Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Тема. Вимірювальні механізми різних систем

План

1 Вимірювальні механізми магнітоелектричної системи

2 Вимірювальні механізми електромагнітної системи

3 Вимірювальні механізми електродинамічної системи

4 Вимірювальні механізми феродинамічної системи

5 Вимірювальні механізми індукційної системи

6 Вимірювальні механізми вібраційної системи

7 Вимірювальні механізми теплової системи

8 Вимірювальні механізми електростатичної системи

 

У вимірювальних механізмах магнітоелектричної системи (рис. 4.1) обертовий момент, який пересуває рухому ча­стину приладу, виникає в результаті взаємодії магнітно­го поля, створюваного постійним магнітом 2, і електрич­ного струму, який проходить по витках обмотки, що містяться в цьому полі.

У більшості таких механізмів ця обмотка рухома, виконана у вигляді рамки 6, закріпленої на кернах 9, які вільно обертаються у підп'ятниках 10, розміщених на крон­штейнах 5. Струм до рухомої обмотки надходить по спіральних пружинах 8, які створюють протидійний момент при повороті рамки. Кут відхилення рухомої частини вимірювального механізму при вимірюванні відповідає рівності обертового моменту, створюваного рамкою, й мо­менту протидії, що виникає від дії пружин.

Для створення рівномірного поля в зоні переміщення активних сторін обмотки рамки вимірювальний механізм має центральний масивний циліндр 3, який виготовлено з магнітом'якого матеріалу, як і частини 1 і 4 вимірювально­го механізму. Для врівноважування рухомої частини зі стрілкою 7 використовують врівноважувальні тягарці 11. Обмотка рамки 6 може бути намотана на каркас, виго­товлений з алюмінію, але іноді рамка може бути й безкар-касною.


Постійний магніт 2 виготовлено з магнітотвердого матеріалу, який має значну залишкову індукцію та велику коерцитивну силу (це — вольфрамова або хромова сталь, чи нікельалюмінієві сплави). Для багаторічного збереження незмінності показів приладу з таким вимірювальним ме­ханізмом магніти проходять спеціальну обробку (штучне старіння), після чого магнітна індукція у повітряному проміжку вимірювального механізму (саме там, де пересува­ються активні частини рамки) практично не залежатиме від часу і майже не залежатиме від коливань температури. Че­рез наявність значної величини магнітної індукції у повітряному проміжку на такі вимірювальні механізми май­же не впливають зовнішні магнітні поля.



Интернет реклама УБС

Каркас рамки являє собою не тільки конструктивну деталь вимірювального механізму, а й виконує функції демпфера, що зменшує час заспокоювання коливань ру­хомої частини механізму. Така дія каркаса рамки пояс­нюється тим, що під час переміщування її у повітряному проміжку в каркасі індукується ЕРС та з'являється струм, який створює обертовий момент, спрямований проти напрямку руху, що заважає коливанням рухомої частини і зменшує їх тривалість.

Керни, на які спирається рухома частина, зроблено з високоякісної сталі. Для зменшення тертя між кернами і підп'ятниками їх старанно полірують. Ці керни запресову­ють в алюмінієві букси, основу яких приклеюють до рамки. Пружини, які створюють протидійний момент та крізь які подається струм до обмотки рамки, виготовляють із бронзи та прилютовують кінцями до пружинотримачів, два з яких встановлено на рамці та з'єднано з кінцями її обмот­ки, а два інших встановлено на нерухомій частині приладу. Один із цих пружинотримачів механічно з'єднаний з ко­ректором приладу, що дає можливість, повертаючи ко­ректор іззовні, дещо змінювати початкове положення рам­ки, а з нею і покажчика приладу.

Підп'ятники, в яких обертаються керни, виготовля­ють з агату чи корунду й старанно полірують, аби зменши­ти тертя при взаємодії з кернами.

Завдяки тому, що робочий магнітний потік вимірюваль­ного механізму створюється постійним магнітом і магнітна індукція у повітряному проміжку досить велика, величина електричного струму, що проходить по витках обмотки рам­ки, може бути незначною (звичайно від кількох десятків мікроамперів до кількох міліамперів). Потужність, спожива­на магнітоелектричними механізмами, також незначна. В той же час величина обертового моменту таких механізмів досить велика, і відношення створюваного ними моменту до маси їхніх рухомих частин, яке характеризує добротність приладів, у них значно більше, ніж у вимірювальних ме­ханізмів інших систем. А чим більша добротність приладу, тим меншою буде його похибка від впливу тертя у підп'ят­никах.

