Яку будову мають вуглекислотні вогнегасники та коли їх застосовують?

Як побудовані і для чого застосовують водопінні вогнегасники?

Водопінні вогнегасники за параметрами формованого ними пінного потоку поділяють на вогнегасники:

- з генераторами піни низької кратності ( кратність піни від 5 до 20 включно),

- з генераторами піни середньої кратності (кратність піни понад 20 до 200 включно).

За принципом витиснення вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на:

- закачані,

- з балоном стисненого чи зрідженого газу.

Вогнегасник складається з корпуса для зберігання вогнегасної речовини та пускового пристрою. Пусковий пристрій складається з головки, насадки-розпилювача або гнучкого рукава з насадкою, ручки для транспортування та важеля управління подачею вогнегасної речовини., запобіжної чеки від випадкового спрацювання, клапана перекривання подачі вогнегасної речовини, сифонної трубки, джерела надлишкового тиску (газовий балон або газогенеруючий елемент) та конпки взведення ( у закачаних вогнегасників газ-витискувач міститься в корпусі), а також пристроїв, що запобігають перевищенню тиску вище допустимого. Джерело надлишкового тиску у пересувних вогнегасниках знаходиться зовні корпуса. Окрім того, закачні вогнегасники оснащуються манометрами або індикаторами тиску. Внутрішня поверхня корпусу вогнегасника вкрита епоксидною емаллю.

Вогнегасник закачного типу працює таким чином: при натисненні на важіль рукоятки металевий шток з клапаном опускається вниз, стискаючи пружину пускового пристрою. Під дією надмірного тиску робочого газу розчин води по сифонній трубці підіймається вгору і через насадку викидається назовні.

Для приведення вогнегасника в дію необхідно піднести його до місця горіння, утримуючи за ручку, встановлену на корпусі вогнегасника, натиснути на важіль і направити струмінь рідини на вогнище пожежі.

Пінні вогнегасники рекомендовано застосовувати для гасіння горючих рідин, а також твердих горючих металів, їх не можна встановлювати біля нагрівальних приладів, а також застосовувати для гасіння пожеж в електроустановках, провідниках та приладах, що знаходяться під напругою, їх не застосовують для гасіння загорянь лужних металів.

Всі вуглекислотні вогнегасники мають майже однакову будову і відрізняються один від одного лише розмірами. Корпусом вуглекислотного вогнегасника є сталевий балон місткістю відповідно 2,% і 8 л наповнений зрідженим двоокисом вуглецю. В горловині балону змонтований спеціальний пусковий пристрій з сифонною трубкою. Вогнегасники мають шарнірні ручки.

Приводиться у дію вогнегасник за допомогою вентильного або пістолетного пристрою, який відкриває спеціальний отвір. Виходячи назовні, зріджений двоокис вуглецю перетворюється у снігоподібну масу. Діяти вогнегасник може на віддалі 1,5-2 м протягом 20-60 с.

Застосовуються вуглекислотні вогнегасники для гасіння загорянь на електричних установ під напругою до 1000 В, на транспортних засобах та при горінні невеликих об’ємів нафтопродуктів і ін.. Такими вогнегасниками комплектують вантажні автомобілі, автобуси та інші транспортні засоби. Вогнегасник можна застосовувати в діапазоні температури повітря від -20 ºС до +50 ºС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Які засоби пожежогасіння належать до первинних?	\|	Типи вправ для навчання іноземної мови

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.