Основні бухгалтерські проводки з обліку запасів

Таблиця 6.2

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
Дебет	Кредит

1. Купівля товарів у постачальника за рахунок грошових коштів загального фонду:
оприбутковані запаси, придбані у постачальника (без ПДВ):
а) обладнання для опалювальної системи
б) продукти харчування
в) господарські матеріали
г) запасні частини до машин і обладнання
2. Віднесена на витрати установи сума ПДВ, сплаченого при закупівлі запасів (100+140+80+600)	801, 802
3. Зроблена оплата:
за отримані запаси		311, 321
за транспортні послуги		311, 321
4. Списана на витрати установи вартість транспортних послуг	801, 802
5. Купівля товарів у постачальника за рахунок грошових коштів спеціального фонду (установа — платник ПДВ):
оприбутковані запаси, придбані у постачальника (без ПДВ):
а) матеріали для навчальних, наукових та інших цілей
б) продукти харчування
в) медикаменти і перев'язувальні засоби
г) канцелярське приладдя
6. Віднесені суми до складу податкового кредиту ПДВ (50+240+80+60)
7. Зроблена оплата за отримані запаси		313, 323
8. Отримані як гуманітарна допомога:
будівельні матеріали
продукти харчування
медикаменти і перев'язувальні засоби
господарські матеріали і канцелярське приладдя
9. Списана вартість використаних запасів, придбаних за рахунок коштів загального фонду:
обладнання для оптичної системи	801, 802
запасні частини до машин і обладнання	801, 802
господарські матеріали	801, 802
10. Списана вартість використаних запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду:
матеріали для навчальних, наукових та інших цілей
продукти харчування
11. Списана вартість використаних медикаментів, отриманих як гуманітарна допомога
12. Оприбутковані надлишки запасів, виявлених при інвентаризації	20, 21, 23, 24, 25	681, 701, 702
13. Списана недостача запасів, виявлена в ході інвентаризації, в межах норм природного збитку	681, 701, 702	20, 21, 23, 24, 25
14. Нарахована сума недостачі запасів, яка має бути стягнена з винних осіб		20, 21, 23, 24, 25
15. Оприбутковані МШП, виявлені при інвентаризації:
на складі	221/1
в експлуатації	221/2

Операції з руху запасів в бюджетних установах групуються в накопичувальних відомостях (меморіальних ордерах). Підставою для здійснення записів у меморіальних ордерах є первинні документи (накладні, забірні картки, акти та ін.) про витрати запасів. Записи проводяться у кредит рахунків обліку запасів і дебет відповідних рахунків (в розрізі КЕКВ) з виділенням в тому числі по установах, що обслуговуються, або матеріально відповідальних особах. У кінці місяця в меморіальному ордері підраховуються підсумки по всіх графах, після чого підсумки по субрахунках записуються в книгу «Журнал-Головна». Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, яка перевірила меморіальний ордер, і головним бухгалтером бюджетної установи. Для обліку запасів у бюджетних установах застосовуються такі форми меморіальних ордерів: меморіальний ордер № 11 «Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування» (форма № 398 (бюджет)). Записи в меморіальному ордері ведуться по кожному постачальнику; меморіальний ордер № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про видатки продуктів харчування» (форма № 411 (бюджет)); меморіальний ордер № 13 «Накопичувальна відомість з витрачання матеріалів» (форма № 396 (бюджет)).

6.5. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

До складу малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) відносяться предмети, термін корисної експлуатації яких становить менше одного року. Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ № 125 визначено, що до них відносяться [46]: знаряддя ловлі (сітки, трали і т. ін.); пилки, гілкорізи, троси для сплаву; спеціальні інструменти і пристрої для серійного та масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень; обладнання, що сприяє охороні праці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів; господарський інвентар — предмети конторського і господарського облаштування, столовий, кухонний інвентар, предмети протипожежного призначення; сценічно-постановочні засоби вартістю до 10 грн. за одиницю (комплект); інші предмети, термін корисної експлуатації яких, як очікується, не перевищує один рік.

Перелічені матеріальні цінності обліковуються на субрахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». До нього відкриваються такі субрахунки: 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації»; 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».