На основі магнітоелектричних електровимірювальних приладів виробляють прилади практично всіх класів точ­ності (починаючи з класу 0,1).

Якщо магнітоелектричний вимірювальний механізм ви­користовують у приладі відносно невисокого класу точ­ності, то він може мати постійний магніт, який розміщено всередині рамки (замість циліндра 3). Цей магніт має бути намагніченим по діаметру. В цьому випадку необхідність у зовнішніх постійних магнітах відпадає, завдяки чому можуть бути значно зменшені зовнішні розміри і маса вимірю­вального механізму, а з ним — і всього приладу.

Магнітоелектричні прилади використовують для вимірювань на постійному струмі. Вони найчутливіші та здатні забезпечити найбільшу точність вимірювань порівняно з приладами всієї решти систем; широко ви­користовуються як гальванометри, мікро- та міліампер­метри, амперметри, вольтметри та омметри. У сполученні з напівпровідниковими випрямлячами во­ни широко використовуються і для вимірів на змінному струмі (взяти хоча б добре відомі багатофункціональні прилади — тестери, що здатні вимірювати величини на­пруг і струмів як на постійному, так і на змінному струмі, та ще (за наявності у приладі гальванічних еле­ментів) й електричні опори).

У приладів електромагнітної системи вимірювальний ме­ханізм (рис. 4.2) складається з котушки 1, встановленої на нерухомій основі 2, та осердя 4, закріпленого на осі 6, ра­зом зі стрілкою 3, крилом повітряного заспокоювача 7 та врівноважувальними тягарцями 9. У торцях осі 6 запресова­но керни 11, які упираються у підп'ятники 12. До пружино-тримача рухомої частини прилютовано один кінець про-тидійної пружини 8. Інший кінець цієї пружини прилюто­вано до пружинотримача, встановленого на важелі коректо­ра 5, призначеного для встановлення вказівника (стрілки 3) на нульову позначку шкали. До каркасу котушки / звичай­но прикріплене нерухоме осердя 10, яке використовують для деякого збільшення величини обертового моменту та для регулювання характеру шкали і встановлення потрібно­го найбільшого кута відхилення стрілки приладу за номінальної величини струму, що проходить по обмотці ко­тушки.

Якщо по обмотці котушки протікає струм, рухоме осер­дя 4 втягується в щілину котушки й рухома частина повер­тається, пересуваючи стрілку приладу вздовж його шкали.

Стрілка має стати нерухомою в положенні, де обертовий момент, створений силою втягування рухомого осердя у щілину котушки 1, буде врівноважений протидіючим мо­ментом пружини.

Щоб коливання рухомої частини вимірювального ме­ханізму (які обов'язково виникають за різкої зміни величи­ни струму в обмотці котушки 1) якомога швидше заспо­коїлися, вимірювальний механізм має повітряний заспокоювач, що складається з крила 7, закріпленого на рухомій частині, та камери з кришкою, всередині якої це крило рухається, маючи з усіх боків вузькі щілини, що відділяють це крило від стінок камери та кришки.

За належної якості матеріалу рухомого осердя 4, як і не­рухомого (а їх виготовляють, звичайно, з пермалою і відповідно термообробляють), електровимірювальні прилади, створені на основі таких електромагнітних вимірювальних механізмів, можуть бути використані для вимірювань у колах як постійного, так і змінного стру­му. В останньому випадку по шкалі приладу, градуйо­ваній на постійному струмі, зчитуватиметься ефективне значення змінного струму.

Вимірювальний механізм електромагнітної системи ви­користовують у:

• міліамперметрах; • амперметрах; • вольтметрах.

Вимірювальні прилади електромагнітної системи ви­готовляються як лабораторні класів 0,5 і 1,0, так і як щитові класів 1,5; 2,5 і 4,0.

В енергетиці прилади цієї системи мають чи не найбільше поширення.

У вимірювальних механізмах електродинамічної системи (рис. 4.3.) обертовий момент, що діє на рухому, частину, виникає при взаємодії струму, який протікає у проводі багатовиткової обмотки-рамки, закріпленої на осі рухо­мої частини механізму, з магнітним полем, створюваним нерухомою обмоткою.

