Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вид заняття: лекція

Дидактична мета заняття: формування знань щодо сутності та класифікації персоналу на підприємстві, порядку розрахунку чисельності персоналу та показників його руху.

План заняття:

1. Сутність персоналу підприємства

2. Чисельність персоналу на підприємстві

3. Показники руху персоналу на підприємстві

4. Порядок створення підприємства

5. Зовнішнє середовище функціонування підприємства

6. Функції й задачі підприємства (СРС)

1. Сутність персоналу підприємства

Розрізняють поняття «трудові ресурси» і «персонал» підприємства.

Трудові ресурси країни – це частина населення працездатного віку, що володіє необхідним фізичним розвитком, знаннями й практичним досвідом для роботи в народному господарстві.

До трудових ресурсів відносять як зайнятих, так і потенційних працівників.

Кадри (або персонал підприємства) –це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві й вхідних у його обліковий склад.

Трудові ресурси підприємства мають певні якісні й кількісні характеристики, які можуть бути відносно точно обмірювані й відбиті рядом показників.

Персонал підприємства поділяють на:

- Непромисловий персонал підприємства– це працівники, не пов'язані з основною виробничою діяльністю підприємства (працівники соціальної інфраструктури підприємства).

- Промислово-виробничий персонал підприємства (ППП) –це працівники, зайняті основною виробничою діяльністю.

Склад ППП наведений на рис.1

Рис.1 Склад промислово-виробничого персоналу підприємства

Категорії ППП

До робітників ставляться працівники, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей. Вони діляться на основних - зайнятих виробництвом продукції й допоміжних, виконуючі функції ремонту, інструментального забезпечення, забезпечення енергією, транспортування..

До керівників, ставляться працівники, що займають посади керівників підрозділів, їхні заступники, головні фахівці.

До фахівців ставляться працівники, зайняті інженерно-технічним, економічним, юридичним і іншим аналогічним видом діяльності.

До властиво службовців ставляться працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування й діловодство.

Залежно від характеру трудової діяльності персонал підприємства підрозділяють по професіях, спеціальностям і рівню кваліфікації.

Професія –певний вид діяльності (занять) людини, обумовлений сукупністю знань і трудових навичок, придбаних у результаті спеціального навчання.

Спеціальність –вид діяльності в рамках тої або іншої професії, що має специфічні: особливості й жадає від працівників додаткових

спеціальних знань і навичок.

Наприклад, у рамках професії економіста можуть бути виділені спеціальності економіст-плановик, економіст-бухгалтер, економіст-фінансист, економіст-трудовик.

У рамках єдиної робочої професії слюсарі - слюсар-наладчик, слюсар-монтажник, слюсар-сантехник.

Кваліфікація –ступінь і вид професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, уміння й навичок, необхідних для виконання роботи або функцій певної складності, що відображається у кваліфікаційні (тарифних) розрядах і категоріях.

Керування персоналом пов'язане з розробкою й реалізацієюкадрової політики, основними цілями якої є:

• задоволення потреби підприємства в кадрах;

• забезпечення раціонального розміщення, професійно-кваліфікаційного й посадового просування кадрів;

•ефективне використання трудового потенціалу підприємства.

Реалізація цих цілей припускає виконання багатьох функцій, а саме:

•планування, наймання й розміщення робочої сили, включаючи відбір, орієнтацію й адаптацію;

• навчання, підготовка й перепідготовка працівників підвищення кваліфікації;

• оцінка персоналу (проведення атестації працівників, просування по службі й організація кар'єри);

• визначення умов наймання, праці і його оплати:

• мотивація праці й дотримання дисципліни;

• забезпечення формальних і неформальних зв'язків, створення сприятливого психологічного клімату в колективі;

• реалізація соціальних функцій (пільгове харчування на підприємстві, допомога родині, організація відпочинку й ін.);

• контроль безпеки праці.

Роботу з кадрами на підприємстві здійснюють всі лінійні керівники, а також деякі функціональні відділи й менеджери: відділ кадрів, відділ праці й заробітної плати, відділ технічного навчання, що управляють персоналом.

Найм працівників здійснюється із зовнішніх у внутрішніх джерел.

До зовнішніх джерел відносять регіональні біржі праці, державні центри зайнятості, вищі навчальні заклади й ПТУ.

Внутрішні джерела: підготовка працівників на самому підприємстві, просування своїх працівників по службі, прийом на роботу з рекомендації своїх співробітників і ін.

2. Чисельність персоналу підприємства

1. Явочна чисельність робітників (Чяв) – чисельність працівників, що явилися на роботу, визначається за формулою.

де: ВП_річ – річний обсяг випуску продукції, од.

Н_час – норма часу (трудомісткість) на виготовлення одиниці виробу, годин.

– кількість робочих днів за рік.

Т_зм – тривалість зміни, год.

К_в.н.- коефіцієнт виконання норм виробітку.

ВПзм – змінний обсяг випуску продукції, од.

- число змін роботи підприємства

2. Облікова чисельність робітників (Ч_обл.).

де: Z - % невиходів з різних причин.

- кількість днів невиходів за балансом робочого часу робітників, дні.

3. Середньооблікова чисельність визначається шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день (місяць) з наступним діленням на число календарних днів (місяців) у періоді.

3. Показники руху персоналу на підприємстві

1. Показники структури кадрів - співвідношення чисел кожної категорії працівників і загальної чисельності працівників на підприємстві.

2. Коефіцієнт прийому кадрів:

де, Рпр - число прийнятих працівників за період,

- середня облікова чисельність працівників.

3. Коефіцієнт вибуття кадрів:

де, Рв - число працівників вибулих за період,

– середня облікова чисельність працівників за період.

4. Коефіцієнт плинності кадрів:

Зайвий оборот:

- звільнені за власним бажанням;

- звільнені за порушення трудової дисципліни;

- звільнені за невідповідність займаної посади.

5. Коефіцієнт стабільності персоналу

Рпост – число постійних працівників, які є в списковому складі підприємства цілий рік

6. Коефіцієнт змінюваності персоналу Кзм. п. – який визначаться відношенням більшого з двох чисел - прийнятих і звільнених - до середньооблікової чисельності персоналу

7. Середній стаж роботи працівників на даному підприємстві – відношення загальної років роботи всього персоналу на даному підприємстві до середньооблікової чисельності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.