Методи стерилізації поживних середовищ, посуду та інструментів.

Необхідно зазначити, що процеси культивування та зберігання мікроорганізмів проводять на стерильних середовищах з дотримуванням правил асептики.

Повне знищення вегетативних клітин мікроорганізмів та їх спор в будь-якому матеріалі називають стерилізацією.

Існує декілька методів стерилізації: прожарювання в полум’ї (фламбування); стерилізація сухим жаром, насиченою парою під тиском (автоклавування), текучою парою; фільтрування та ін. Вибір способу стерилізації залежить від виду та властивостей стерилізуємого об’єкту.

Прожарювання в полум’ї.Цей метод використовують для стерилізації металевих інструментів (мікробіологічні петлі, голки, ланцети, пінцети) безпосередньо перед використанням. При прожарюванні мікроорганізми згоряють в полум’ї пальника або спиртівки.

Стерилізація сухим жаром. Цей метод використовують для стерилізації скляного посуду в сушильних шафах. Тривалість стерилізації: при 150°С – 2 год., при 160°С – 1 год., при 180°С – 30 хв. Посуд перед стерилізацією ретельно миють та висушують. Пробірки та колби закривають ватними пробками та паперовими ковпачками. Чашки Петрі та піпетки загортають в папір.

Стерилізація насиченою парою.Стерилізацію скляного посуду, інструментів, поживних середовищ здійснюють головним чином в автоклавах насиченою парою під тиском 0,05 – 0,2 МПа. Автоклав представляє собою металевий котел, який герметично закривається кришкою. Посуд або поживні середовища, які піддають стерилізації, завантажують у автоклав. Паралельно заповнюють водопарову камеру приладу дистильованою водою до необхідного рівня, який контролюється за водомірним склом. Автоклав закривають кришкою та відкривають кран для виходу пари і повітря (тримають відкритим доти, доки з нього не піде суха пара), включають автоклав в електричну мережу та починають прогрів. Пара підвищує в автоклаві тиск, а тим самим й температуру. Час стерилізації відраховують з моменту встановлення необхідного тиску. При вичерпанні часу стерилізації автоклав вимикають з електричної мережі та чекають моменту, коли тиск по манометру впаде до нуля. Після цього відкривають спускний кран, обережно випускають з автоклаву залишок пари та відкривають кришку.

Температура та тривалість автоклавування визначаються складом поживних середовищ та їх рН.

Стерилізація текучою парою (дробна стерилізація).Дробну стерилізацію поживних середовищ проводять в апараті Коха або в автоклаві з закритою, але незагвинченою кришкою. Апарат Коха – це металевий циліндр (стінки якого вкриті теплоізоляцією) в середину якого встановлено сітчасту підставку на ніжках. В апарат заливають воду з таким розрахунком, щоб рівень води був нижчім за рівень підставки.

Середовища встановлюють на підставку і починають нагрів води в апараті. Температура пари в процесі стерилізації складає біля 90-100°С. Нагрів середовища здійснюють три рази по 30-40 хв. три доби поспіль. В перервах між нагріваннями середовище витримують при кімнатній температурі (або в термостаті при 30°С) для проростання спорових форм мікроорганізмів.

Даний метод застосовують для стерилізації поживних середовищ, властивості та склад яких змінюються під дією температур вищих за 100°С.

Стерилізацію фільтруванням(холодну стерилізацію) застосовують, якщо властивості середовищ змінюються навіть при незначному нагріванні. Фільтруванню піддають середовища з білками, антибіотиками, вітамінами, леткими речовинами та ін. Для стерилізації фільтруванням використовують спеціальні фільтри з діаметрами пор меншими за 1 мкм (азбестові фільтри Зейтца), свічки Шамберлана та Беркефельда, мембранні ультрафільтри.

Дезинфекція – знешкодження мікроорганізмів за допомогою сильнодіючих хімічних речовин, які називаються антисептиками. До них відносять неорганічні (кислоти, луги, солі), органічні (органічні кислоти, спирти, альдегіди) та інші речовини.

В лабораторіях антисептиками обробляють робочі столи (70-80% етіловий спирт, 2% розчин перекису водню). На виробництві в якості антисептиків використовують розчини сполук хлору, формалін, луги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація поживних середовищ	\|	Методи кількісного обліку мікроорганізмів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.