Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Будова скелетних м’язових фібрил хребетних

Загрузка...

Загальна характеристика цитоскелетних структур

Цитоскелет

МОДУЛЬ ІV. Самовідновлення клітинних організмів

1. Загальна характеристика цитоскелетних структур.

2. Будова скелетних м’язових фібрил хребетних.

3. Актинові філаменти в не м’язових клітинах.

4. Мікротрубочки цитоскелету.

5. Мікротрубочки джгутиків.

6. Проміжні філаменти.

Основні поняття:мікрофіламенти, мікротрубочки, проміжні філаменти, симпласт, саркомер.

 

Кожна еукаріотична клітина має певну просторову внутрішню та зовнішню форму, які дуже динамічні в залежності від їх функціонального навантаження. Так, в цитоплазмі спостерігається рух внутрішньоклітинних структур. Цитоплазматична мембрана постійно змінює свій рельєф, клітина може змінювати свою форму, розмір, рухатися в просторі. Всі ці форми руху забезпечує цитоскелет, або опорно-рухова система клітини. Вона складається з різноманітних білкових фібрил, основні з них це: 1) актинові філаменти (мікрофіламенти); 2) мікротрубочки; 3) проміжні філаменти.

Крім основних трьох типів білків філаментів, цитоскелет включає багато допоміжних білків, які забезпечують взаємодію фібрил між собою та іншими структурами клітини. Цитоскелет також пов’язаний з мікротрабекулами цитоплазматичного матриксу та ядерного матриксу.

Скелетні м’язи складаються з тонких та довгих м’язових волокон діаметром 50 мкм, які утворюють симпласт, який утворюється поєднанням м’язових клітин (міобластів). Тому м’язове волокно містить велику кількість ядер. Всередині м’язових волокон знаходяться міофібрили — циліндричні нитки товщиною 1-2 мкм, які тягнуться від одного кінця симпласту до іншого. В світловому мікроскопі можна побачити чергування темних та світлих дисків, які забезпечують «смугастість» загальної картини м’язу. Темні диски названі анізотропними дисками (А-дисками), світлі — ізотропними (І-дисками). Через темний диск в центрі проходе вузька ще більш темна смуга — М диск. Світлий диск в центрі має темну щільну поперечну смугу — Z-диск. Ділянку міофібрили між двома Z-дисками називають саркомером довжиною 2,5 мкм — скорочувальною одиницею міофібрили. Він включає в себе темний А-диск та половину світлого І-диску з кожної сторони Z-диску. Межі саркомерів в сусідніх міофібрилах латерально співпадають, тому все м’язове волокно має регулярну посмугованість. Саркомер складається з філаментів двох типів: 1) тонкі філаменти довжиною 1 мкм і товщиною 8 нм, які ідуть від Z-диска через І-диск і заходять в А-диск — в проміжках між товстими нитками; 2) товсті філаменти довжиною 1,6 мкм та товщиною 15 нм, які тягнуться від одного краю А-диску до другого. На поперечному зрізі міофібрили в області А-диска видно, що один товстий філамент оточений 6 тонкими, а кожна тонка нитка оточена 3 товстими. Таким чином співвідношення тонких та товстих ниток в саркомерах м’язових волокон хребетних дорівнює 2:1.



Интернет реклама УБС

Основним білком тонких ниток є актин. Це глобулярний білок G-актин з молекулярною масою 41,8 тис. Кожна його молекула міцно пов’язана з одним іоном Са2+, який стабілізує її глобулярну конформацію. Крім того, до молекули актину нековалентно приєднана одна молекула АТФ. Молекула актину легко полімеризується в ланцюг, який називається F-актином з відщепленням кінцевого фосфату АТФ. Утворюється протофібрила (F-актин) діаметром 4 нм. Актиновий філамент складається з двох ланцюгів F-глобулярних молекул, тобто протофібрил скручених в подвійну спіраль із загальним діаметром 8 нм. Актинові фібрили асоційовані з двома видами білків: тропоміозин тягнеться вздовж обох сторін в поглибленнях спіралі актинового філамента та придає йому необхідну міцність, але основна його роль полягає в екранізації активних центрів на молекулі актину — місць контакту актинових та міозинових молекул через головки міозинових фібрил — т. з. «містки». Інший білок тропонін розташовується біля актинової фібрили. Він складається з 3 пептидів та виконує регуляторну функцію. Актинові фібрили закріплені в Z-диски, які складаються з білків G-актина (глобулярної форми) і десміна.

Товсті нитки складаються з великого білка міозину з мол. масою близько 500 тис. Молекула міозину складається з 6 поліпептидних ланцюгів: 2 ідентичних важких довгих ланцюга; 2 пари легких, коротких ланцюга різних типів (одна пара має мол. вагу 16 тис., інша — 20 тис.). 2 важких ланцюга довгим кінцем обкручують один одного та утворюють подвійну спіраль, другий кінець кожного ланцюга утворює вільну глобулярну голівку. З глобулярною голівкою пов’язані легкі ланцюги по одній з двох типів. В місцях з’єднання головок та хвостів є дві шарнірних ділянки, які забезпечують латеральний зсув головок при взаємодії з активними центрами актинових філаментів. В кожній голівці розташовується АТФ-азний центр та центр взаємодії з актином.

Міозинові молекули асоціюють одна з одною паличкоподібними хвостами. При цьому декілька сотень (біля 3) молекул розташовуючись паралельно зі зсувом по довжині, формують пучок, з якого виступають латерально розташовані глобулярні головки. Міозинові молекули асоціюють в двох напрямках таким чином, що утворюється біполярний філамент: половина молекул міозина спрямована в одну сторону, друга — в іншу, але виступаючі головки відсутні у невеличкому середньому фрагменті (гладка зона). В цій зоні сусідні міозинові фібрили саркомеру тісно пов’язані М-білком, утворюючі М-смугу в темному дискі саркомеру.

Головки міозинових молекул проявляють слабку ферментативну активність у відношенні розщеплення АТФ. Але ця здатність посилюється при їх взаємодії з актиновими фібрилами. Тому, головки міозину — це актин-залежна АТФ-аза.

Механізм скорочення міофібрил заснований на ковзанні товстих та тонких філаментів, причому довжина тих та інших не змінюється. Скорочується тільки світлий диск. При цьому саркомер зменшується з 2,5 мкм до 2 мкм.


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
  3. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
  4. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  5. Антигенна будова HDV
  6. АСОЦІАЦІЯ. ПОБУДОВА АСОЦІАТИВНОГО КУЩА
  7. Атмосфера. ЇЇ хімічний склад та будова
  8. Атомно-молекулярна будова речовини.
  9. Базис і надбудова.
  10. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
  11. Будова автономної нервової системи
  12. Будова активного центру ферментів

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ядерний матрикс. Ядерний сік | Мікротрубочки цитоскелету

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.