Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Будова скелетних м’язових фібрил хребетних

Загальна характеристика цитоскелетних структур

Цитоскелет

МОДУЛЬ ІV. Самовідновлення клітинних організмів

1. Загальна характеристика цитоскелетних структур.

2. Будова скелетних м’язових фібрил хребетних.

3. Актинові філаменти в не м’язових клітинах.

4. Мікротрубочки цитоскелету.

5. Мікротрубочки джгутиків.

6. Проміжні філаменти.

Основні поняття:мікрофіламенти, мікротрубочки, проміжні філаменти, симпласт, саркомер.

 

Кожна еукаріотична клітина має певну просторову внутрішню та зовнішню форму, які дуже динамічні в залежності від їх функціонального навантаження. Так, в цитоплазмі спостерігається рух внутрішньоклітинних структур. Цитоплазматична мембрана постійно змінює свій рельєф, клітина може змінювати свою форму, розмір, рухатися в просторі. Всі ці форми руху забезпечує цитоскелет, або опорно-рухова система клітини. Вона складається з різноманітних білкових фібрил, основні з них це: 1) актинові філаменти (мікрофіламенти); 2) мікротрубочки; 3) проміжні філаменти.

Крім основних трьох типів білків філаментів, цитоскелет включає багато допоміжних білків, які забезпечують взаємодію фібрил між собою та іншими структурами клітини. Цитоскелет також пов’язаний з мікротрабекулами цитоплазматичного матриксу та ядерного матриксу.

Скелетні м’язи складаються з тонких та довгих м’язових волокон діаметром 50 мкм, які утворюють симпласт, який утворюється поєднанням м’язових клітин (міобластів). Тому м’язове волокно містить велику кількість ядер. Всередині м’язових волокон знаходяться міофібрили — циліндричні нитки товщиною 1-2 мкм, які тягнуться від одного кінця симпласту до іншого. В світловому мікроскопі можна побачити чергування темних та світлих дисків, які забезпечують «смугастість» загальної картини м’язу. Темні диски названі анізотропними дисками (А-дисками), світлі — ізотропними (І-дисками). Через темний диск в центрі проходе вузька ще більш темна смуга — М диск. Світлий диск в центрі має темну щільну поперечну смугу — Z-диск. Ділянку міофібрили між двома Z-дисками називають саркомером довжиною 2,5 мкм — скорочувальною одиницею міофібрили. Він включає в себе темний А-диск та половину світлого І-диску з кожної сторони Z-диску. Межі саркомерів в сусідніх міофібрилах латерально співпадають, тому все м’язове волокно має регулярну посмугованість. Саркомер складається з філаментів двох типів: 1) тонкі філаменти довжиною 1 мкм і товщиною 8 нм, які ідуть від Z-диска через І-диск і заходять в А-диск — в проміжках між товстими нитками; 2) товсті філаменти довжиною 1,6 мкм та товщиною 15 нм, які тягнуться від одного краю А-диску до другого. На поперечному зрізі міофібрили в області А-диска видно, що один товстий філамент оточений 6 тонкими, а кожна тонка нитка оточена 3 товстими. Таким чином співвідношення тонких та товстих ниток в саркомерах м’язових волокон хребетних дорівнює 2:1.



Интернет реклама УБС

Основним білком тонких ниток є актин. Це глобулярний білок G-актин з молекулярною масою 41,8 тис. Кожна його молекула міцно пов’язана з одним іоном Са2+, який стабілізує її глобулярну конформацію. Крім того, до молекули актину нековалентно приєднана одна молекула АТФ. Молекула актину легко полімеризується в ланцюг, який називається F-актином з відщепленням кінцевого фосфату АТФ. Утворюється протофібрила (F-актин) діаметром 4 нм. Актиновий філамент складається з двох ланцюгів F-глобулярних молекул, тобто протофібрил скручених в подвійну спіраль із загальним діаметром 8 нм. Актинові фібрили асоційовані з двома видами білків: тропоміозин тягнеться вздовж обох сторін в поглибленнях спіралі актинового філамента та придає йому необхідну міцність, але основна його роль полягає в екранізації активних центрів на молекулі актину — місць контакту актинових та міозинових молекул через головки міозинових фібрил — т. з. «містки». Інший білок тропонін розташовується біля актинової фібрили. Він складається з 3 пептидів та виконує регуляторну функцію. Актинові фібрили закріплені в Z-диски, які складаються з білків G-актина (глобулярної форми) і десміна.

Товсті нитки складаються з великого білка міозину з мол. масою близько 500 тис. Молекула міозину складається з 6 поліпептидних ланцюгів: 2 ідентичних важких довгих ланцюга; 2 пари легких, коротких ланцюга різних типів (одна пара має мол. вагу 16 тис., інша — 20 тис.). 2 важких ланцюга довгим кінцем обкручують один одного та утворюють подвійну спіраль, другий кінець кожного ланцюга утворює вільну глобулярну голівку. З глобулярною голівкою пов’язані легкі ланцюги по одній з двох типів. В місцях з’єднання головок та хвостів є дві шарнірних ділянки, які забезпечують латеральний зсув головок при взаємодії з активними центрами актинових філаментів. В кожній голівці розташовується АТФ-азний центр та центр взаємодії з актином.

Міозинові молекули асоціюють одна з одною паличкоподібними хвостами. При цьому декілька сотень (біля 3) молекул розташовуючись паралельно зі зсувом по довжині, формують пучок, з якого виступають латерально розташовані глобулярні головки. Міозинові молекули асоціюють в двох напрямках таким чином, що утворюється біполярний філамент: половина молекул міозина спрямована в одну сторону, друга — в іншу, але виступаючі головки відсутні у невеличкому середньому фрагменті (гладка зона). В цій зоні сусідні міозинові фібрили саркомеру тісно пов’язані М-білком, утворюючі М-смугу в темному дискі саркомеру.

Головки міозинових молекул проявляють слабку ферментативну активність у відношенні розщеплення АТФ. Але ця здатність посилюється при їх взаємодії з актиновими фібрилами. Тому, головки міозину — це актин-залежна АТФ-аза.

Механізм скорочення міофібрил заснований на ковзанні товстих та тонких філаментів, причому довжина тих та інших не змінюється. Скорочується тільки світлий диск. При цьому саркомер зменшується з 2,5 мкм до 2 мкм.


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
  3. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
  4. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  5. Антигенна будова HDV
  6. АСОЦІАЦІЯ. ПОБУДОВА АСОЦІАТИВНОГО КУЩА
  7. Атмосфера. ЇЇ хімічний склад та будова
  8. Атомно-молекулярна будова речовини.
  9. Базис і надбудова.
  10. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
  11. Будова автономної нервової системи
  12. Будова активного центру ферментів

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ядерний матрикс. Ядерний сік | Мікротрубочки цитоскелету

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.