• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Групи нематеріальних активів та строк дії права користування

Облік вартості нематеріальних активів, яка амортизується, ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Зупинимось окремо особливостях нарахування амортизації ОЗ:

1) нарахування амортизації призупиняється на період виведення ОЗ з експлуатації;

2) амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації);

3) амортизація основних засобів проводиться до досягнення залишкової вартості об’єкта його ліквідаційної вартості;

4) метод прискореного залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 та 5;

5) амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нарахуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості;

6) на основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується;

7) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом;

8) амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховується на баланс платника податку за первісною вартістю, яка має особливості в методиці визначається в залежності від характеру операції:

- для ОЗ, зобов’язання по розрахунках за якими визначені загальною сумою за кілька об’єктів, обчислюється розподілом цієї суми пропорційно звичайній ціні окремого об’єкта основних засобів;

- для ОЗ, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни;

- для ОЗ, отриманих в обмін на подібний об’єкт, дорівнює вартості переданого об’єкта основних засобів, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, але не вище звичайної ціни об’єкта основних засобів, отриманого в обмін;

- для ОЗ, отриманих у обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює вартості переданого об’єкта основних засобів, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, збільшеній/зменшеній на суму коштів чи їх еквівалента, що була передана / отримана під час обміну, але не вище звичайної ціни об’єкта основних засобів, отриманого в обмін.

Первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року.

Платники податку мають право проводити переоцінку ОЗ, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

К_і=[І_(а-1) - 10] : 100, (2)

Де І_(а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення К_і не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Збільшення вартості об’єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.

На період 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальних заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 210 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до надбання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Операції, що враховуються при визначення об’єкта оподаткування, мають ряд особливостей, зокрема:

- якщо результатом розрахунку об’єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року (до повного погашення такого від’ємного значення);

- податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка зменшена на вартість придбаних торгових патентів;

- уцінка / дооцінка згідно з правилами бухгалтерського обліку з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати платника;

- емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власником), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі прийнятої ставки податку на прибуток, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку (крім виплати фізичним особам, у вигляді емітованих платником податку акцій тощо);

Ставка податку:

- основна – 16 % (передбачається послідовне зменшення ставки податку з 25% в 2010 року до 16% в 2016 р.);

- 0% прибутку від страхової діяльності юридичних осіб;

- за ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України.

Тема 5. "Статистична та інша звітність підприємства".

В сучасних умовах поряд з фінансовою (бухгалтерською) звітністю підприємства заповнюють також статистичну звітність.

Статистична звітність – форма статистичного спостереження державою, при якій уповноваженим органам находить від підприємств (організацій, установ) необхідна їм інформація у вигляді законно встановлених звітних документів (статистичних звітів) за підписами осіб, відповідних за подання і достовірність даних.

Статистичну звітність суб’єкти господарювання складають на основі даних бухгалтерського і оперативного обліку для визначення макроекономічних показників (9).

Статистична інформація, отримана на основі проведених організаціями статистики спостережень, існує у вигляді:

1) первинних даних – інформації щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, поданої респондентами під час статичних спостережень;

2) статистичних даних – інформації, отриманої на основі проведених статистичних спостережень;

3) статистичних спостережень – один із етапів статистичного дослідження для формування якісної інформації бази (це планова, науково організована реєстрація масових даних про будь – які соціально – економічні явища і процеси).

Властивостями статистичної звітності є:

1. Обов'язковість – звіти подаються усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючись уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити (назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту).

2. Систематичність – регулярне і своєчасне складання та подання звітності у затверджені строки.

3. Вірогідність (достовірність) – дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності та виключати будь – які викривлення (приховування і приписки).

Класифікується статистична звітність:

1. За частотою подання: місячна, квартальна, річна.

2. За строком подання звітів: до певного числа; не пізніше певного числа; певного числа (у тому числі на зазначену дату).

3. За призначенням: загальнодержавна; статистична звітність підприємств певних галузей і видів діяльності.

4. За адресатом: органам державної статистики; Міністерствам і відомствам; Державній податковій адміністрації; Фонду державного майна; іншим користувачам.

