Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Мотиваційна сфера особистості.

Неусвідомлювані та усвідомлювані мотиви проявляються саме у перерахованих вище формах спрямованості особистості: потягах,. установках, інтересах, схильності, бажаннях, ідеалах, світогляді, переконаннях.

У класифікації мотивів також виділяють матеріальні і духовні, як основні, а також економічні, соціальні, ідеологічні тощо. У свою чергу, кожні з них мають свій внутрішній поділ: наприклад, в духовних мотивах вирізняють моральні та естетичні, релігійні, філософські та інші. В системі мотивів виокремлюють також домінуючічи периферійні, провідні чи другоряднітощо.

Види мотивів: 1) біологічні мотиви – це потяги, бажання людини, що зазвичай відображають її біологічні потреби; 2) соціальні мотиви – це інтереси, ідеали, переконання особистості, які грають значну роль в житті людини.

Також виділяють наступні мотиви:

1) мотив досягнення – стійке прагнення особистості досягти максимально високого результату діяльності (вперше був виділений Мюррєєм). При вираженому мотиві успіху люди, як правило орієнтуються на успіх, віддаючи перевагу при цьому середнім за складністю завданням (ризикують обачливо). Таким людям властиві: велика активність, упевненість в собі, висока самооцінка.

Згодом цей мотив був диференційований на мотив досягнення успіху і мотив уникнення невдачі.

2) мотив уникнення невдачі виражається в прагненні особистості вибрати або легкі для себе цілі, що гарантують їй успіх, або дуже важкі (в цьому випадку невдача не сприймається як особистий неуспіх, а як наслідок незалежних від особистості обставин);

3) мотив афіліації –прагнення людини бути в товаристві інших людей, налагодити добрі, емоційні відносини з ними. Високий ступінь вираженості цього мотиву формує невимушений, упевнений, відкритий стиль спілкування. Він позитивно пов'язаний з прагненням людини до схвалення з боку оточуючих, з бажанням самоствердження. Такі люди активні і ініціативні в спілкуванні, відносини з іншими будуються на основі взаємної довіри.

4) Зворотною стороною цього мотиву є мотив відшштовхуванняострах бути неприйнятим, знехтуваним іншими людьми, унаслідок чого у людини переважають невпевненість, скутість, незручність;



Интернет реклама УБС

3) мотив влади, що розуміється як потенціал впливу, що виявляється в тому, щоб спонукати інших поступати відповідно до своїх інтересів і потреб, добиватися їх прихильності, впливати, направляти, диктувати умови, визначати норми і правила поведінки тощо. У основі цього мотиву лежить комплекс переваги, який, на думку А.Адлера, є природженим і фундаментальним мотивом людського життя.

Також виділяють предметні та функціональні мотиви.

Предметні мотиви є стійкими для особистості, проявляються в різних ситуаціях і видах діяльності, забезпечують надситуаційну стійкість і своєрідність поведінки особистості. У цій якості вони стають атрибутами особистості, тобто її сутнісними особливостями.

Функціональні мотиви пов'язані з конкретними видами діяльності людини, наприклад з учбовою, професійною, суспільно-політичною тощо.

Знання мотивів, якими керується людина в своїй діяльності, дозволяє передбачати напрям її поведінки і діяльності.

 

Всю сукупність мотивів, які формуються і розвиваються впродовж життя особистості, називають мотиваційною сферою особистості.

Мотиваційна сфера особистості являє собою складне інтегральне психологічне утворення івиконують функції спонукання, спрямування і регулювання діяльності.

Мотиваційна сфера представлена: 1) актуальними мотивами, які фактично спонукають до діяльності; 2) потенційними мотивами, які сформовані, але не проявляються в діяльності.

Система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини, називається мотивацією. В цілому мотиваціяє сукупністю причин психологічного характеру, які пояснюють поведінку і вчинки людини, їх початок, спрямованість і активність. Вона є специфічним видом психічної регуляції поведінки і діяльності, а у найбільш широкому сенсі мотивація визначає поведінку.

