МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Етапи опрацювання текстуОбладнання до уроку; За Савченко О.Я. N Уроки позакласного читання n Уроки вивчення творів одного жанру n Уроки-сходинки до монографічного вивчення творчості письменника; n Уроки-інсценізації; n Уроки з ігровим сюжетом; n Уроки-мандрівки, уроки-подорожі; n Уроки-роздуми; n Інтегровані уроки; n Уроки-діалоги; n Уроки розвитку літературних творчих здібностей; n Узагальнювальні уроки. n Інноваційні технології n Урок з розвитку критичного мислення; n Урок з інтерактивними частинами; n Урок розв'язання винахідницьких завдань; n Урок з використанням методу проектів; n Мультимедійний урок 3. Дидактична структура уроків читання n Це описова форма уроку, що містить: 1) мету (пізнавальну, виховну, розвивальну, навчальну); 3) хід уроку (структурні компоненти та зміст уроку); 4) оцінку проведення уроку Зміст та дидактична структура уроку читання. Урок засвоєння нових знань n Школа: n Клас: n Учитель: n Тема уроку: «Золота осінь» n Матеріал для читання: (О. Копиленко. «Жовкне листя»). n Мета: пізнавальна(засвоєння певної інформації з тексту); n Виховна та розвивальна — виховувати громадянські почуття, національну свідомість, кращі моральні якості, естетичні смаки, бережливе ставлення до природи, любов і повагу до людей праці, патріотів своєї землі, народу; розвиток мовлення та уваги, пам'яті, спостережливості, культури слухання, удосконалення аналітико-синтетичних умінь порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію; розвиток творчих здібностей, самостійності та навичок самоконтролю). n Навчальна(формулюється відповідно до вимог програми): n 1 — удосконалення техніки читання (розширення поля читання, вдосконалення правильних прийомів читання, регулювання темпу та навичок виразного читання); розвиток мовленнєвого апарату і вимови та ін.; n 2 — прищеплення вмінь працювати з текстом (ділення тексту на частини, n виділення головних з них, складання плану навчальної статті, визначення головної думки та ін.); n 3 — розвиток зв'язного мовлення (текстотворчих умінь та навичок) на n основі навчального тексту (відповіді на запитання, репродуктивний, стислий та творчий перекази та ін.). n Обладнання уроку: підручники, хрестоматії, репродукції картин, ТЗН, роздатковий матеріал, тощо. Структурні компоненти уроку. 1. Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання (8-10 хв.). 2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку (2-3 хв.). 3. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок (20 хв.). - первинне та повторне читання, - узагальнювальна бесіда за змістом 4. Творче застосування знань учнів (до 10 хв.). 5. Підсумки уроку. Домашнє завдання (1-2 хв.). 1. Повторення вивченого матеріалу. n Види робіт: n відповіді на запитання ; n вибіркове читання ; n переказ за планом (за частинами, поетапно, в цілому, стисло, детально, творчо); n читання мікротекстів твору (міркування героя, опис інтер’єру, розповідь одного з героїв…); n знаходження подібних рядків; n добір до ілюстрації змісту й читання його; n читання в особах; n виразне читання; n словесне малювання; n тлумачне читання; орфоепічне читання; n читання-драматизація; n трансформація діалогічного мовлення персонажів твору в монологічне; n характеристика дійових осіб; читання напам’ять і т. ін. 2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту: - робота з наочністю, - розповідь учителя, бесіда, актуалізація, уточнення і доповнення знань та уявлень учнів про явища, факти, події, що зображені у творі; - узагальнення ; - лексико-семантична, лексико-стилістична підготовка, - робота зі змістом підручника, - читання додаткових матеріалів учителем, учнями, - створення проблемної ситуації, - робота з основними структурними елементами книжкового апарату, - прогнозування змісту твору, - робота над заголовком твору; - бесіда, спостережень після екскурсії; - демонстрація фрагментів діа-, кінофільму; - постановка мети вивчення матеріалу. 3. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок n Види робіт: - первинне читання тексту учнями (!!!), вчителем; - комбіноване читання (вголос-мовчки; учні-вчитель); - відповіді на запитання, поставлені до читання та вміщені в кінці тексту; - бесіда-роздум над прочитаним; - зіставлення запропонованих прислів’їв і приказок із прочитаним текстом; - визначення серед запропонованих запитань (завдань) тих, що мають (не мають) відношення до тексту; - встановлення фактологічного ланцюжка подій; - робота з наочністю, ілюстрацією підручника; - постановка запитань учнями; - виразне читання тексту вчителем за складеною партитурою і т. ін. Повторне читання тексту n Види робіт: - орфоепічне читання; тлумачне читання; акцентологічне читання; - розвитку техніки читання; - складання словничка образних слів; - оглядове читання з елементами вибіркового (Чому? Де? Коли? Як?); - поєднання колективного читання з індивідуальним; - знаходження завершених за змістом частин тексту; - визначення головної думки твору; - композиційний аналіз; поділ тексту на частини; - складання плану; переказ за планом; - аналіз вчинків дійових осіб та їх мотивів; - словесне малювання; - робота за ілюстрацією (впізнавання і переказ відповідної частини, опис); - вправи на розширення „поля читання”; - інтонаційне читання; логічне читання; - робота з розширення активного словника учнів тощо. Складання плану прочитаного (1-2 класи) - малюнковий план ; - запитання до частин; - формулювання заголовків до частин; (з 3-го класу) - словесне оформлення плану. !!! План не складається при вивченні ліричних творів, невеликих статей, творів із складною композицією. Вимоги до плану: n усі пункти повинні передавати логіку розгортання подій, n спрямування на розкриття головної думки; n формулюються у вигляді двоскладних речень, номінативного і питального характеру, n спонукають учнів шукати відповідь і активізують їх роботу. Узагальнювальна бесіда Види робіт: - розкриття ідейної спрямованості тексту; - розкриття теми (основної думки) за опорними запитаннями; - бесіда з метою підготовки до творчої роботи над текстом; - бесіда за опорними запитаннями; - робота з ілюстрацією підручника; - робота з основними структурними елементами книжкового апарату; - висловлення оцінних суджень; - з’ясування причиново-наслідкових зв’язків; - навчання технології логічного читання; - вибіркове читання, робота у групах тощо. 4. Застосування знань n Види робіт: n творчий переказ; n - розповідь за аналогією; ілюстративна робота (словесне, графічне малювання); - колективна декламація; читання-інсценізація; постановка „живих” картинок; складання сценарію за прочитаним – 4 клас; - робота з деформованою структурою тексту; - комунікативне читання; - уточнююче читання; - складання усної (письмової) анотації до прочитаного твору; - продукування діалогів; - складання монологів від імені головного героя; - складання описів з елементами міркування; - емоційно-образний аналіз тексту; - запис нової думки (слів, виразів). 5. Підсумок уроку n Види робіт: - встановлення спільних і відмінних рис у текстах; -бесіда-роздум творчого характеру; - використання ТЗН і перечитування окремих частин текстів; - розв’язання проблемних завдань на основі тексту; - постановка запитань до текстів учнями; - ведення словників („Золоті зерна”, „Перлини мудрості”, „Барвисті слова” тощо); - запис за опорною схемою основної думки; - аналіз книжкових ілюстрацій (демонстраційних малюнків) до розглянутих текстів; - з'ясування позиції учня, „автора” („художника”) тексту тощо. Домашнє завдання n Види робіт: - вибіркове читання пейзажних описів, подій, слів головного героя, авторських слів, діалогів; - графічне малювання; - складання плану; - добір інших заголовків; - виписування найвлучніших слів для характеристики героїв, подій, вчинків, описів; - складання діалогів з героями, автором; - добір прислів’їв, приказок; вивчення напам’ять; - визначення головних і несуттєвих слів у тексті (абзаці); - підготовка однієї із частин тексту до виразного читання; - перекодування жанру твору; - складання таблиць почуттів за прочитаним тощо. Закономірності сприйняття художнього твору І. Первинний синтез – цілісне сприймання; ІІ. Різні види аналізу; ІІІ. Вторинний синтез – поглиблене сприймання й розуміння прочитаного. 1. Підготовча робота до читання. Читайте також:
|
||||||||
|