 

 

Вимірювальний механізм складається з нерухомої обмотки 1, рухомої обмотки-рамки 2, закріпленої на осі 6, яка повертається разом з нею. На цій же осі закріплено стрілку 5, сегмент (чи крило) заспокоювача коливань 4 та деталі, що тримають спіральні пружини. До цих деталей прилютовано також проводи, що йдуть від рамки 2. Зовнішні кінці цих пружин прилютовано до струмопідводів, розміщених на ізоляційних втулках, встановлених на основі вимірювального механізму. Вісь рухомої частини приладу 6 встановлено на кернах у підп'ятниках 8. Сегмент заспокою­вача 4 при повороті рухомої частини приладу переміщується між полюсами магніту З заспокоювача коливань. Пружини, по яких здійснюється струмопідведення до рамки, створю­ють момент протидії обертовому моментові вимірювально­го механізму.

Електродинамічні вимірювальні механізми застосовують у ватметрах, де вони забезпечують рівномірну шкалу. Ці механізми використовують також у амперметрах і вольт­метрах. У цих випадках одержати рівномірну шкалу не­можливо.

Вадою електродинамічних приладів є значна спожива­на потужність. Це зумовлено необхідністю створення їхніми обмотками великих магніторушійних сил, потрібних для створення достатньої величини обертових моментів у разі замикання магнітних потоків у повітрі, де діє значний магнітний опір.

Саме через великий магнітний опір шляху, по якому за­микаються лінії магнітного потоку, в електродинамічних приладах, навіть за значної потужності власного споживан­ня, неможливо створити велику магнітну індукцію. Через це зовнішні магнітні поля можуть суттєво впливати на покази таких приладів. Тому вимірювальні механізми електроди­намічної системи потребують надійного захисту від впливу сторонніх магнітних полів. Найчастіше такий захист здійснюється шляхом магнітного екранування — вміщення вимірювального механізму всередині сталевої ємності 7 з декількома щілинами і отворами для проходу через них стрілки, струмопідводів та вентиляції. У лабораторних при­ладах використовують навіть подвійне (а то й потрійне) ек­ранування, за якого зовнішній екран вироблено з м'якої сталі, а внутрішній — з матеріалу, що має надзвичайно ви­соку магнітну проникність — з пермалою, який попередньо пройшов відповідну термічну обробку.

У вимірювальних механізмах феродинамічної системи (рис. 4.4) обертаючий момент створюється завдяки взаємодії струму, що протікає в рухомій рамці, з магнітним потоком, створюваним нерухомою обмоткою 3, розміще­ною на феромагнітному осерді. Активні сторони рамки 1 розміщено у вузькій щілині між полюсами магнітопроводу 4 і циліндричним сталевим осердям 2, яке є непорушним і міститься всередині рамки. Струм до рамки підводиться че­рез спіральні пружини 5.

Завдяки малому магнітному опорові магнітного кола (бо на більшій частині магнітного кола магнітний потік прохо­дить по феромагнітному осердю) магніторушійна сила, що створюється нерухомою обмоткою 3, може бути відносно невеликою. Також незначною буде і потужність, споживана вимірювальним приладом, де застосовано подібний вимірювальний механізм.

 

 

Щоб прилади з подібним механізмом можна було засто­совувати як на постійному, так і на змінному струмі, феро­магнітний магнітопровід 4 виконано шихтованим із тонких сталевих пластин. Циліндричне осердя 2 також виконують із тонких сталевих дисків.

Феродинамічні прилади, виконані на основі подібних вимірювальних механізмів, можуть мати невеликі розміри, їх покази практично не залежать від впливу зовнішніх магнітних полів. Але щоб вони успішно працювали на змінному струмі, треба, щоб сталеві пластини, які застосо­вують у вимірювальних механізмах, мали невелику коерци­тивну силу та малу потужність втрат при змінному струмі в обмотках.

На основі феродинамічних вимірювальних механізмів виробляють ватметри, вольтметри й амперметри. У зв'язку з тим, що струм до обмотки рамки подається по тонких пружинках, у випадках, коли цей вимірювальний механізм застосовують у амперметрах, необхідне викорис­тання внутрішніх шунтів, якими проходить більша частина вимірюваного струму, а до рамки відгалужується лише не­значна його частина, допустима для протікання пружинами без істотного їх нагрівання.