Термін «мотивація» є більш ширшим ніж термін «мотив» і використовується в психології в двоякому сенсі: 1) те, що позначає систему чинників, які детермінують поведінку (зокрема, потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення тощо) і 2) характеристика процесу, який стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні.

Мотивація є процесом безперервного вибору і ухвалення рішень на основі зважування поведінкових альтернатив.

Мотив на відміну від мотивації – це те, що належить самому суб'єкту поведінки, є його стійкою особистісною властивістю, зсередини спонукаючою до здійснення певних дій.

У цілому мотиваційна сфера динамічнаі розвивається в залежності від обставин, але деякі мотиви відносно стійкі, домінуючі і утворюють стрижень усієї сфери (в них проявляється спрямованість особистості).

Динамічність мотиваційної сфери особистості виражається в тому, що мотивація може посилюватися або послаблюватися, можуть змінюватися ієрархія і стійкість мотивів.

У мотиваційній сфері вирізняють три зони мотивації:

1) центральна зона, у межах якої незадоволені потреби, виступаючи в формі високозначущих мотивів, зумовлюють активну, напружену діяльність людини;

2) зона мотивації, пов'язана з потребами, що постійно і легко задовольняються – значущість їх часто людиною недооцінюється, однак втрата одразу ж виявляє високу особистісну цінність;

3) зона мотивації, в основі якої потреби, для задоволення яких поки що немає можливостей .

Зовнішнє стимулювання (в тому числі соціальне) може змінювати організацію спонукань людини, переводити потенційні мотиви в зону активної мотивації.

Взагалі мотиваційна сфера особистості відноситься до власне регуляційного блоку психічних явищ.

За розвиненістю мотиваційну сферу людиниоцінюють за наступними параметрами: широта, гнучкість і иєрархієзованість.

Під широтою мотиваційної сфери розуміється якісна різноманітність мотиваційних чинників – диспозицій (мотивів), потреб і цілей. Чим більше у людини різноманітних мотивів, потреб і цілей, тим більше розвиненою є його мотиваційна сфера.

Гнучкість мотиваційної сфери виражається в тому, що для задоволення мотиваційної спонуки більш загального характеру (більш високого рівня) може бути використане більше різноманітних мотиваційних спонукачів нижчого рівня. Скажімо, для одного індивіда потреба в знаннях може бути задоволена тільки за допомогою телебачення, радіо і кіно, а для іншого за допомогою ще читання різноманітин книг, періодичних видань, спілкування з людьми.

Але широта і гнучкість характеризують мотиваційну сферу людини по-різному: широта — це різноманітність потенційного кола предметів, здатних служити для даної людини засобом задоволення актуальної потреби, а гнучкістьрухливість зв'язків, що існують між різними рівнями ієрархічної організації мотиваційної сфери: між мотивами і потребами, мотивами і цілями, потребами і цілями.

Наступна характеристика мотиваційної сфери — це ієрархієзованість мотивів. Людині властива ієрархія мотивів –від найбільш загальних, які характеризують спрямованість її діяльності (концепція життя, система цінностей), до ситуативних, пов'язаних із задоволенням певних потреб у конкретній ситуації. Серед цих мотивів одні з них мають більше, інші – менше значення. Одні мотиви і цілі сильніше за інші і виникають частіше; інші — слабкіше і актуалізуються рідше. Чим більше відмінностей в силі і частоті актуалізації мотиваційних утворень певного рівня, тим вище ієрархієзованість мотиваційної сфери.

Можливі ситуації, коли має місце зіткнення різних мотивів.

Людина часто не усвідомлює (чи усвідомлює неповністю) справжні причини чи спонукання до здійснення визначених вчинків або поведінкових актів. Тому, важливою галуззю мотивації людських дій і вчинків є неусвідомлювані спонукання, серед яких найкраще вивчені установки.

До неусвідомлюваних мотивів відносяться також потяги, що визначаються як безпредметне спонукання.

Б.Ф.Ломов вважає, що для розуміння сутності мотиваційної сфери (її складу, побудови, динаміки) та її розвитку необхідно розглядати зв'язки і відносини особистості з іншими людьми. У процесі розвитку в суспільстві індивід як би виходить за межі безпосередніх зв'язків з іншими людьми, а його мотиваційна сфера починає формуватися під істотним впливом життя суспільства: ідеології, політики, етики тощо.

