При гіпотиреозі сповільнюються процеси скостеніння та росту скелета. Тіло поступово набуває диспропорційного характеру.

Найбільш тяжкі наслідки гіпотиреозу проявляються гальмуванням розвитку тканини мозку, зменшенням його маси, порушенням мієлінізації провідних шляхів. Особливо відчутні тяжкі порушення у дітей перших місяців та років життя.

При гіпотиреозі знижується скоротлива здатність міокарда, зменшується серцевий викид. Тони серця ослаблені, наявна брадикардія. Може розвиватися перикардит (іноді поєднується з асцитом, гідротораксом).

Тиреоїдна недостатність проявляється сповільненням усіх процесів обміну за рахунок пригнічення активності різних ферментів. Білковий спектр крові змінюється в бік підвищення глобулінових фракцій. У результаті накопичення кислих глікозоаміногліканів в органах та тканинах, в шкірі накопичуються кислі глікозоаміноглікани (гіалуронова та хондроітинсірчана кислоти) і розвивається муцинозний набряк. Пригнічується вуглеводний та жировий обмін, підвищується рівень холестерину, тригліцеридів, бета-ліпопротеїдів. При цьому порушується також водний та електролітний обмін.

Крім того, первинний гіпотиреоз спостерігається при синдромі первинної поліендокринної недостатності (поєднується з ураженням надниркових залоз, гонад, паращитоподібних залоз, підшлункової залози).

Природжений гіпотиреоз може виникнути також внаслідок трансплацентарного переходу струмогенів від вагітної (антитиреоїдні препарати, деякі медикаменти, антитиреоїдні антитіла тощо) в організм плода.

Внутрішньоутробне ушкодження щитоподібної залози.

Етіологія та патогенез.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

А. Кінцівки короткі та широкі, грубі риси обличчя, запале, широке перенісся, сідлоподібний ніс, вузькі очні щілини, збільшений язик, який не вміщується в роті, одутле обличчя, осиплий грубий голос, жорстке волосся.

Б. Кінцівки тонкі та подовжені, язик зменшений в розмірах, очі запалі.

В. Характерна полідактилія, збільшення розмірів голови, при плачі “крик кішки”;

Г. Дитина голубоока, світле волосся, мишачий запах.

3.Як часто зустрічається вроджений гіпотиреоз?

А. 1:2640;

Б. 1:10000;

В. 1:1000;

Г. 1:100000.

4.Які принципи лікування вродженого гіпотиреозу?

А. Замісна терапія;

Б. Призначення глюкокортикоїдів;

В. Своєчасне призначення ферментів;

Г. Призначення антибіотикотерапії.

5. В які терміни проводяться контрольні забори крові після початку замісної терапії при вродженому гіпотиреозі?

А. Через 3 тижні і 1,5 місяці після початку замісної терапії;

Б. Через 1,5 місяці після початку замісної терапії;

В. Через 3 місяці після початку замісної терапії;

Г. Через 2 тижні після початку замісної терапії;

Д. Через 2 тижні і 7 місяців після початку замісної терапії.

Вроджений гіпотиреоз– клінічний симптомокомплекс, обумовлений вродженою гіпофункцією щитоподібної залози.

Термін "мікседема" означає слизовий набряк шкіри та підшкірної клітковини. Вперше мікседема в ранньому дитячому віці була описана Fagge в 1870 році. Частота природженого гіпотиреозу, за даними дослідження Гречанінової О.Я. та співавторів (2005), склала 1:2640.

Причини природженого гіпотиреозу:

- порушення морфологічного розвитку щитоподібної залози (гіпоплазія або аплазія, ектопія);

- генетично детерміновані порушення біосинтезу тиреоїдних гормонів - дефекти ферментних систем (зокрема, пероксидази);

- інші дефекти біосинтезу гормонів на різних етапах метаболізму;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Які основні фактори впливають на частоту вродженого гіпотиреозу у дітей?	\|	Трофічні порушення шкіри та її придатків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.047 сек.