5. За способом відправлення: телеграфна; поштова; власноруч; електронна.

Статистична звітність була і залишається основною інформаційною базою. За її допомогою отримують такі основні дані: обсяг виробництва, реалізації товарів (робіт і послуг) та затрати на них за видами економічної діяльності; основні показники фінансово-господарської діяльності підприємств; зайнятість і оплата праці працівників за видами економічної діяльності; ціни і тарифи; наявність і рух капіталу; демографічна ситуація; розвиток соціальної сфери; стан оточуючого середовища, тощо.

Статистичний звіт – документ, в якому наведено статистичні дані про роботу підприємства. Він представляється до спеціальної установи (регіональний орган державної статистики) в затверджені терміни за підписами уповноважених осіб.

Ціллю статистичних звітів є надання інформації державі про соціально-економічні явища на конкретному підприємстві. Базою для складання статистичних звітів є дані бухгалтерського обліку, тому бухгалтери поряд з фінансовою (бухгалтерською) звітністю заповнюють, або надають інформацію для статистичних звітів.

Форми державної статистичної звітності розробляються органами державної статистики. Така звітність має відповідати загальнодержавними інтересами, нести в собі інформацію переважно соціально-економічного характеру, що забезпечує обґрунтований аналіз розвитку народного господарства України або її регіонів та задовольняє потреби управління на державному рівні.

Форми регулярної державної статистичної звітності на наступний рік, як правило, затверджуються до 1 травня поточного року; форми, що вводяться в оперативному порядку – не пізніше, ніж за 5 місяців до початку обстеження.

Строк дії форм регулярної державної статистичної звітності, як правило, має бути розрахований не менш як на 3 роки. Кожна пропорція про внесення будь-яких змін форми повинна формуватись на основні конкретних реальних соціально-економічних обставин і бути в достатній мірі обґрунтованою.

Обсяг державної статистичної звітності в цілому по народному господарству України визначається в Загальнодержавному табелі форм державної статистичної звітності. До табелю щорічно вносяться зміни та доповнення.

Галузева статистична звітність розробляється та затверджується безпосередньо відповідними міністерствами, відомствами, державними комітетами, концернами за погодженнями з Державною службою статистики України. Вони мають міжгалузевий або обмежений галузевий характер.

Форми такої звітності розповсюджують відповідні міністерства і відомства. Ціллю таких форм є вдосконалення інформації для вивчення та аналізу результативності економічних реформ, урахування практики міжнародних статистичних організацій і, разом з тим, виключення можливості подальшого збільшення загальних обсягів показників державної статистичної звітності з відповідних питань.

В додатку 12 наведено перелік основних форм статистичної звітності та видів діяльності.

Основною формою статистичного спостереження підприємства є форма № 1- підприємство «Звіт про основні показники діяльності підприємства». Вона містить найповнішу та різнобічну інформацію про діяльність суб’єктів господарювання як за масштабами виробництва і реалізації, затратами, так і за іншими аспектами. Ця форма складається з шести розділів:

Розділ 1 «Демографія підприємства»: містить інформацію про демографічні події, які були відбулися на підприємстві впродовж звітного періоду.

Розділ 2 "Розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг)" складається з двох частин.

У першій відображено дані про обсяги реалізованої продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу), у тому числі продукції (робіт, послуг), виконаних підрядником на умовах підряду, всього по підприємству та в розрізі видів економічної діяльності, за переліком, визначеним органами державної статистики. Довідково зазначають вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства.

Другу частина розділу призначено для відображення інформації про операційні витрати підприємства, які пов’язані з реалізацією складових, а саме: матеріальні затрати (загалом і за основними видами), затрати на оплату праці, інші (затрати на відрядження, орендна плата, податки, збори тощо).

Розділ 3 "Роботи (послуги), що виконуються на умовах підряду" заповнюють у тому випадку, коли підприємство замовляло виготовлення продукції (робіт, послуг) на сторонніх підприємствах (включаючи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) на умовах надання їм давальницької сировини. При цьому подають інформацію з вартості сировини, обсягу виготовленої продукції, робіт, послуг за видами економічної діяльності.

