, яка передбачає проведення власне страхування(страхових операцій) і виконання страховиком ролі активного інвестора, тобто інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів та власних коштів. Виділяють: витрати на проведення страхових операцій, що становлять собівартість страхової послуги; витрати на проведення інших операцій, які супроводжують одержання доходів від інвестування й розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів.

У широкому розумінні собівартість - сукупність усіх витрат стра­ховика з надання послуг, як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість - це витрати страховика на ведення страхової справи.

Витрати на проведення страхових операцій складають від 60 до 90 відсотків їх загального розміру. За економічним змістом їх поділяють на три великі групи: з виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування і перестрахування; витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування; витрати на утримання страхової компанії.

Найважливіша стаття витрат страховика, що виправдовує його існу­вання - виплати страхових відшкодувань (за умовами майнового страху­вання, страхування відповідальності і підприємницьких ризиків) і страхових сум (за умовами особистого страхування). Це ті витрати, які, відповідно до структури тарифної ставки, забезпечуються нетто-преміями страхових тарифів.

Друга і третя група витрат об'єднуються поняттям "витрати на ведення страхової справи". Вони є основним складовим елементом навантаження як складової частини страхового тарифу і мають свої специфічні особливості.

Витрати на обслуговування процесу страхування і пере­страхування в спеціальній економічній літературі і в страховій практиці поділяють на аквізиційні, інкасаційні,ліквідаційні.

Разом із страховими виплатами зазначені витрати відрізняють витрати страховика від витрат інших суб'єктів господарювання.

Витрати на утримання страхової компанії - це ті самі адмі­ністративно-управлінські витрати, які має будь-який суб'єкт господарювання: заробітна плата персоналу компанії з нарахуваннями, плата за оренду приміщення, оплата комунальних послуг, послуг зв'язку, витрати на відрядження, утримання й обслуговування транспорту, амортизаційні відрахування та ін., які відповідно до чинного законодавства відносяться на собівартість страхової діяльності. Управлінські витрати можуть поділятись на загальні витрати управління і витрати з управління майном. Вони не пропорційні зібраним страховим платежам (рис. 13.8). Страховики несуть також витрати, пов'язані із забезпеченням процесу інвестування і розміщення тимчасово вільних грошових коштів, тобто з управління своїми активами. Інші витрати, що пов'язані з управлінням активами, - це оплата послуг фінансово-кредитних установ, які діють на ринку цінних паперів; витрати, пов'язані з одержанням доходів від інших (крім страхових та інвестиційних) господарських операцій.

Окремо виділяють організаційні витрати, пов'язані із заснуванням страхової компанії. Вони по суті є активами страховика, тобто його інвестиціями.

В спеціальній економічній літературі витрати на проведення страху­вання і перестрахування (основної діяльності) за своїм еквівалентним змістом поділяють на: постійні і змінні; залежні і незалежні; загальні і часткові.

Змінні витрати відносяться до окремих видів страхування (страхового полісу). Постійні витрати не можуть бути віднесені на окремий вид, а розподіляються на весь портфель укладених договорів страхування. Поняття постійних і змінних витрат використовують в актуарних розрахунках за договорами страхування з терміном дії більше 1 року. У діяльності страховика змінні витрати займають основне місце, тоді як питома вага постійних витрат доволі незначна.

Витрати на ведення справи можуть бути пов'язані і не пов'язані із зміною страхової суми. Деякі з них можуть мати одночасно характер залежних і незалежних.

У вітчизняній страховій практиці у складі витрат страховика не виокремлюються специфічні витрати.

Загальний обсяг витрат страховика впливає на фінансовий результат діяльності страховика.

 

 


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  9. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  10. Автоматизація метрологічної діяльності
  11. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  12. Аграрне виробництво і його особливості

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методика розрахунку страхових тарифів | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.