Для відображення господарських операцій установи можуть відкривати до цих субрахунків додаткові рахунки, наприклад: 221/1»Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі»; 221/2 « Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації».

Особливістю обліку МШП в бюджетних установах є те, що при їх придбанні установи створюють фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах на суму вартості придбаних МШП, облік яких ведеться на пасивному субрахунку 411 « Фонду малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».

Таким чином, придбання МШП відображається в обліку двома проводками: однією відображається факт придбання МШП, а іншою — утворення фонду в МШП в тій же сумі. Необхідність у такому відображенні малоцінних та швидкозношуваних предметів, які надійшли, виникає тому, що касові видатки з придбання МШП одночасно є фактичними видатками по виконанню кошторису бюджетної установи.

Форми первинних документів обліку і порядок оформлення надходження та вибуття запасів бюджетних установ подано у табл. 6.1. Сфера їх застосування також розповсюджується на МШП.

Вартість придбаних МШП відображається у дебеті субрахунка 221/1 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі» в кореспонденції з кредитом субрахунків: 361 «Розрахунки в порядку планових платежів» — при придбанні МШП в порядку планових платежів; 362 «Розрахунки з підзвітними особами» — при придбанні МШП підзвітними особами; 675 «Розрахунки з іншими кредиторами» — при надходженні МШП, оплата за які буде перерахована пізніше; 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» — в окремих випадках при надходженні заздалегідь оплачених МШП.

Пунктом 7 статті 51 Бюджетного кодексу України у випадку, якщо одержувачем робіт, послуг, товарів є бюджетна організація, передбачається оплата за виконані роботи, надані послуги, поставлені товари тільки після їх отримання за спеціальним рішенням розпорядника бюджетних коштів на основі доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України. Тому потрібно знаходити постачальників, які б погодились на відстрочення платежу. Отже, в договір необхідно вносити пункти про перехід права власності на отримані роботи (послуги, товари) в момент їх передачі, а оплату за них і передбачати з відстрочення. Відповідно до положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [13] закупівля товарів (послуг, робіт) за рахунок державних коштів здійснюється за допомогою таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; торги в два етапи; запит цінових пропозицій (котирування); закупівля в одного постачальника (виконавця).

Враховуючи невеликі обсяги закупівель, останні дві процедури і найбільш прийнятні для бюджетних установ.

Суми податку на додану вартість, сплачені при закупівлі МШП, в залежності від джерел придбання відносяться: на видатки установи за кодом економічної класифікації видатків 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» — при придбанні МШП за рахунок коштів загального фонду кошторису; до складу податкового кредиту — при придбанні МШП за рахунок коштів спеціального фонду.

Суми ПДВ, сплачені при придбанні МШП, бюджетні установи відносять до складу податкового кредиту тільки в тому випадку, якщо вони зареєстровані як платники податку на додану вартість. В іншому випадку такі суми списуються на видатки установи за кодом економічної класифікації видатків 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

6.6. Передача малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію, їх списання

У бюджетних установах існують особливості відображення операцій щодо передачі МШП в експлуатацію.

Згідно з Інструкцією № 125 [46] при передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн включно за одиницю (комплект) такі предмети виключаються з складу запасів установи (списуються з рахунка 22) і їх вартість відноситься на зменшення фонду в МШП.

У бухгалтерському обліку передача в експлуатацію таких предметів відображається записом у дебет субрахунка 411 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами »і кредит субрахунка 221/1 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі».

В експлуатації такі предмети (крім виготовлених з пластмаси, картону і паперу) знаходяться на зберіганні в осіб, які відповідають за їх збереження і ведуть облік у книгах кількісного обліку.

Інший порядок відображення в бухгалтерському обліку встановлений для МШП, вартість яких перевищує 10 грн. за одиницю, а саме: передача в експлуатацію таких предметів відображається записом у дебет субрахунка 221/2 «Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації» і кредит субрахунка 221/1 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі».

Списання МШП проводиться в міру їх фактичного зносу на підставі акта списання (форма № 3-2). В актах списання наводяться дані, що характеризують МШП: найменування, характеристика (марка, сорт і т. д.), термін перебування в експлуатації, кількість, ціна за одиницю і сума. Вказуються причини списання і спосіб знищення непридатних МШП (у випадку, якщо їх реалізація неможлива).