Величезну роль у формуванні мотиваційної сфери грають суспільні інститути (школа, сімя, вищий навчальний заклад тощо). Належність до спільноти є однією з найважливіших детермінант мотиваційної сфери особистості. Розвиток мотиваційної сфери розглядають не тільки як внутрішній процес індивіда, а в плані розвитку його зв'язків з різними спільнотами людей. Тому, перехід від одного рівня мотивації до іншого визначається не законами спонтанного розвитку індивіда, а розвитком його відносин і зв'язків з іншими людьми, із суспільством у цілому. В мотивах індивіда відображуються потреби, властиві різними спільнотам, у які він включений.

В цілому розвиток мотиваційної сфери протікає залежно від обставин, але в ній виділяються стійкі мотиви, які направляють поведінку особистості відносно незалежно від зовнішніх умов. Така сукупність стійких мотивів, орієнтуючих діяльність особистості та відносно незалежних від наявних ситуацій, називається спрямованістю особистості.

Але потребово-мотиваційна сфера характеризує спрямованість особистості лише частково, і є як би вихідною її ланкою, фундаментом, на якому формуються життєві цілі особистості. Мета єспонукаючим до діяльності чинником – це усвідомлюваний результат, на досягнення якого в даний момент направлена дія, пов'язана з діяльністю, що задовольняє актуалізовану потребу. Психологічно мета є те мотиваційно-спонукальним змістом свідомості, яка сприймається людиною як безпосередній і найближчий очікуваний результат його діяльності.

Як правило, розрізняють мету діяльності і життєву мету. Людині доводиться виконувати протягом життя безліч різноманітних діяльностей, у кожній з який реалізується певна мета. Але мета будь-якої окремої діяльності розкриває лише одну сторону спрямованості особистості, що виявляється в даній діяльності. Життєва мета виступає як загальний інтегратор усіх особистісних цілей, зв'язаних з окремими діяльностями, а реалізація кожної з є частковою реалізацією загальної життєвої мети особистості.З життєвими цілями зв'язаний рівень домагань особистості. У життєвих цілях особистості знаходить вираження усвідомлена нею «концепція власного майбутнього». Усвідомлення людиною не тільки мети, але і реальності її здійснення розглядається як перспектива особистості.

 

4. Ціннісні орієнтації особистості як змістовна характеристика її мотиваційної сфери.

Кожна особистість живе в певній системі цінностей, предмети і явища яких покликані задовольняти її потреби.

Цінності – це матеріальні або ідеальні предмети, що значущі для даного соціального суб'єкта з позицій задоволення його потреб і інтересів.

Сукупність індивідуальних і суспільних, особистих, групових і спільнісних, засвоєних і прийнятих особистістю цінностей складає систему її ціннісних орієнтацій, якими вона керується у своєму, житті, і лежить в основі рішень, що приймаються нею в ситуації вибору. Тобто, цінності особистості утворюють систему її ціннісних орієнтацій, під якими мається на увазі сукупність найважливіших якостей внутрішньої структури особистості, що є для неї особливо значущими.

Іншими словами ціннісні орієнтації – це установки особистості на цінності матеріальної і духовної культури.


Читайте також:

  1. Атмосфера.
  2. Атмосфера. ЇЇ хімічний склад та будова
  3. Біосфера докембрію
  4. Біосфера Землі, її характерні властивості
  5. Біосфера, її складові, взаємозв’язок між ними.
  6. Біосфера-2».
  7. Види бюджетів, їх характеристика і сфера застосування
  8. Виконавчою владою охоплюється найширша сфера відносин у державі.
  9. Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості.
  10. Відшкодування збитків як вид господарсько-правової відповідальності: поняття, сфера застосування, порядок реєстрації.
  11. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.
  12. Вплив спадковості, середовища і виховання на розвиток особистості.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Потреби як джерело активності особистості та ієрархія потреб. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.