У вимірювальних механізмах індукційної системи, які пра­цюють тільки на змінному струмі, обертовий момент рухо­мої частини створюється внаслідок взаємодії змінного магнітного потоку зі струмами, індукованими в замкненій обмотці, диску чи у циліндрі зі струмопровідного неферо-магнітного матеріалу.

В індукційному вимірювальному механізмі з диском, що показаний на рис. 4.5, діють два змінних магнітних по­токи — Фь створений дією обмотки 1, що міститься на магнітопроводі 2, та Ф2, створений дією обмоток З, розміщених на магнітопроводі 4.

Обидва магнітопроводи з обмотками — нерухомі. Рухо­ма частина вимірювального механізму складається з алюмінієвого диска 9, закріпленого на осі 10, що обер­тається в підп'ятниках 11.

При використанні індукційного вимірювального ме­ханізму в приладах зі стрілкою момент протидії, що діє на рухому частину, створюється пружиною 7. Заспокоєння коливань рухомої частини створюється магнітоіндукційним заспокоювачем коливань 8.

При використанні індукційного вимірювального ме­ханізму в лічильниках електричної енергії змінного струму, що буває найбільш вірогідним в умовах енергетичного підприємства, пружина 7 відсутня, а протидійний момент створюється тим пристроєм, що й у тільки-но розглянутому випадку був використаний для заспокоювання коливань, тобто магнітом заспокоювача 8. За такого використання вимірювального механізму обмотка 1 звичайно вмикається на напругу джерела змінного струму, а обмотка 3 — у коло струму, який проходить від джерела до споживача.

 

 

У цьому разі величина обертового моменту, створюваного ме­ханізмом, буде пропорційна споживаній потужності, як і швидкість обертання диска. Показання лічильника кількості обертів 6, зв'язаного з віссю рухомої частини черв'яком 5, будуть пропорційні величині споживаної ак­тивної енергії, яка надійшла від джерела до споживача. Індукційні вимірювальні механізми широко застосову­ють у лічильниках електричної енергії змінного струму, проте їх можна також застосовувати у ватметрах, вольт­метрах і амперметрах.

У вольтметрах і амперметрах обидві обмотки механізму 1 і 3 мають бути виконані на одну й ту саму величину струму: у вольтметрів — на десятки міліампер, а у ампер­метрів — на номінальний струм, контрольований цим ам­перметром.

Завдяки невеликій довжині ділянок проходження магнітного потоку в немагнітному середовищі (через повітря та алюміній) потрібна магніторушійна сила обмоток цього механізму та споживана ними потужність — невеликі. Разом з тим обертовий момент, створений такими вимірю­вальними механізмами, достатньо великий, що зумовлює значну надійність і довговічність вимірювальних приладів.

У вимірювальних механізмах вібраційної системи (рис. 4.6) використовується явище механічного резонансу коливань пружних пластин, збуджуваних дією електромагніта змінно­го струму. Вимірювальний механізм складається з електро­магніта 4, якоря електромагніта 3, закріпленого на стрижні 2, що зв'язаний з основою приладу 5 стрічковими пружина­ми 1. До стрижня 2 прикріплені пружні пластини 8, часто­та власних коливань яких налаштовується за допомогою на­паювання різної кількості припою 7 на кінці пластин. При подачі на обмотки електромагніта змінної напруги якір З починає вібрувати з частотою вдвоє більшою за частоту на­пруги, що живить обмотки (бо якір за один період напруги двічі притягується й двічі відпускається при переході стру­му в обмотках через нуль).

Вібрація якоря через стрижень 2 передається пружним пластинам 8. Проте значна амплітуда вібрації спос­терігається лише у тієї пластини, власна частота коливань якої збігається з частотою коливань стрижня (тобто у якої власна частота коливань вдвоє більша за частоту напруги, прикладеної до обмотки електромагніта).

На основі подібних вібраційних вимірювальних ме­ханізмів створені частотоміри.

 

 

Шкалу 6 у них розташовано паралельно до ряду відігну­тих пластин 8 і градуйовано за частотою напруги, що жи­вить електромагніт. Про величину вимірюваної частоти дізнаються з того, проти якої з позначок шкали спос­терігається найбільша амплітуда вібрації відігнутого кінця пластини.

У простіших конструкціях таких вимірювальних ме­ханізмів електромагніт, який живиться напругою вимірюва­ної частоти, може збуджувати коливання пружних сталевих пластин шляхом

безпосередньої дії на них своїм магнітним полем.