Акт списання складається комісією в двох екземплярах і затверджується керівником установи. Перший екземпляр акта передається в бухгалтерію, другий залишається у матеріально відповідальної особи.

У бухгалтерському обліку списання МШП, що стали непридатними для подальшої експлуатації, відображається записом у дебет субрахунка 411 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах» і кредит субрахунка 221/2 «Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації».

У випадку, якщо після ліквідації МШП залишилися різні матеріальні цінності, то вони надходять у розпорядження установи і можуть бути використані для проведення ремонту та для інших господарських потреб установи, якщо інше не передбачене чинним законодавством. Такі матеріальні цінності мають бути обов'язково зараховані до складу запасів установи, що відображається записом у бухгалтерському обліку в дебет субрахунків рахунка 23 «Матеріали і продукти харчування» і кредит рахунків 68 «Внутрішні розрахунки», 70 «Доходи загального фонду», 71 «Доходи спеціального фонду».

Облік операцій з вибуття і переміщення МШП ведеться в меморіальному ордері №10 — накопичувальна відомість про вибуття і переміщення МШП (форма № 439 (бюджет)). Записи здійснюються по кожному документу із зазначенням матеріально відповідальної особи.

6.7. Інвентаризація запасів

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства, установи та організації мають провести інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Порядок проведення інвентаризації бюджетними установами, (оформлення її результатів і регулювання інвентаризаційних різниць (встановлений Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу №90 (далі — Інструкція №90) [40].

Згідно з Інструкцією № 90 установи зобов'язані провести інвентаризацію запасів у такі терміни: сировини і матеріалів, палива, готової продукції, кормів та інших матеріалів — один раз на рік, але не раніше 1 жовтня; малоцінних та швидкозношуваних предметів — один раз на рік; молодняка тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів і сімей бджіл — не менше одного разу на квартал; продуктів харчування і спирту — не менше одного разу на квартал; дорогоцінних металів, коштовних каменів і виробів з них, а також дорогоцінних металів і коштовних каменів, що містяться у відходах і ломі, — два рази на рік за станом на 1 січня, 1 липня в місцях зберігання і безпосередньо на виробництві.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи з обов'язковою участю головного бухгалтера. Комісію очолює керівник установи або його заступник. Крім складу інвентаризаційної комісії, в наказі обумовлюються порядок і терміни проведення інвентаризації, оформлення необхідної документації.

До початку проведення інвентаризації в установі необхідно провести таку роботу: в бухгалтерії установи закінчити обробку всіх документів про надходження і вибуття матеріальних цінностей, зробити відповідні записи у реестрах аналітичного обліку і визначити залишки на день інвентаризації; на складах і в інших місцях зберігання матеріальні цінності розмістити по найменуваннях, сортах і т. д. На матеріальних цінностях мають бути вивішені матеріальні ярлики з позначенням їх якості, кількості, маси; у осіб, які відповідають за зберігання матеріальних цінностей, взяти розписку про те, що всі прибуткові і видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, які вибули, списані на видаток.

Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продукції підсобних (навчальних) сільських господарств і виробничих (навчальних) майстерень, інших матеріалів проводиться за місцем зберігання і окремо за матеріально відповідальними особами, на зберіганні у яких ці цінності знаходяться.

Наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, виміру та іншого, виходячи з встановлених одиниць виміру. Матеріальні запаси записуються в інвентаризаційні описи за кожним найменуванням з указаниям номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості. Виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності в опис не заносяться, а складається акт, в якому вказуються причини і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, що його допустили.

Малоцінні та швидкозношувані предмети заносяться в описи по найменуваннях згідно з номенклатурними номерами і в одиницях виміру, прийнятих у бухгалтерському обліку.

На МШП, що прийшли в непридатність і не списані, інвентаризаційною комісією складається акт із указаниям часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів у господарських цілях.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія установи складає порівнювальні відомості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Документальне оформлення операцій щодо руху запасів	\|	Структура трудового права. Місце трудового права в системі правових галузей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.