У розділі 4 "Кількість працівників та оплата їх праці" наводяться дані про чисельність, використання робочого часу і матеріальне стимулювання працівників. Він містить такі основні дані: середньооблікову чисельність штатних працівників, середню кількість позаштатних працівників, кількість неоплачених працівників, кількість відпрацьованих штатними працівниками людино-годин та фонд оплати праці.

У розділі 5 "Валові капітальні інвестиції" наводять дані, що характеризують інвестиційну активність підприємства: суму валових капітальних інвестицій, у тому числі в матеріальні та нематеріальні активи.

Розділ 6 "Витрати підприємства на інновації та інформацію" передбачає відображення даних з витрат на технологічні інновації та інформації.

Виробничі витрати відображають у формі № 5-с "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)". Звіт містить дані про загальні витрати на виробництв продукції за їх видами (матеріальні, амортизація, оплата праці, відрахування на соціальні заходи), а також про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), вартість давальницької сировини, використаної у виробництві продукції. Ці дані подають загалом по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності.

У формі № 1 – Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість" відображено дані про основні фінансові результати діяльності підприємства та стан рахунків.

Звіт складається з двох розділів.

У першому розділі "Фінансові результати" наводять показники: прибуток, збиток, чистий прибуток/збиток на кінець звітного періоду і за відповідний період минулого року для порівняння. Цей розділ заповнюють за першим і другий місяці кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року.

Другий розділ "Дебіторська та кредиторська заборгованість" присвячено висвітленню розмірів дебіторської та кредиторської заборгованості (в тому числі простроченої) між підприємствами та установами, а також за видами заборгованості: за товари (роботи, послуги) за векселями, з бюджетом, із внутрішніх розрахунків, зі страхування, з оплати праці тощо.

Інформація про кількісний, якісний склад робочої сили та ефективність її використання міститься у основних формах статистичного спостереження № 1 ПВ та № 3 ПВ.

У формі № 1 ПВ Звіт з праці" (місячна) подається інформація за двома розділами: чисельність працівників, фонд оплати праці та заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати, допомоги по соціальному страхуванню.

Форма № 1 ПВ "Звіт з праці" (квартальна) дещо ширша і має три розділи.

Перший розділ "Склад фонду оплати праці та інші виплати" містить інформацію про фонд оплати праці штатних працівників, у тому числі: фонд основної та додаткової оплати праці, з них виділяються надбавки і тарифи (за видами), заохочувальні та компенсаційні виплати (матеріальна допомога, соціальні пільги); оплата за невідпрацьований час; натуральна оплата праці, нарахована продукцією, що дозволена до виплати працівникам; виплати, що не входять до фонду оплати праці; доходи, дивіденди, проценти тощо. Крім того, у цьому розділі наводять дані з продажу продукції та наданих послуг працівникам у рахунок заробітної плати.

У другому розділі "Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників" відображено кількість штатних працівників облікового складу і працівників, які не перебувають в обліковому складі.

Третій розділ "Розділ працівників за розмірами зарплати" присвячено показникам, що характеризують розділ штатних працівників за групами згідно з розміром їхньої зарплати. Характерною особливістю цього розділу є його заповнення за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, грудень). Аналогічно складають вказану форму за рік.

Не менш важливою є форма № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу", що заповнюється за перший квартал, півріччя, 9 місяців і за рік – "Зведений звіт про використання робочого часу". За допомогою показників, що містяться у звіті, можна зробити аналіз використання робочого часу, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнт використання робочого часу, а також коефіцієнти: прибуття, вибуття, обороту, плинності та оновлення кадрів. Звіт складається із трьох розділів.

Перший розділ "Використання робочого часу" містить дані про загальний фонд робочого часу, відпрацьований та невідпрацьований час, зокрема: щорічні відпустки, тимчасова непрацездатність, начальні відпустки, простої, прогули тощо (людино-годин, працівників).