Вібраційні частотоміри, виконані на основі вимірюваль­них механізмів вібраційної системи, застосовують на ча­стотах від декількох десятків герц до 1500... 1600 Гц.

У вимірювальних механізмів теплової системи (рис. 4.7) кутове переміщення рухомої частини з покажчиком (стрілкою) відбувається під дією пружних сил натягнутої пружини 1 у разі деформації металевого дроту, крізь який проходить вимірюваний струм.

 

У цьому механізмі рухома частина складається з роли­ка 2, стрілки 3 та сектора заспокоювача коливань 8, закріплених на осі з кернами 6. Рухома частина механізму зв'язана з основою приладу через металевий дріт 5, гнучкі нитки 7 і пружину 1. Гнучка нитка 7 охоплює ролик 2 і перебуває завжди у натягнутому стані внаслідок дії сил пружності пружини 1 і металевого дроту 5, з яким вона ме­ханічно з'єднана гнучкою ниткою 7. Металевий дріт 5 прикріплено до ізольованих від основи приладу затиска­чів 4, котрі приєднують до контрольованого приладом елек­тричного кола. Якщо прилад використовують як амперметр, то затискачі 4 приєднують у електричне коло послідовно зі споживачем, величину струму якого вимірюють.

Якщо ж такий вимірювальний механізм застосовувати у вольтметрі, то один із його затискачів приєднують до резистора додаткового опору, а вільні затискачі вимірю­вального механізму і вказаного резистора приєднують до тих точок електричного кола, між якими потрібно вимірю­вати напругу.

Звичайно товщини дроту 5 у вимірювальних механізмах амперметра і вольтметра мають суттєво відрізнятися. У ме­ханізму, який бажано використати для амперметра, цей дріт має бути значно товщим за той, який бажано використати для вольтметра, бо йому належить витримати нагрів кон­трольованим струмом (звичайно це одиниці — десятки ам­пер). Стосовно ж механізму, призначеного для вольтметра, то там товщина дроту має бути досить малою, щоб дріт був здатний деформуватися від нагріву зовсім малим струмом, обмеженим резистором додаткового опору (це одиниці — десятки міліампер). Постійний магніт 9, поле якого взаємодіє з сектором 8, призначений для заспокоювання коливань рухомої частини приладу після зміни величини струму в дроті 5.

При протіканні струму металевим дротом 5 його темпе­ратура підвищується. Дріт подовжується, що дає змогу пру­жині 1 перемістити гнучку нитку 7, що охоплює ролик 2. Це призводить до повороту ролика 2 і, разом з ним, до поворо­ту осі рухомої частини механізму та до переміщення стрілки

вздовж шкали.

Дріт 5 виготовляють із тугоплавкого матеріалу (з ніхро­му чи зі сплавів платини). Шкала приладу, де використано такий вимірювальний механізм, завжди стиснута в почат­ковій своїй частині й розтягнута в кінці. Це зумовлене тим, що потужність, яка витрачається у дроті, пропорційна дру­гому ступеневі величини струму, що по ньому протікає, а температура нагріву дроту й величина його подовження майже пропорційні цій потужності (тобто пропорційні дру­гому ступеневі величини струму). Саме тому, якщо величи­ну подовження дроту за номінального значення струму прийнято за умовну одиницю, за величини струму десь близько 20 % від номінального (це — 1/5 від номінального), величина подовження дроту буде всього приблизно 0,04 (це 1/25) від цієї умовної одиниці. Тобто при струмі 1/5 від номінального відхилення стрілки вздовж шкали становить усього десь близько 4 % від загальної довжини шкали. Тоб­то початкова частина шкали зовсім непридатна для вимірювань. Саме з цієї причини у подібних приладів робо­ча ділянка шкали починається не менше ніж від 1/5 номіна­льного значення вимірюваної величини.

Заздалегідь встановивши ролик 2 на вісь б ексцентрич­но, можна трохи поліпшити характер шкали подібних при­ладів.

На основі вимірювальних механізмів теплової системи виконують вольтметри, міліамперметри та амперметри.

