Поняття, форма і види цивільний – правових договорів.

Цивільно – правові правочини— це правомірні дії, направлені на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Розріз-няють односторонні і двосторонні (багатобічні) правочини.

Односторонніправочини виражають волю одного суб'єктаправових відносин. Прикладами таких правочинів є: заповіт, ухвалення спадку, обіцянка винагороди (за знахідку тварини, що загубилася, за повернення загублених документів).

Двосторонні (багатосторонні)правочини виражають узгоджену волю декількох суб'єктівправа, тому їх називають договорами.

Договір — це угода двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Приклади договорів: купівля-продаж, дарування, позика, доручення.

Не всяка угода суб'єктів права є цивільним договором. Для визнання угоди договором воно повинне відповідати ряду нормативних вимог, які називаються умовами дійсності договору:

1) правосуб'єктність учасників договору (контрагентів).Укладен-ня договору вимагає свідомого виразу волі. Тому не визнаються дійсни-ми договори, поміщені недієздатними особами;

2) вільне волевиявлення сторін.Воля сторін виражається в їх згоді прийняти на себе певні обов'язки і придбати певні права. Воля сторін повинна бути вільною від помилок, викликаних обманом або хитрістю. Волевиявлення, здійснене унаслідок насильства або під загрозою його застосування, недійсно, а значить, недійсний і договір;

3) дотримання потрібної законом форми договору.Цивільне право диспозитивно за своєю суттю, тобто надає суб'єктам можливість вибору декількох варіантів дій. Тому форми договорів вельми різноманітні: можливі усні, письмові і навіть мовчазні договори. Проте якщо закон містить вказівку на форму договору, укладати його потрібно тільки в такій формі. Наприклад, договір купівлі-продажу житлового будинку здійснюється тільки в письмовій, нотаріально засвідченій формі;

4) реальність виконання договору.Договір є дійсним, якщо його фізично і юридично можна виконати. Наприклад, фізично неможливо здійснити купівлю-продаж неіснуючої в природі речі, неможливо побудувати хмарочос за одну добу. Юридично неможливо виконати те, що суперечить закону: наприклад, не можна розглядати як договір угода про здійснення розбійного нападу на банк.

Розгалужена система договорів є надійною основою ділових відносин. У сучасному цивільному праві розрізняють наступні види договорів:

1) по моменту почала дії розрізняють консенсусні і реальнідоговори. Дія консенсусного договору починається з моменту укладення угоди учасниками договору. Наприклад, права і обов'язки продавця і покупця виникають у момент укладення договору купівлі-продажу. Дія реального договору починається з моменту передачі речі, що служить предметом договору. Наприклад, права кредитора і обов'язки позичаль-ника виникають не у момент угоди, а лише тоді, коли кредитор передасть позичальнику гроші;

2) по наявності вигоди у контрагентів розрізняють відшкодувальні і безвідплатнідоговори. Якщо виконання договору приносить майнову вигоду обом контрагентам, договір є відшкодувальним. Такі, наприклад, договори купівлі-продажу, оренди, підряду. Якщо договір приносить майнову вигоду тільки одному з контрагентів, він є безвідплатним: наприклад, договір дарування. Ряд договорів по розсуду сторін може бути як відшкодувальним, так і безвідплатним: наприклад, договір зберігання;

3) Залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами розрізняють односторонньо- і двосторонньо-зобов'язуючі договори. У першому з них один контрагент має тільки права, а інший — тільки обов'язки. Такий, наприклад, договір позики: кредитор має право вимагати повернення наданої у позику суми, а позичальник зобов'язаний її повернути. У двосторонньо-зобов'язуючому договорі права і обов'язку мають обидва контрагенти. Характерним прикладом такого договору є договір купівлі-продажу;

4) за змістом регульованій діяльності розрізняють майнові і організаційнідоговори. Майновий договір направлений на безпосереднє отримання майна або блага. Такі більшість цивільно-правових договорів. Органі-зационний договір призначений для створення передумов отримання майнової вигоди, наприклад, договір про спільну діяльність (будівництво і експлуатація якої-небудь споруди).

5) головні і додатковідоговори. Додатковий договір не може існувати без головного договору. З виконанням головного договору припиняється дія додаткового договору. Наприклад, договір позики є головним, а договір застави в забезпечення виконання договору позики — додатковим.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття особистих немайнових прав.	\|	Поняття способів забезпечення зобов'язань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.