Другий розділ "Рух робочої сили" характеризує мобільність кадрів, а саме: прийнято, вибуло працівників, у тому числі за причинами вибуття (скорочення штатів, за власним бажанням, прогули тощо).

Третій розділ "Інформація про укладення колективних договорів" містить дані про: кількість укладених колективних договорів, чисельність працівників, які охоплені ними; суми витрачених коштів на впровадження непередбачених законодавством пільг та виплат працівникам і членам їх сімей; розмір установленої мінімальної місячної тарифної ставки (окладу); кількість зобов’язань у колективному договорі, що підлягали виконанню на момент складання звіту з питань зайнятості, оплати та охорони праці.

Основною формулою державної статистичної звітності, що характеризує наявність і рух капіталу, є форма № 2 – інвестиції "Звіт про капітальні інвестиції (квартальна, термінова)".

Перший розділ "Капітальні інвестиції" містить дані про всі капітальні інвестиції та ті, що вкладено в основний капітал (у капітальне будівництво, придбання машин і обладнання тощо), інвестиції в нематеріальні активи та ін.

У другому розділі "Інвестиції в основний капітал за видами основних засобів" проставляють суми освоєних за період з початку року інвестицій в основний капітал за видами основних засобів: житлові будинки, будівлі, машини, обладнання, інструмент, інвентар, транспортні засоби тощо.

Третій розділ "Капітальні інвестиції за джерелами інвестування" містить показники освоєних капітальних інвестицій за джерелами фінансування, а саме: кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, власні підприємства, кредити банків, кошти іноземних та вітчизняних інвесторів, інші джерела, з них приватні.

Один раз за рік одночасно із зазначеною вище формою № 2 – інвентаризації складають звіт за формою № 1 – інвестиції "Звіт про інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)", що містить чотири розділи.

У розділі 1 "Інвестиції в основних капітал за видами робіт і витрат" відображають дані за напрямами вкладених інвестицій і витратами, основними у звітному і минулому роках, наприклад, на проектно-пошукові роботи, закладення багаторічних насаджень, глибоке розвідувальне буріння на нафту і газ, капітальні витрати на поліпшення земель тощо.

Розділ 2 "Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів" містить дані про інвестиції на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів, освоєних (використаних) за рік, зокрема: водних, земельних, рослинних, тваринного світу, мінеральних, атмосферного повітря, про використання, зберігання і знешкодження відходів виробництва та побутових відходів тощо. При цьому вказують джерела фінансування: кошти державного бюджету, власні кошти підприємств та організацій та ін.

У розділі 3 "Інвестиції в основний капітал за видами будівель і споруд" виділяють інформацію з інвестицій за видами будівель і споруд, які були освоєні використані за звітний рік: житлові будинки, гуртожитки, будівлі (сільськогосподарського промислового призначення, склади, для надання ринкових і неринкових послуг), споруди (автостради, вулиці, дороги, мости, порти, канали, греблі, трубопроводи, комунікації тощо).

Розділ 4 "Відтворювання структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності (без витрат на експлуатаційне і глибоке розвідувальне буріння на нафту, газ і термальні води і на проектно-пошукові роботи для будівництва майбутніх років)" охоплює дані за основними напрямами освоєних (використаних) інвестицій в основний капітал (технічне переоснащення і реконструкція діючих підприємств, будівель, споруд, нове будівництво, підтримання діючих потужностей) у розрізі видів економічної діяльності.

Опорний конспект лекцій з дисципліни “Звітність підприємства” для студентів напряму підготовки 6.030509 “Облік і аудит” денної та заочної форми навчання.

Укладач: Закружна Галина Данилівна

Реєстрац. ________________

Підписано до друку _________________2013р.

Формат А5

Обсяг 85 сторінок

Тираж ___________________прим.

Видавничий центр ДВНЗ "Криворізький національний університет" КЕІ

вул. XX II партз’їзду, 11,

м. Кривий Ріг

Ціна грн.

Читайте також:

1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
3. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
6. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
7. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
8. Адміністративне право як галузь права
9. Адміністративний арешт активів та його наслідки
10. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
11. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
12. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.

Переглядів: 996