Такі прилади, порівняно з тими, що створені на основі вимірювальних механізмів, які ми розглянули раніше, мають незаперечну перевагу — малу залежність показань від величини частоти вимірюваних напруг і струмів. Це дає змогу рекомендувати прилади теплової системи при вимірюваннях як на постійному, так і на струмах промислової (50...60 Гц), підвищеної (до 10 000 Гц) і навіть високої частоти. Проте ба­жання використовувати теплові прилади на значних часто­тах потребує застосування якомога тоншого дроту 5 (щоб зменшити вплив поверхневого ефекту на підвищеній і висо­ких частотах). Але чим тонший дріт, тим меншою буде його теплова інерція. А це призводить до того, що використання подібних приладів на дуже малих частотах (частки — десят­ки герц) стає неможливим через появу стійких коливань покажчика приладу з частотою, вдвоє більшою за частоту в контрольованому електричному колі.

Для роботи на струмах малих частот (їх часто називають струмами інфранизької частоти) розроблено теп­лові вимірювальні механізми з термобіметалевими чутливи­ми до електричного струмуелементами. Такі елементи ство­рюють надзвичайно великі обертові моменти і мають знач­ну теплову інерцію, завдяки чому ними можна користува­тись у колах з інфранизькою частотою струмів.

У більшості випадків такі чутливі елементи самі є рухо­мою частиною вимірювального механізму.

У вимірювальних механізмах електростатичної системи (рис. 4.8) обертовий момент, що діє на їхню рухому части­ну, створюється за рахунок енергії електричного поля сила­ми притягання, що виникають між різнойменно заряджени­ми провідниками.

У такому вимірювальному механізмі на металевій основі 1 закріплено стрижневий ізолятор 2 з розміщеними на ньому нерухомими електродами 9, між якими є металева проклад­ка 10, що забезпечує наявність повітряного проміжку між електродами. В цей проміжок заходить рухомий пелю-сток-електрод 8, закріплений на осі 7 рухомої частини. На цій же осі закріплено дзеркало 6, яке відбиває промінь від освітлювача на шкалу приладу (освітлювач і шкала на ри­сунку не показані).

До кінців осі рухомої частини прилютовано кінці розтя­жок 4, якими рухому частину закріплено на кронштейні З, жорстко зв'язаному з основою /. Ці розтяжки також ство­рюють протидійнии момент при повороті рухомої частини механізму.

 

 

Для того щоб запобігти обриву розтяжок при транспор­туванні приладу з цим вимірювальним механізмом, застосо­вано обмежувачі 5 бічних переміщень осі рухомої частини.

При подачі вимірюваної напруги на нерухомі електроди 9 та на пелюсток-електрод 8 між ними виникає електричне поле. При цьому різнойменно заряджені електроди 9 і 8 на­магаються притягнутися один до одного. В результаті пелю­сток заходить у щілину між нерухомими електродами і обертає вісь рухомої частини, разом із дзеркалом, пе­реміщуючи відбитий промінь по шкалі приладу доти, доки обертовий момент, створений пелюстком, зрівняється за ве­личиною з моментом протидії розтяжок.

Щоб заспокоїти можливі коливання рухомих частин біля положення рівноваги між вказаними моментами, використовують магнітоіндукційний заспокоювач, що діє на пелю-сток-електрод в його частині, протилежній тій, що взаємодіє з нерухомими електродами. Такі вимірювальні механізми електростатичної системи використовують у вольтметрах.

Характерною особливістю таких вольтметрів є мож­ливість їх роботи як на постійному, так і на змінному струмі у великому діапазоні частот (аж до 20...ЗО МГц). При вимірюваннях на постійному струмі електроста­тичні механізми не споживають енергії. На змінному струмі промислової частоти (50 Гц) через дуже малу величину ємності між електродами (одиниці пікофарад) струм, спо­живаний механізмом, дуже незначний. Але при вимірюван­нях на високій частоті цей струм може досягти значної ве­личини (десятків міліампер).

Незаперечною перевагою електростатичних вимірю­вальних механізмів є можливість створення вольтметрів, що здатні працювати без втрат енергії на постійному струмі та з незначними втратами на змінному струмі за малих частот.

Вадою цих приладів є значні споживані струми на ви­соких частотах й можливість остаточного виходу з ладу від механічних струсів під час вимірювань.



Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  6. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  7. III етап. Системний підхід
  8. IV. Розподіл нервової системи
  9. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  10. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  11. IV. Філогенез кровоносної системи
  12. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема.Класифікація електровимірювальних приладів | Тема. Амперметри і вольтметри.Ваттметри

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.