МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Принципи і типи соціально-трудових відносинОсновний принцип – законодавче забезпечення прав у соціально-трудовій сфері, визначення суб’єктів, а також контроль за дотриманням цих прав. Принцип солідарності – ідеал, вироблений людством у процесі його соціально-економічного розвитку, – припускає спільну відповідальність людей, засновану на особистій відповідальності і згоді, єдності і спільності інтересів. Принцип субсидіарності ґрунтується на особистій відповідальності, однак згідно з цим принципом перевага надається самозахисту порівняно із зовнішньою допомогою. Субсидіарність спрямована на посилення мотивів людей до самореалізації та самозабезпечення і відвернення спроб перенести відповідальність за своє життя на державу або суспільство. У соціально-трудових відносинах на всіх рівнях не лише заохочуються прояви почуття власної гідності, сили, особистої відповідальності, але й створюються умови для реалізації цих мотивів. Принцип партнерства припускає здійснення захисту своїх інтересів суб’єктами соціально-трудових відносин і їхню самореалізацію в політику узгодження взаємних пріоритетів. Принцип загальності повинен бути визначальним у механізмі соціального захисту. Передбачає необхідність поширення дії соціального захисту на всіх осіб: працюючих, безробітних, непрацездатних, незалежно від соціального статусу. Принцип адресності має актуальне значення на етапі реалізації соціального захисту. Законодавча практика найчастіше має декларативну форму. При цьому існує ряд законів і положень, практичне втілення яких відсутнє. Слідом за прийняттям законодавчих норм необхідні механізми і адресні програми їхньої реалізації. Принцип інтегрованості містить у собі обов’язковість взаємозв’язку і взаємодії усіх форм, елементів і методів соціального захисту, організацію їх у єдину систему на всіх рівнях і структурних ланках суспільного життєзабезпечення. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв’язання проблем класифікують за типами. Визначають два основних типи соціально-трудових відносин: патерналізм та соціальне партнерство. Патерналізм, або державний патерналізм характеризується тим, що головна роль у соціально-трудових відносинах відводиться державі. Однак патерналізм може сформуватися і на рівні підприємства на основі жорсткої регламентації соціально-трудових відносин. В окремих випадках патерналізм може бути високоефективним, як наприклад, на підприємствах Японії, але він має і негативні наслідки, приміром, пасивність у трудовій поведінці. Більш прогресивним типом соціально-трудових відносин є соціальне партнерство. Вищезгадані типи соціально-трудових відносин, звичайно, не існують у чистому вигляді. Реально в рамках визначеного рівня (держави, підприємства, структурного підрозділу) і часу соціально-трудові відносини виступають у формі моделей, що комбінують властивості охарактеризованих вище основних типів цих відносин. Соціально-трудові відносини в сфері праці класифікуються: § за змістом діяльності на виробничо-функціональні, професійно-кваліфікаційні, соціально-психологічні, суспільно-організаційні; § за суб’єктами на міжорганізаційні (організація – організація), внутрішньоорганізаційні, внутрішньовиробничі (організація – особа; особа – особа – особа); § за об’ємом владних повноважень на відношення по горизонталі та відношення по вертикалі; § за характером розподілу доходів – у відповідності з трудовим внеском, не у відповідності з трудовим внеском; § за ступенем регламентування на формальні (офіційно оформлені), неформальні (офіційно не оформлені); § за способом спілкування на безособисті, міжособисті. Активізація діяльності регіональних структур і міських служб зайнятості та їх співпраці з підприємствами в останні часи свідчить про перенесення тягаря регулювання соціально-трудових відносин на мезо- та мікрорівні, що відповідає загальносвітовим тенденціям розвитку соціального партнерства. Аналіз різних складових соціально-трудових відносин та досвіду їх практичної реалізації дозволяє визначити наступні завдання вдосконалення соціально-партнерських відносин в Україні: § вдосконалити механізм надання дотацій підприємствам для створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних громадян; § ліцензувати та відкривати нові професії в учбових закладах, які мають попит на ринку праці, планувати набір абітурієнтів з урахуванням ринкового попиту, а не можливостей закладу; § вдосконалити організаційно-правову базу та процедуру контролю за змістом колективних договорів при їх реєстрації; § сформувати систему постійного моніторингу виконання регіональних угод і колективних договорів на підприємствах, організаціях; § здійснити систему заходів адміністративного, правового, економічного, пропагандистського характеру щодо скорочення обсягів «прихованого» безробіття, легалізації «тіньової» зайнятості в сфері малого бізнесу та підприємництва; § прискорити розвиток соціального партнерства на мікрорівні, стимулювати роботодавців, у тому числі недержавного сектору, до участі в реалізації державної, регіональної та місцевої політики зайнятості; § розробити дійові механізми сприяння втіленню принципів концепції сталого розвитку України на регіональному рівні.
Контрольні запитання: 1. У чому сутність соціально-трудових відносин? 2. Охарактеризуйте основні типи соціально-трудових відносин. 3. Які ви знаєте принципи соціально-трудових відносин? 4. Охарактеризуйте сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин?
Читайте також:
|
||||||||
|